Рішення № 41957551, 30.05.2014, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/300/14-ц

30 травня 2014 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Грещука Р.П.

секретаря - Госедло Л.І.,

прокурора - Кітраля С.І.,

представника Івано-Франківської КЕЧ району - Герули Х.Я.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Івано-Франківської прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської КЕЧ району, військової частини А 1807 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вилучення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та стягнення спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

07.02.2014 року Івано-Франківська прокуратура в інтересах держави в особі Івано-Франківської КЕЧ району, військова частина А 1807 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вилучення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та стягнення спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди.

В судовому засіданні військовий прокурор та представник Івано-Франківської КЕЧ району заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, які викладені в позовній заяві, просять позов задоволити в повному об'ємі.

Представник військової частини А1807 в судове засідання не прибув, натомість командир військової частини на адресу суду направив заяву в якій просить розгляд даної справи проводити без представника в/ч А1807. Позов в/ч А1807 підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений до нього позов не визнав, вважає його необгрунтованим та безпідставним, а також подав письмове заперечення на позов.

Суду пояснив, що у Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відсутнє право на звернення до суду, оскільки Івано-Франківська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері західного регіону України не є юридичною особою, отже правом звернення до суду не наділена.

Крім того, посилання прокурора на те, що він нібито здійснив самовільне будівництво гаражу на території в/ч А1807 про що були складені 25.06.2013 року акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та припис є невірними, оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року припис від 25.06.2013 року №001790 був скасований, а докази порушення ним вимог Земельного законодавства не знайшли свого підтвердження.

Також з порушенням вимог закону інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області зроблений розрахунок шкоди на суму 33грн.68 коп., заподіяної внаслідок нібито самовільного зайняття ним земельної ділянки.

Вказує, що даний гараж не являється нерухомістю і посилання прокурора в своїй позовній заяві на ст.376 ЦК України є помилковим. Не наведено доказів про порушення прав інших осіб.

Прокурором, на думку відповідача, не надано доказів, що підтверджують право власності на дану земельну ділянку, що знаходиться у військовому містечку №1 Міністерства оборони України.

Також проведення прокуратурою 07.08.2013 року перевірки у в/ч А1807 та складання акту за результатами її проведення є незаконною, а сам позов про вилучення земельної ділянки поданий до суду з пропуском строків позовної давності.

Вважає, що в діях прокурора наявні ознаки корупції та намагання протиправно позбавити чи обмежити його право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Просить суд відмовити позивачам в задоволенні їхніх вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву в якій зазначає, що що ним 13.04.2013 року на підставі договору купівлі -продажу було придбано у ОСОБА_2 тимчасову будівлю- дерев'яний гараж площею 20 кв.м., який розміщений за адресою: АДРЕСА_1, тому до нього перейшло, відповідно до цивільного та земельного законодавства, право користування земельною ділянкою, на якій розташована споруда на підставі договору оренди.

Він звернувся з відповідним клопотанням до Надвірнянської РДА та командира в/ч 1807, однак відповіді так і не отримав.

Вважає, що вимога прокурора щодо знесення ним гаражу не підлягає виконанню, оскільки він його самовільно не встановлював. Крім того, прокурор, вимагаючи знесення гаражу посилається на пункт і статтю цивільного кодексу, яка передбачає знесення особою нерухомого майна, а даний гараж не являється нерухомістю. Також вказує, що прокурор не навів жодних доказів, що порушені права інших осіб, і що на сьогоднішній день ні власник земельної ділянки, ні її користувач не заперечують проти визнання за ним права власності на спірний гараж.

Просить суд в зв'язку з його виїздом за кордон розглянути справу у його відсутність та залишити без задоволення позовні вимоги прокурора.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані ними на виконання ст. 60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування та заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до Законодавства України.

Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про Збройні Сили України», органи військового управління, об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил України дислокуються на території держави відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування і завдань Збройних Сил України з урахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально-економічних умов районів дислокації. При цьому, відповідно до вимог ст. 77 ЗК України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування, відповідно до вимог ЗК України.

Судом встановлено, що Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління та Івано-Франківська КЕЧ району в силу ст. 3 З-ну України "Про Збройні Сили України"є органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на балансі яких перебувають військові містечка в зоні їх діяльності і на які покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

З'ясовано також, що 20.02.2013 року, згідно постанови Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері західного регіону України від 19.02.2013 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, була здійснена комісійна перевірка використання земельних ділянок Делятинського гарнізону за наслідком якої складений акт в якому зазначено, що біля будівель №465,230,467, які закріплені за Івано-Франківською КЕЧ району виявлено гаражі в кількості 6 одиниць, будівництво яких здійснено без відповідних документів на здійснення будівництва .

07.08.2013 року була проведена ще одна комісійна перевірка, яка виявила аналогічні порушення вимог земельного законодавства, які також були зафіксовані в акті.

Як вбачається з листа державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 09.07.2013 року за №04-01/2472, позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства на території в/ч а1807 виявила, що ОСОБА_2 шляхом встановлення гаражу самовільно зайняв земельну ділянку орієнтованою площею 0,0020 га. на території в/ч А1807 із земель, що відносяться до земель оборони та перебувають у державній власності. Факт порушення зафіксований актом від 25.06.2013 року.

Також Державна інспекція сільського господарства в Івано-Франківській області згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву(родючого шару грунту) без спеціального дозволу, визначила розмір спричиненої шкоди- 33грн.68 коп.

Як видно з договору купівлі-продажу від 13.04.2013 року, пояснень відповідача ОСОБА_2 він передав у власність ОСОБА_3, відповідачу по справі дерев'яний гараж, розташований в АДРЕСА_1 (смт.Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області) між будинком №43 та будівлями №№230, 465,467) за погоджену сторонами суму -800 грн.

З пояснень учасників процесу та письмових матеріалів справи також встановлено, що Державна інспекція сільського господарства в Івано-Франківській області 25.06.2013 року стосовно ОСОБА_2 склала акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а також винесла припис щодо усунення ОСОБА_2 порушення вимог земельного законодавста. Однак, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року приписи Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області №001790 від 26.06.2013 року та №016/8 від 04.12.2013 року скасовані, а рішення інспекції від 09.08.2013 року за №4 визнані незаконними.

Із долучених до матеріалів справи відомістей щодо розбіжностей в обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по Івано-Франківській КЕЧ району станом на 01.05.2013 року та 01.02.2014 року погоджених з територіальними органами Держкомзему в Надвірнянському районі, вбачається, що земельна ділянка площею 1497,8400 га.,( вул. Авіаційна, смт. Делятин) закріплена та використовується за в/ч А-1807, КЕЧ, ЛПК, БУ-2 та обліковується в Міністерстві Оборони України .

З довідки Івано-Франківської КЕЧ Західного ТКЕУ МО України від 26.03.2014 року видно, що за Івано-Франківською КЕЧ району обліковується земельна ділянка військового містечка №1 площею 1497,84 га., відведена рішенням Надвірнянської м/ради від 18.05.1995 року за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт на право постійного користування (ДСК)ІІ-ІФ №000378 від 18.05.1995 року.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, долучення до матеріалів справи копії державного акта є неможливим, оскільки його дані є державною таємницею, доступ до вказаного документа обмежений і потребує спецдозволу Міністерства Оборони України.

Згідно вимог п.п. 36,42 "Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 22.12.1997 року № 483, землі, які виділені в користування Міністерству оборони України повинні використовуватися тільки за цільовим призначенням і забороняється їх займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 про те, що самовільно він спірну земельну ділянку не займав, гараж побудував з відому та дозволу командира військової частини, про що свідчить заява, копія якої долучена до матеріалів справи, а також той факт, що 23.12.2013 року Івано-Франківським окружним судом скасовані приписи та визнані незаконними рішення Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області, що стосуються самовільного захоплення земельної ділянки.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні, в своїй постанові окружний адміністративний суд констатував, що позивач- Шевчук В.М. не заперечив факту будівництва одного з вказаних в акті перевірки гаражів, без будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оскільки вважав таке будівництво законним, так як отримав на це погодження з боку командира в/ч А1807 від 01.06.2010 року, а гараж являє собою не фундаментальну споруду з дерев'яною конструкцією, яку в подальшому він продав за 800 грн. ОСОБА_3 на підставі письмового договору купівлі -продажу, тому ОСОБА_3став законним набувачем права власності на створену ОСОБА_2 річ, майно-дерев'яний гараж розташований в АДРЕСА_1 (смт.Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області) між будинком №43 та будівлями №№230, 465,467).

Окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що з 13.04.2013 року законним набувачем права власності на дерев'яний гараж (тобто саму конструкцію гаражу) став ОСОБА_3

Однак, на переконання суду, визнання цього права на річ, майно, в даному випадку дерев'яний гараж, не дає відповідачам підстав для самовільного зайняття земельної ділянки, яка їм у встановленому законом порядку не надавалась і обліковується за Івано-Франківською КЕЧ району Міністерства оборони України.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2,жодних правовстановлюючих документів, які надають їм право на користування земельною ділянкою та використання її під гаражем суду не представили. А сама спірна земельна ділянка, як доведено в судовому засіданні та не спростовано відповідачами, входить до складу земель оборони, на які є Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ІФ №000378 за 1995 рік, і командир військової частини( гарнізону) не вправі самостійно вирішувати питання про її виділення громадянам для використання з будь-якою метою.

Згідно з вимогами ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

В судовому засіданні доведено, що Міністерством Оборони України не надавалися дозволи, а органами виконавчої влади Надвірнянського району та смт. Делятин Надвірнянського району, іншими державними органам приватизації не приймалися рішення щодо надання у власність чи користування як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 земельної ділянки на території в/ч А1807 та документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою їм не видавався.

Рішення суду не може ґрунтуватись на сумнівах чи припущеннях.

Відповідно до ч.3 ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Тому, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову прокурора Івано-Франківського гарнізону в особі Івано-Франківського КЕЧ району та військової частини А1807.

ОСОБА_4 слід зобов'язати звільнити зайняту ним земельну ділянку площею 0,0020 га, яка розташована на території в/ч А 1807 в смт.Делятин Надвірнянського району і яка належить на праві постійного землекористування Міністерству оборони України та знаходиться на обліку в Івано-Франківській КЕЧ району, та знести самовільно побудований на ній гараж.

Що стосується вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0020 га, яка розташована на території в/ч А 1807 в смт.Делятин Надвірнянського району, суд встановив наступне.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що гараж дійсно будувався відповідачем ОСОБА_2 на території в/ч А1807 без будь-яких правовстановлюючих документів, що не заперечується і самим ОСОБА_2

Згідно «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільових призначенням без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття вказаної земельної ділянки площею 0,0020 га. із земель оборони, становить 33 грн.68 коп.

Дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_2

В зв'язку з наведеним, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору на користь держави.

На підставі ст.ст. 125, 152, 211 ЗК України, ст.1166 ЦК України, ст. 3,6 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», п.п. 36,42 "Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", керуючись ст.ст.88, 209, 212- 215,223 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Івано-Франківської прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської КЕЧ району, військової частини А 1807- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Делятинської селищної ради 33грн.68 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що розташована на території військової частини А1807, АДРЕСА_1 (смт.Делятин, Надвірнянського р-ну, Івано-Франківської області) площею 0,0020 га., на р/р 33114331700310 ГУДКСУ в Івано-Франківській області МФО 836014, код ЄДРПОУ 37904033.

Зобов'язати ОСОБА_3 звільнити незаконно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться на території військової частини А1807 АДРЕСА_1 (смт.Делятин, Надвірнянського р-ну, Івано-Франківської області), між будинком №43 та будівлями №№230,465,467, загальною площею 0,0020 га та здійснити знесення власними силами самовільно встановлений гараж на вищезазначеній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 243 грн. 60коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2014 року