Вирок № 41958133, 11.12.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/11659/14-к

Провадж. №1-кп/639/537/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Джулфаєва А.С.,

прокурора - Крамаренко О.С.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 31.10.2014 року в ЄРДР під №12014220500002054, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лебедин Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 25 липня 2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1700 гривень, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2014 року приблизно о 12-00 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов у приміщення під'їзду будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр.-т Ілліча, 117-а, де побачив дитячий велосипед марки « ADVENTURE KONTUR BMX», червоно-срібного кольору, який належить ОСОБА_1, та стояв на сходовому майданчику під'їзду будинку. ОСОБА_2, маючи умисел, що раптово виник та спрямований на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, діючи умисно, протиправно, повторно, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи цілі наживи та незаконного збагачення, підійшов до сходового майданчика, де стояв дитячий велосипед, та впевнившись, що за його діями ніхто не зберігає, таємно викрав його, викотивши його з під'іїзду будинку, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Потерпілій ОСОБА_1 діями ОСОБА_2 була заподіяна матеріальна шкода у розмірі, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3577 від 06.11.2014 р., 150 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, пояснив суду, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення дійсно скоїв за наведених в обвинувальному акті обставин.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, офіційно не працює, має місце реєстрації, місце проживання, за яким характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.07.2012 р. за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн. Вказаний вирок на час розгляду обвинувального акту не виконаний.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, та призначає покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком та покладення на нього обмежень, передбачених п. п. 2-4 ст. 76 КК України.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.07.2012 р., яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн., підлягає самостійному виконанню.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

На підставі п. п. 2-4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2012 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн., підлягає самостійному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 293 гривні 40 копійок, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази - дитячий велосипед марки «ADVENTURE KONTUR BMX», червоно-срібного кольору залишити потерпілій ОСОБА_1, CD-R диск з написом «TITANUM» з записом з відеокамер спостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров