Рішення № 41959147, 10.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22ц/790/5481/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 643/1772/13-ц Єрмак Н.В.

Категорія: інші Доповідач - Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Кругової С.С., Гальянової І.Г.

при секретарі Герасимовій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и л а

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, з урахуванням його уточнення, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позивач посилався на те, що 21.09.2007 між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 5685543, згідно умов якого ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 20000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,90 % на рік строком до 21.09.2022 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 21.09.2007 року укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором, станом на 12.03.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 27254,21 дол. США та 15439,12 грн., в рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та виселити відповідачів зі спірної квартири.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов, просила його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2014 року позов було задоволено; в погашення заборгованості за кредитним договором №5685543 від 21.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» в загальному розмірі 27254,21 дол. США та 15439.12 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру 3-х кімнатну, реєстраційний номер 19494735, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачам, передану в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» за договором іпотеки № 5685610 від 21 вересня 2007 року, шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Відповідачів було виселено без надання іншого житлового приміщення із зазначеної квартири. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно до вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, з посиланням на наявність зазначених вище укладених між сторонами кредитного та іпотечного договорів, невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати кредиту та процентів за кредитним договором, з посиланням на вимоги ст. ст. 7, 33 Закону України "Про іпотеку" виходив з доведеності позивачем вказаних вимог.

Вказаний висновок суду відповідав наявним у справі доказам, вимогам вказаних норм Закону України "Про іпотеку" та умовам іпотечного договору.

Між тим, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції вказаної справи набрав законної сили Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304 від 03 червня 2014 року пунктом 1 частини 1 якого встановлено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що :

- таке нерухоме житлове майно використовується як постійне проживання ;

- у позичальника чи власника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого майна не перевищує 140 кв.м.

Таким чином за змістом, вказаний Закон України забороняє примусове стягнення чи відчуження нерухомого майна переданого в заставу чи іпотеку на забезпечення виконання кредитних договорів, отриманих в іноземній валюті.

Згідно до вимог ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

В ч.2 ст. 5 ЦК України також встановлено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Зазначене свідчить про те, що вказаний Закону України пом'якшує цивільну відповідальність особи, оскільки забороняє примусове стягнення чи відчуження заставного чи іпотечного нерухомого майна, в разі невиконання кредитних зобов'язань за валютними кредитами, а тому має зворотною дію у часті.

Як свідчать матеріали справи відповідно до вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 20000,00 дол. США, іпотечний договір було укладено сторонами в забезпечення виконання відповідачем саме цього споживчого кредиту. Загальна площа вказаної квартири складає 64,8 кв.м., згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку № 1846 від 02.12.2014 року в квартирі зареєстровані та проживають чотири особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9.

За інформацією з реєстру прав власності на 04.12.2014 року зазначена квартира належить на праві спільної часткової власності відповідачам, іншої власності жоден з них не має.

Вимоги позивача щодо звернення стягнення на належне відповідачу вказане житлове приміщення за рішенням суду, є видом примусового стягнення, яке забороняється зазначеним вище Законом України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304 від 03 червня 2014 року (п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України), з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись ст. ст.303, 309, 316, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -