Рішення № 41959125, 18.12.2014, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Справа № 636/4245/14-ц

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2/636/2127/14

18 грудня 2014 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бондар С.Б., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва Харківської області цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 серпня 2013 року Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта»), надалі за текстом - Позивач, та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач), шляхом акцептування Банком, Пропозиції клієнта, уклали кредитну угоду відповідно до умов заяви № 001-20001- 120813, надалі за текстом - Договір. Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з п. 2.7 Частини 2 вищевказаного Договору, позивач відкриває відповідачеві рахунок для погашення заборгованості (сплати платежів) НОМЕР_3 в національній валюті України - гривні. Згідно п. 2.1. Частини 3 (або 5) Договору, моментом прийняття (акцепту) Банком Пропозиції, щодо укладення Договору, а отже моментом укладання Договору на умовах, описаних в Пропозиції та Правилах, вважатиметься момент вчинення Банком фактичних дій щодо перерахування суми кредиту на поточний рахунок вказаний Відповідачем у Договорі. У відповідності до п. 2.3. Частини 3 (або 5) Договору, Відповідач до підписання Договору був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України. Після закінчення пільгового періоду, розмір комісії складає 1,40 % за місяць. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання надавши відповідачеві споживчий кредит у сумі 13331,32 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок вказаний Відповідачем у Договорі, про що свідчить меморіальний ордер № 54544531 від 13 серпня 2013 року. Проте, станом на дату складання позовної заяви, Відповідач не виконує належним чином взяті зобов'язання за Договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 13332,28 грн., яку позивач разом із судовим збором у розмірі 243,60 грн. просить стягнути з відповідача.

Позивач у позові зазначив про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання без поважних причин не з'явився, причину неявки суду не доповів, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За правилом ч. 3,4 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12 серпня 2013 року сторони уклали кредитну угоду відповідно до умов заяви № 001-20001- 120813 (а.с.5). Згідно з п. 2.7 частини 2 вищевказаного договору, позивач відкрив Відповідачеві рахунок для погашення заборгованості НОМЕР_3 в національній валюті України - гривні. Відповідач до підписання договору був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України.

На підставі вимог ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно до вимог п.2.4. частини 2 договору, протягом строку кредиту, за користування кредитними коштами відповідач сплачує кредитору проценти, виходячи з розміру процентної ставки - 0,01 % в рік процентна ставка може змінюватись відповідно до умов договору. У відповідності до вимог п.2.5. частини 2 за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється пільговий період у 12 місяців, протягом якого розмір комісії складає 0,00 %. Після закінчення пільгового періоду, розмір комісії складає 1,40 % за місяць. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання надавши відповідачеві споживчий кредит у сумі 13331,32 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок вказаний відповідачем у договорі, про що свідчить меморіальний ордер № 54544531 від 13 серпня 2013 року. Проте, станом на дату складання позовної заяви, відповідач не виконує належним чином взяті зобов'язання за договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 20 серпня 2014 року, за Договором № 001-20001-120813 від 12 серпня 2013 року, укладеному між сторонами, складає загальну суму 13332,28 грн.: заборгованість за сумою кредиту 13331,32 грн., заборгованість за відсотками: 0,96 грн.; заборгованість за комісіями: 0,00 грн. (а.с.4).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язується повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах сплати у строки та встановлених договором.

На підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи обставини, на які позивач посилався у позові, як на підстави своїх вимог, - обґрунтовані. Відповідачем жодних заперечень до позову не надано.

З зазначених підстав з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 13332,28 грн.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 243,60 грн., оплата якого підтверджується платіжним дорученням (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 516, 525-527, 530, 549, 553, 554, 623-625, 629, 631, 1046-1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АТ «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_3, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість кредитному договору на загальну суму 13332,28 (Тринадцять тисяч триста тридцять дві гривні 28 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» (р/р 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С.Б. Бондар