Справа № 1-2/2008 р.
В И Р О К
Іменем України
23 жовтня 2008 року Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Остаповича В.І.
при секретарі Задорожняк О.М.
за участю прокурора Данко А.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Заставна кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, що скоїв злочин, передбачений ст. 135 ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
01.12.2004 р. в с. Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки «Фіат - Регата»НОМЕР_1 допустив наїзд на ноги лежачого на проїжджій частині дороги ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_2. на згаданому автомобілі, взявши з собою свого знайомого ОСОБА_4 відвіз потерпілого в село Шубранець Заставнівського району Чернівецької області, де залишив його, перебуваючого в небезпечному для життя стані і позбавленого можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, на узбіччі дороги при в»їзді до села. ОСОБА_2. при цьому мав можливість надати поперпілому реальну допомогу.
В діях водія ОСОБА_2. не встановлено невідповідності вимогам правил дорожнього руху і до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України він не притягувався. Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_3. мав чисельні тілесні ушкодження, в тому числі садна проекції передньої поверхні правого колінного згину, правої скроневощічно-нижньощелепної ділянки, синців проекції зовнішнього крила здухвинної кістки зліва, садна і синці бічної поверхні грудної клітини з ліва, садна в ділянці лівої сідниці, садна тильнозовнішньої поверхні зліва, садно ділянки спини зправа і відносяться до легких тілесних ушкоджень, садна в проекції поперека зліва, забій правої нирки відносяться до розряду середньої ступені важкості, гематоми лівої вушної раковини, крововилив в м»які покриви волосяної частини голови з внутрішньої поверхні, у скроневій ділянці з ліва, злами 1,6,7, шийних хребців з пошкодженням спинного мозку відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і перебувають в безпосередньому причинному зв»язку з настанням смерті потерпілого, органами досудового слідства ОСОБА_2. інкриміновано скоєння злочину, передбаченого ст. 135 ч.3 КК України.
Допитаний в якості підсуднього ОСОБА_2. вину визнав частково та стверджував, що дійсно проїжджаючи по вулиці села Задубрівка допустив наїзд на ноги лежачого на дорозі пішохода, як пізніше виявилося - ОСОБА_3. , після чого погрузивши потерпілого в салон свого автомобіля та, взявши ОСОБА_4, відвіз травмованого в с.Шубранець, де залишив на узбіччі проїжджої частини головної дороги в безпорадному стані. Він усвідомлював, що потерпілий не міг самостійно пересуватися та контролювати свої дії, адже останній знаходився в стані алкогольного спяніння, крім того, мав травмовані ноги. Про даний факт він (підсудній) нікому не повідомив.
Просив суд звернути увагу на те, що потерпілий сам просив залишити його на вулиці, запевняючи, що проспиться і сам піде додому. Крім того, звернув увагу суду на те, що на його автомобілі на той час було три пошкодження - тріщина лобового скла, з якою він купив автомобіль та пошкодження лівого переднього покажчика повороту і подрапини на лівому передньому крилі, які виникли від того, що на парковці «Пакко» в листопаді 2004 р. його автомобіль був зачіплений невідомими.
Потерпілий ОСОБА_5 стверджував, що його брат ОСОБА_3. ввечері 1 грудня мав повернутися додому з Новоселицького району, де він працював, вони довго чекали його, адже їхній батько в той день святкував іменини, однак ОСОБА_3 не приїхав, вже 02.12 2004 р. з ранку йому зателефонувала його тітка, яка повідомила, що ОСОБА_3 знайшли при дорозі мертвим. Проте, що ОСОБА_3 був травмований ОСОБА_2, який і відвіз його в с.Шубранець та залишив на узбіччі центральної вулиці, він довідався від працівників міліції.
Свідок ОСОБА_4 стверджував, що 01.12.2004 року о 20 год. він з ОСОБА_2 в приватному барі в с.Задубрівка грали в ігрові автомати та випили по пляшці пива, після чого ОСОБА_2 відвіз його додому, невдовзі ОСОБА_2 зателефонував йому і попросив вийти на дорогу, там ОСОБА_2 повідомив йому, що в центрі села скоїв наїзд на невідомого нетверезого чоловіка, який лежав на дорозі і який зараз знаходиться в його автомобілі, він (свідок) сів в автомобіль, де знаходився невідомий, як в подальшому він дізнався, це був ОСОБА_3., який був при свідомості, але сильно п»яний і від якого він почув, що той проживає в селі Шубранець біля млина. Вони з ОСОБА_2 відвезли цього хлопця до села Шубранець на дорогу, що веде до млина. Вони разом з ОСОБА_2 витягнули незнайомця з автомобіля і залишили його на узбіччі. ОСОБА_3 не хотів, щоб вони відвезли його додому, сказав, що проспиться і піде сам, крім того, свідок пояснив, що на автомобілі підсудного, коли він викликав його з дому і повідомив про переїзд незнайомого, будь-яких пошкоджень, яких не було б до того, коли підсудній відвіз його (свідка) з бару додому не було взагалі. Десь в листопаді 2004 року в м. Чернівці біля гуртовні «Пакко» хтось на парковці зачепив автомобіль ОСОБА_2, заподіявши подряпини на лівому передньому крилі, а також пошкодження лівого покажчика повороту.
Свідок ОСОБА_5. стверджував, що працював разом з ОСОБА_3 01.12.2004 року вони в чотирьох разом з ОСОБА_6 ОСОБА_8та ОСОБА_9 в селі Задубрівка в сільському барі випили 3 бутилки горілки.
Аналогічні покази в досудовому слідстві дали свідки ОСОБА_6. (а.с. 100), ОСОБА_7(а.с 102),.
Свідок ОСОБА_10. стверджував, що він 23,24 листопада 2004 року зустрічався з ОСОБА_2 і бачив, на його автомобілі був розбитий лівий передній покажчик повороту, який був заклеяний скотчем. Він запамятав саме ці дні тому, що в їх селі в ці дні святкують храм. На його запитання ОСОБА_2 пояснив, що йому розбили цей покажчик і подряпали ліве переднє крило на стоянці «Пакко», крім того, свідок повідомив, що ОСОБА_2 придбав свій автомобіль вже з тріщиною на лобовому склі.
Свідок ОСОБА_12. - слідчий УМВС Чернівецької області стверджував, що ним зроблений висновок про наявність ушкоджень на автомобілі підсуднього, як таких, що виникли від вчинення ДТП на підставі слів самого підсуднього, що ним скоїно наїзд. Фактично огляд транспортного засобу проводиться набагато пізніше.
Свідок ОСОБА_13. - слідчий Заставнівського РВ УМВС стверджував, що слідча дія - огляд транспортного засобу проводилася в березні 2005 року, тобто, через три місяці після порушення кримінальної справи.
Експерт ОСОБА_14. стверджував, що при проведені комплексної комісійно судово-медичної експертизи неотримано даних, які б дозволили встановити вид травмування потерпілого - наїзд, переїзд, падіння. Неможливо відповісти на питання, які пошкодження міг би отримати потерпілий внаслідок переїзду його ніг автомобілем та чи міг би він пересуватися, бо варіантів відповіді дуже багато. Крім того, експерт пояснив, що смерть ОСОБА_3 наступила від травми, а не від залишення в небезпеці, бо і за умови надання йому будь-якої кваліфікованої чи не кваліфікованої медичної допомоги виживання потерпілого було неможливим.
Експерт ОСОБА_15. стверджував, що 02.12.2004 року, коли він проводив токсикологічну експертизу ОСОБА_2 останній в стані спяніння не був, залишкових явищ не мав.
Експерт ОСОБА_16. стверджував, що при дослідженні предметів одягу потерпілого будь-яких ознак, що вказували б на мавший місце переїзд тіла потерпілого або частковий наїзд на нього не встановлено, навпаки, у потерпілого були виявлені ушкодження, які виникли внаслідок переростягнення тканин при зачіпленні яким - небудь тупим твердим предметом, в тому числі виступаючими частинами рухаючогося транспортного засобу.
Судом досліджені висновки комісійних судово - медичних експертиз в яких зазначено, що тілесні ушкодження виявлені у громадянина ОСОБА_3. виникли внаслідок травмуючої дії твердих тупих предметів, співударінні з останніми та ковзанні по ним незадовго до моменту настання смерті, є характерними для травмування потерпілого в умовах дорожньо- транспортної пригоди, могли виникнути в термін та за обставин, які встановлені в ході слідства, в своєму комплексі знаходяться в безпосередньому причинному зв»язку з фактом настання смерті. Виходячи з характеру, локалізації та особливостей ушкоджень, виявлених на тілі трупа гр. ОСОБА_3., слід піддати сумніву можливість їх виникнення в результаті наїзду рухаючого механічного транспортного засобу на потерпілого у момент, коли останній знаходився у вертикальному положенні, і водночас, не слід виключати можливість виникнення даних ушкоджень при ДТП у вигляді переїзду його тіла колесом (колесами) транспортного засобу з одночасним просуванням тіла по поверхні дорожнього покриття з можливою ротацією тіла у момент, коли потерпілий знаходився у горизонтальному положенні, був розташований попереково-повздовжньо до осі подовжника автомобіля і, відповідно до напрямку руху останнього, при чому виникнення специфічних слідів переїзду колесами транспортного засобу не є обов»язковим.
Водночас дані висновки підтверджують покази самого водія ОСОБА_2. про положення і розташування потерпілого до наїзду на проїзній частині та механізму переїзду ( а.с. 140-145, 241-246, 267-270).
Згідно довідки Чернівецького обласного центра з гідрометеорології встановлено, що 01.12.2004 року з 19 год. 30 хв. на території області відмічалася хмарна погода без опадів, температура повітря становила 0 градусів. Тобто, ОСОБА_2 залишив ОСОБА_3 у безпорадному стані на вулиці у зимовий період часу при низькій температурі.
Проаналізувавши досліджені матеріали справи, покази свідків та експертів, суд дійшов висновку про те, що доказів того, що саме дії ОСОБА_2. спричинили смерть потерпілого ні досудовим ні судовим слідством не здобуто і засоби їх здобуття вичерпані, родина потерпілого ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5 категорично проти ексгумації трупа, тому проведення призначеної судом повторної комплексної експертизи по справі не можливе.
З огляду на вказане, дії підсудного слід перекваліфікувати з ч.3 ст 135 КК України на ч.1 цієї статті.
Враховуючи, що підсудній є батьком двох неповнолітніх дітей, копії свідоцтв про народження знаходяться в матеріалах справи а.с.а.с. 185,186, він підпадає під дію ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 р., суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 135 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
В силу ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області ( ЄДРПОУ 25575279, р/р 35220002000298, банк УДК в Чернівецькій області, НБУ м. Чернівці МФО 856135) - 564 грн. за проведення автотехнічних експертиз.
Речові докази по справі - куртку темно-коричневого кольору, спортивні штани чорного кольору, светр темно-синього кольору, пара чоловічих кросівок білого кольору, рибну консерву «Шпроти», дві пачки цигарок «прилуки-особливі» /одна запечатана, в іншій в наявності 11 цигарок/, чорну шкарпетку,- зазначені у постанові при приєднання до матеріалів справи від 08.04.2005 р., повернути потерпілому ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд на протязі 15 діб, з моменту його проголошення.
Суддя:підпис
Копія вірна
Суддя В.І.Остапович
Судове рішення № 4195856, Заставнівський районний суд Чернівецької області було прийнято 23.10.2008. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-2/2008. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: