Вирок № 41957355, 15.12.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12476/13-к

Провадження № 1-кп/344/36/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретарів с/з Карпенко І.В., Перун І.Ю.

прокурорів Лободіної О.С., Гриновецького І.Б.,

Марія В.М., Чернописької Г.О.

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про звинувачення ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2 непрацюючого, освіта середньо-спеціальна, одруженого, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_9 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

21 січня 2006 року близько 05 год. 30 хв. обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мікроавтобусом марки «Мерседес-Бенц Віто» реєстраційний № НОМЕР_1, рухався проїзною частиною вкритою ожеледдю в м. Івано-Франківську по вул. Є. Коновальця навпроти будинку № 162, дорогою з двостороннім рухом, що має по дві смуги руху в кожному напрямку, які розділені горизонтальною дорожньою розміткою 1.3 ( дві суцільні лінії ), зі сторони с. Черніїв в напрямку центральної частини м. Івано-Франківська. В цей час у зустрічному напрямку мікроавтобусом марки «Мерседес 410Д» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався водій ОСОБА_11, в салоні якого перебували потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, свідок ОСОБА_12 Обвинувачений не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із мікроавтобусом марки «Мерседес 410Д» під керуванням ОСОБА_11 Порушивши встановлений порядок правостороннього руху нерейкового транспортного засобу ближче правого краю проїзної частини, заборону виїзду на призначений для зустрічного руху бік дороги, на дорогах з двостороннім рухом, не переконавшись, що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, ОСОБА_9 порушив вимоги п. 1.2, пп. б) п. 2.3, п. п. 10.1, 11.2, 11.4 Правил дорожнього руху України.

В результаті порушення ОСОБА_9 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир мікроавтобуса марки «Мерседес 410Д», потерпілий ОСОБА_7, отримав тяжкі тілесні ушкодження як такі, що є небезпечними для життя в момент спричинення у вигляді відкритого відламкового перелому правої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, раною на передній поверхні середньої третини гомілки, закритих уламкових переломів обох кісток лівої гомілки в середній третині та правої малогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням відламків, а потерпілий ОСОБА_8 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, у вигляді закритої травми тазу з переломом лівої лобкової кістки з незначним зміщенням уламків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вказаному не визнав та пояснив, що керує автомобілем близько 20 років, а працюючи водієм автомобіля «Мерседес Віто» на ПП «АСВА», мав право керувати ним цілодобово.

20 січня 2006 року, в період часу з 19 до 22 год. випив з товаришем пляшку шампанського, а 21 січня 2006 року близько 05 год. керуючи автомобілем «Мерседес Віто», рухався в правій смузі руху зі швидкістю близько 50-60 км/год. по вул. Коновальця в сторону центру міста Івано-Франківська. На вулиці було темно, проїзна частина вкрита ожеледдю, а смуги руху були розділені нашаруванням снігу та льоду. Приблизно за 400-500 метрів до зіткнення побачив світло фар автомобіля, який рухався зустрічною смугою руху зі швидкістю, приблизно 50-60 км/год. Під час зустрічного роз'їзду з цим автомобілем, марки «Мерседес-410Д», який відбувся неподалік автозаправочної станції, біля центрального входу до арматурного заводу, зустрічний автомобіль занесло і він раптово виїхав на його смугу руху і, приблизно на її середині відбулось зіткнення. Можливості уникнути зіткнення, здійснити необхідні маневри не мав, оскільки все відбулось дуже швидко, удар прийшовся у праву сторону керованого ним автомобіля, в результаті якого втратив свідомість.

Прийшовши до тями, вийшов з автомобіля, який розвернуло в протилежному напрямку то того в який він рухався, а інший автомобіль стояв поперек дороги і ближче до тротуару по смузі руху в напрямку до центра міста.

Підтвердив, що його батько дійсно ходив до потерпілого ОСОБА_8 для вияснення обставини пригоди, а потерпілому ОСОБА_7 приносив фрукти, однак його вигнали.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена як частково показаннями самого обвинуваченого, зазначеними вище, так і показаннями потерпілих, свідків, дослідженими судом письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_7 ствердив, що 21 січня 2006 року в період часу між 05 год. та 05 год. 30 хв., рухався рейсовим мікроавтобусом «Івано-Франківськ - Буковель», під керуванням свідка ОСОБА_11 з м. Івано-Франківська в м. Надвірна. Сидячи у третьому ряді, зі стороні водія, ближче проходу між пасажирськими рядами, праворуч від свідка ОСОБА_12, ліворуч потерпілого ОСОБА_8, в той час коли мікроавтобус їхав зі швидкістю приблизно 60 км/год. по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську в напрямку виїзду з міста, в районі арматурного заводу, приблизно за 50-ть метрів попереду побачив, як назустріч їхньою смугою руху, їде автомобіль, після чого відбулось зіткнення, він втратив свідомість. Отямившись побачив, що крісло, де сидів свідок ОСОБА_12 відлетіло, потерпілого ОСОБА_8 відкинуло в кінець автобуса, а у нього переламані дві ноги. Передня частина автобуса, в якому він їхав, була зміщена ліворуч в напрямку зустрічного руху, а удар відбувся в його праву сторону, в район вхідних пасажирських дверей, поблизу водія. В іншому автомобілі була розбита права фара, бампер і тріснуте вітрове скло. Два транспортні засоби після зіткнення знаходились приблизно по середині проїзної частини.

Ствердив, що в день ДТП в лікарню до нього навідувався батько обвинуваченого та пропонував 2 000 доларів США у відшкодування заподіяної йому ОСОБА_9 шкоди, просив відмовитися від написаної заяви про порушення кримінальної справи.

У зв'язку з отриманими травмами переніс дві операції, близько року не піднімаючись з ліжка, 1 рік 7 місяців ходив з апаратом Єлізарова, після більше року за допомогою милиць. Від перенесених травм на ногах залишились шрами, пішло ускладнення в роботі печінки, нирок тощо.

Потерпілий ОСОБА_8 ствердив, що 21 січня 2006 року близько 05 год. рейсовим мікроавтобусом їхав з м. Івано-Франківськ в м. Надвірна, сидів в третьому ряду, а ліворуч нього сиділи двоє чоловік, в тому числі, потерпілий ОСОБА_7 Автобус рухався на виїзд з міста Івано-Франківська по правій смузі руху в її лівому ряді, оскільки правий був засніжений, на зустріч їм рухався автомобіль, а приблизно за 50 метрів побачив, що фари зустрічного автомобіля рухаються прямо на них. Щоб уникнути зіткнення, водій мікроавтобуса повернув вліво, проте не встиг і біля арматурного заводу зустрічний автомобіль зіткнувся з їхнім, а коли вийшов на вулицю то бачив, що автомобіль «Мерседес Віто» стояв посередині дороги, на мікроавтобусі в якому їхав була вмятина довжиною близько 25 см з правої сторони

Під час перебування в лікарні близько 4-х разів навідав батько обвинуваченого, приносив продукти і просив, щоб ОСОБА_9 сильно не звинувачував, а після завіз його з лікарні додому та залишив 400 доларів США у відшкодування шкоди.

Свідок ОСОБА_11, водій рейсового мікроавтобуса марки «Мерседес 410Д», згідно договору з приватним підприємцем ОСОБА_13, підтвердив, що 21 січня 2006 року близько 04 год., пройшов медичний огляд та перевірку автомобіля у механіка і згідно доручення на керування та шляхового листа направився до вокзалу станції Івано-Франківськ. Цього ж дня близько в 05 год. 20 хв. вказаним автомобілем, з трьома пасажирами, виїхав від залізнодорожнього вокзалу станції Івано-Франківськ по маршруту «Івано-Франківськ - Буковель» та рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год., по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську до с. Черніїв. На цій же вулиці, поблизу арматурного заводу, неподалік автозаправочної станції, що знаходилась ліворуч від руху автомобіля під його керуванням, приблизно за 120-130 метрів попереду побачив світло фар зустрічного автомобіля, який переїхав на його смугу руху. Зменшивши швидкість руху до близько 20 км/год., знаходячись приблизно за 50 метрів до зустрічного автомобіля зрозумів, що цей автомобіль не з'їде з його смуги руху і, щоб уникнути зіткнення, враховуючи, що праворуч були електроопори, здійснив маневр повороту ліворуч, але не встиг і біля подвійної роздільної лінії зустрічний автомобіль заїхав в праву сторону його автомобіля, біля вхідних пасажирських дверей.

В результаті зіткнення автомобіль «Мерседес-410Д» відкинуло ліворуч до тротуару по стороні арматурного заводу розвернутий в сторону м. Надвірна, а інший зупинився поперек дороги під гострим кутом до його автомобіля в напрямку центру м. Івано-Франківськ, на смузі виїзду з міста Івано-Франківська.

Вийшовши з машини він допоміг пасажирам вибратись з автомобіля, а потерпілому ОСОБА_7, звільнив ноги, які були затиснуті зігнутим від удару переднім рядом сидінь.

Водій автобуса маршруту № 53, який проїжджав поряд, викликав працівників ДАІ та швидку медичну допомогу, які прибули, приблизно через 10-15 хв. і забрали його та ОСОБА_9 на освідування, а після у відділ міліції, де обвинувачений заснув і в нього не змогли відібрати навіть пояснення.

Свідок ОСОБА_14, інспектор ДПС ВДАІ м. Івано-Франківська, підтвердив, що 21 січня 2006 року близько 06 год. ранку за вказівкою чергового прибув на вул. Коновальця в м. Івано-Франківську де відбулось ДТП, огородив його та забезпечував безпеку дорожнього руху. Місцем ДТП була частина смуги руху в напрямку виїзду з м. Івано-Франківська та частина зустрічної смуги. Частина осипу скла та дрібних відламків мікроавтобусів були по осьовій роздільній лінії, де був осип груд снігу чи інших елементів не пригадує. Мікроавтобус «Мерседес-410Д» розташовувався ближче до тротуару передньою частиною на виїзд з міста, а мікроавтобус «Мерседес Віто» розташовувався в сторону центру, ближче до осьової лінії.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15, слідчий Івано-Франківського МВ УМВС в області у 2006 році, підтвердив, що вранці 21 січня 2006 року, з участю експерта ОСОБА_16 та понятих, здійснив огляд місця ДТП за участю мікроавтобусів «Мерседес Віто» та «Мерседес Спринтер», яким була проїзна частина вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, біля арматурного заводу. Після події автомобіль «Мерседес 410Д» знаходився біля тротуару на смузі руху в напрямку виїзду з міста Івано-Франківська, а «Мерседес Віто» знаходився на дорозі, розвернутий під кутом в сторону центру міста.

Осип, що утворився в результаті зіткнення автомобілів мав форму розмитого прямокутника, який розпочинався зі смуги руху в напрямку виїзду з м. Івано-Франківська, а його більша частина знаходилась на зустрічній смузі руху, ближче середини дороги, яку визначав, виходячи з насипів снігу, що були по краях дороги. Все це зафіксував у протоколі огляду місця події.

Свідок ОСОБА_16, експерт НДКЕЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, підтвердив, що в січні 2006 року в складі слідчо-оперативної групи оглядав місце ДТП, яким була проїжджа частина дороги вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, в районі арматурного заводу, поділена на дві полоси руху в смузі кожного напрямку. На смузі руху в напрямку до центру міста, на полосі, що ближче насипу, яким було умовно розділено зустрічні смуги руху, були брили снігу та частина осипу. Автомобіль «Мерседес-410Д» з пошкодженнями правої сторони, знаходився на обочині, а автомобіль «Мерседес Віто», пошкодження отримав в передню частину зі сторони пасажира та знаходився приблизно по центру дороги.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17, інспектор ДПС ВДАІ м. Івано-Франківська, підтвердив, що вранці 21 січня 2006 році, прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди, що по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, в районі арматурного заводу, забрав двох водіїв мікроавтобусів, які зіткнулись між собою та відвіз їх на освідування в обласний наркодиспансер, де їх оглянула лікар ОСОБА_18 і дійшла висновку, що обвинувачений перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а свідок ОСОБА_11 - ні.

І, що автомобіль «Мерседес-Віто» був розміщений своєю лівою стороною на осьовій лінії, а ще перед виїздом на освідування підозру про стан алкогольного сп'яніння, за зовнішніми ознаками, викликав ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_18, лікар-нарколог обласного наркологічного диспансеру, підтвердила, що 21 січня 2006 року близько 06 год. 30 хв., провела візуальний, контактний та рефлекторний огляд обвинуваченого і свідка ОСОБА_11, яких було доставлено свідком ОСОБА_17 з місця ДТП. Зі слів обвинуваченого стало відомо, що він випив три пляшки шампанського, а за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня, а ОСОБА_11 ні.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_12 підтвердив, що в січні 2006 року, приблизно перед 06 год. ранку, разом з потерпілим ОСОБА_7 виїхали з залізнодорожнього вокзалу м. Івано-Франківська автобусом рейсом «Івано-Франківськ - Буковель» в напрямку м. Надвірна. Присів біля вікна в 3 або 4 ряді зі сторони водія, праворуч нього розмістився потерпілий ОСОБА_7, а через прохід справа - потерпілий ОСОБА_8 і заснув. Прокинувся від сильного удару, в той час коли вони вже були біля арматурного заводу по вул. Коновальця в місті Івано-Франківську.

Передні сидіння змістились і потерпілому ОСОБА_7 прищемили обидві ноги, які він намагався звільнити, при цьому побачив, що мав місце відкритий перелом ноги.

Коли вийшов з автомобіля після зіткнення, то він був зміщений ліворуч, передня частина знаходилась в насипі снігу збоку, але знаходився на середині своєї смуги руху, передньою частиною направлений на виїзд з міста Івано-Франківська в сторону м. Надвірна. Дорога була вкрита сніговим покривом і фактично була тільки одна смуга руху, інша частина дороги була вкрита снігом, там слідів проїзду не було.

Свідок ОСОБА_13, приватний підприємець в сфері надання послуг перевезення, згідно дозволу на період 2004-2007 роки, в тому числі, автомобілем НОМЕР_3, підтвердив, що 21 січня 2006 року близько 05 год. 45 хв. до нього зателефонував водій, свідок по справі ОСОБА_11 та повідомив, що по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, неподалік супермаркету «Велика Кишеня» йому на зустріч виїхав автомобіль, в результаті чого відбулось зіткнення з цим авто, водій якого перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Будучи допитаними в якості свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20, батьки потерпілого ОСОБА_7, підтвердили, що 21 січня 2006 року вранці, свідок ОСОБА_12 повідомив, що трапилась дорожньо-транспортна пригода і їх сина забрали у лікарню. За час лікування потерпілий ОСОБА_7 переніс дві операції, півтора року лежав на витяжці, один рік був з апаратом Єлізарова, після пересувався з допомогою милиць, до цього часу проходить періодичне лікування, на яке витрачено понад 150 000 грн.

Підтвердили, що до них неодноразово підходив батько обвинуваченого та пропонував кошти, щоб відмовились від претензій та не писали заяв про порушення кримінальної справи, проте вони відмовились.

Рапорт оперативного чергового МВ УМВС м. Івано-Франківська від 21 січня 2006 року підтверджує, що о 05 год. 45 хв. по телефону поступило повідомлення про те, що по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську біля арматурного заводу трапилась дорожньо-транспортна пригода ( том 2 а. п. 163 ).

Протокол огляду місця події від 21 січня 2006 року з план-схемою та фото-таблицями підтверджує, що місцем ДТП є ділянка проїзної частини вул. Коновальця, в м. Івано-Франківську навпроти будинку № 162, розділена на чотири смуги руху по дві в кожен напрямок. На дорожній розмітці, подвійній осьовій роздільній ліній, знаходиться нашарування пресованого снігу, яке має вигляд полоси шириною 0,5 м, що тягнеться вздовж проїзної частини по її центру. Мікроавтобус «Мерседес-410Д» номерний знак НОМЕР_2 із вказаними пошкодженнями правої сторони, деформації ряду сидінь, вирваним переднім правим пасажирським сидінням, яке знаходиться на землі, розташований ліворуч, передньою частиною в напрямку виїзду з міста, на тротуарі, а автомобіль «Мерседес Віто» номерний знак НОМЕР_1, з вказаними пошкодженнями правої передньої частини, знаходиться посередині проїзної частини, передом повернутий в напрямку виїзду з м. Івано-Франківська.

На проїзній частині навколо автомобіля «Мерседес Віто» та під ним, тобто на середині проїзної частини, по обох напрямках руху, знаходиться осип скла та різноманітних дрібних автомобільних деталей ( том 1 а. п. 214-226 ).

Протокол огляду та перевірки технічного стану транспорту від 21 січня 2006 року підтверджує, що при огляді вантажного фургона «Мерседес Віто» номерний знак НОМЕР_1 виявлено та описано ряд механічних пошкоджень передньої частина автомобіля, а важіль перемикання передач зафіксовано в положенні другої передачі. При огляді мікроавтобуса «Мерседес Бенц 410Д» номерний знак НОМЕР_2 виявлено та описано ряд механічних пошкоджень правої сторони автомобіля, а важіль перемикання передач зафіксовано в нейтральному положенні. Інші результати виявити не стало можливим в зв'язку з чисельними механічними пошкодженнями ( том 1 а. п. 227 ).

Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння від 21 січня 2006 року за № 87 підтверджує, що у ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього степеня ( том 1 а. п. 229 ), а протокол за № 86 підтверджує, що ОСОБА_11 у стані алкогольного сп'яніння не перебував ( том 1 а. п. 228 ).

Протокол відтворення обстановки і обставин подій від 13 червня 2006 року з метою перевірки здобутих показань, проведеної з участю ОСОБА_11 в ході якої останній добровільно відтворив події та обстановку ДТП підтверджує, що до моменту зіткнення ОСОБА_11 рухався мікроавтобусом «Мерседес» з м. Івано-Франківська в напрямку с. Черніїв по своїй смузі руху, бачив, що йому на зустріч рухається автомобіль з включеним дальнім світлом фар, яке його засліпило і він не міг спочатку визначити по якій смузі зустрічний автомобіль рухається. А коли побачив зустрічний мікроавтобус на своїй смузі руху його автомобіль знаходився на її середині, а з метою уникнення лобового зіткнення він повернув ліворуч на зустрічну смугу, оскільки інших автомобілів не було. Зіткнення відбулось на його смузі руху, коли переднє ліве колесо виїжджало на осьову лінію дорожньої розмітки ( том 2 а. п. 60-61 ).

Як підтверджує висновок експерта № 21 від 21 березня 2006 року, у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження : відкритий відламковий перелом правої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, раною на передній поверхні середньої третини гомілки, закриті уламкові переломи обох кісток лівої гомілки в середній третині та правої малогомілкової кістки в середній третині із зміщенням уламків, що викликало необхідність проведення операцій : «Монтаж системи скелетного витягу за обидві п'яткові кістки» ( 21 січня 2006 року ), «Остеосинтез перелому правої великогомілкової кістки апаратом зовнішньої фіксації» і «Остеосинтез перелому лівої великогомілкової кістки апаратом зовнішньої фіксації» ( 25 січня 2006 року ). Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, в даному випадку виступаючих частин салону автомобіля. Відкритий відламковий перелом правої великогомілкової кістки середній третині зі зміщенням уламків, раною на передній поверхні середньої третини гомілки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, а закриті уламкові переломи обох кісток лівої гомілки в середній третині та правої малогомілкової кістки в середній третині із зміщенням уламків відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними в момент спричинення ( том 1 а. п. 236-238 ).

Висновок експерта № 23 від 22 березня 2006 року підтверджує, що у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження : закрита травма тазу з переломом лівої лобкової кістки з незначним зміщенням уламків, яка утворилася від дії тупих твердих предметів, якими в даному випадку були виступаючі частини салону автомобіля і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення ( том 1 а. п. 239-240 ).

Як підтверджують висновки експерта № 200 та № 201 від 13 лютого 2006 року з фото-таблицями, на момент дослідження система рульового керування та робоча гальмівна система автомобілів «Мерседес Віто» номерний знак НОМЕР_1 та «Мерседес-410Д» номерний знак НОМЕР_4 знаходиться в працездатному стані. При огляді ходової частини цих автомобілів, яких-небудь несправностей, які б могли вплинути на безпеку руху не виявлено (том 1 а. п. 242-246, том 2 а. п. 2-6).

Висновок експерта № 199 від 13 лютого 2006 року з фото-таблицями підтверджує, що при первинному контактуванні поздовжні осі транспортних засобів перебували під кутом біля 145°+-5° ( в ліву сторону відносно напрямку руху автомобіля «Мерседес-410Д» ) і при цьому автомобіль «Мерседес Віто» контактував передньою правою частиною з передньою правою дверкою пасажира автомобіля «Мерседес-410Д» з наступним заглибленням в праву сторону цього автомобіля ( том 2 а. п. 8-13 ).

Висновок експерта № 396 від 23 лютого 2006 року з фото-таблицями підтверджує, що зіткнення транспортних засобів «Мерседес Віто» зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 та «Мерседес» білого кольору номерний знак НОМЕР_2 відбулося в районі зосередження наявних ознак місця зіткнення приблизно по геометричній повздовжній осі проїжджої частини дороги, яка розділяє зустрічні напрямки руху в районі зосередження осипу скла та дрібних деталей автомобілів ( том 2 а. п. 15-29 ).

Як підтверджує висновок № 51-09 експертного дослідження обставин ДТП від 19 жовтня 2009 року та висновок експертного дослідження № 4368 від 24 грудня 2009 року, причиною настання ДТП є виїзд автомобіля «Мерседес Віто» на смугу зустрічного руху ( по якій рухався автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 ), чим створив останньому небезпеку для руху, яка переросла в аварійну ситуацію. При цьому свідчення обвинуваченого про те, що він до зіткнення рухався в напрямку до центру міста на відстані 1,92 м від середини дороги і зіткнення з мікроавтобусом «Мерседес-410Д» відбулось на смузі його руху не спроможні з технічної точки зору, а свідчення водія ОСОБА_11 про те, що зіткнення з мікроавтобусом «Мерседес-Віто», який рухався на зустріч його смугою руху відбулось при виконанні ним маневру повороту ліворуч для уникнення зіткнення з мікроавтобусом «Мерседес-Віто» є спроможними з технічної точки зору. І, що невідповідність дій ОСОБА_9 визначеним положенням Правил дорожнього руху України перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із фактом ДТП ( том 2 а. п. 30-42 ).

Висновок № 503/4487/12-52 судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 27 червня 2012 року підтверджує, що зіткнення мікроавтобусів «Мерседес-410Д» та «Мерседес-Віто» відбулося в районі середини проїзної частини, тобто в районі осьової лінії дорожньої розмітки на смузі руху мікроавтобуса «Мерседес-410Д». На момент зіткнення цей автомобіль був в стані виконання маневру відвороту ліворуч та частково знаходився на смузі зустрічного руху, а мікроавтобус «Мерседес Віто» рухався зустрічною смугою, виконуючи маневр праворуч для повернення на «свою» смугу руху. Водій «Мерседес-410Д» ОСОБА_11 при цьому не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування. А причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій ОСОБА_9 вимогам п. п. 11.2 та 11.4 Правил дорожнього руху України ( том 2 а. п. 45-53 ).

Висновок експерта № 09/17-82 від 14 березня 2013 року підтверджує, що при заданих слідством вихідних даних, відстані перебування мікроавтобусу «Мерседес-Бенц 410Д» до місця зіткнення за час від 1…10 с з градацією 0,5 с, наведені у таблиці № 1 ( том 2 а. п. 66-67).

Протокол проведення слідчого експерименту від 14 березня 2013 року з план-схемою, здійснений з метою встановлення об'єктивної відстані при якій водій автомобіля «Мерседес-410Д» з робочого місця може визначити, що зустрічний автомобіль «Мерседес Віто» рухається по його смузі руху, після встановлення автомобілів на відмітці № 18, що є інтервалом в 9 секунд до моменту зіткнення, підтверджує, що водій автомобіля «Мерседес Бенц 410Д» бачив, що зустрічний автомобіль знаходиться на смузі руху в напрямку с. Черніїв на відстані 90,3 м до місця зіткнення, а водій зустрічного автомобіля «Мерседес Бенц Віто» повинен був бачити автомобіль «Мерседес Бенц 410Д» за 150,2 м до місця зіткнення, при цьому відстань між двома автомобілями становить 240,5 м (том 2 а. п. 68-70).

Висновок експерта № 09/17-107 від 11 квітня 2013 року та показання експерта ОСОБА_21 для його роз'яснення підтверджують, що причиною настання ДТП було порушення обвинуваченим п. п. 11.2 та 11.4 Правил дорожнього руху України та виїзд автомобіля «Мерседес-Бенц Віто» під його керуванням на смугу зустрічного руху, на ділянці дороги де це було заборонено, чим створив водію автомобіля «Мерседес Бенц 410Д» ОСОБА_11 небезпеку для руху. Невідповідність цих дій обвинуваченого ОСОБА_9 перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної ДТП ( том 2 а. п. 72-78 ).

Висновок № 1778 судової автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 27 червня 2013 року та показання експерта ОСОБА_22 для його роз'яснення підтверджують, ОСОБА_9 повинен був керуватися вимогами п. п. 1.2, 1.5, 11.2, 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху України та лінії розмітки 1.3 ( подвійна суцільні лінія ) Додатку 2 до Правил. Проте в порушення цих вимог, обвинувачений виїхав на зустрічну сторону проїзної частини вулиці, чим створив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_11 і саме це стало причиною ДТП.

При цьому дії водіїв ( яким вона створена ) в умовах аварійної ситуації, вимогами вказаних Правил не регламентуються, а тому не має будь-якої невідповідності дій водія ОСОБА_11 вимогам ПДР, яка могла б сприяти виникненню ДТП і що, вага транспортних засобів для цього висновку не має значення ( том 2 а. п. 80-90 ).

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ІВС № 221741 підтверджує, що автомобіль марки «Мерседес Бенц» модель Віто 108Д номерний знак НОМЕР_1 належить ПП «АСВА» ( том 2 а. п. 96 ), доручення № 53 від 24 березня 2005 року, підтверджує, що ОСОБА_9 мав право керувати цим автомобілем в службових та приватних цілях ( том 2 а. п. 97 ), а подорожній лист серії ЛІК № 163369 від 20 січня 2006 року підтверджує, що водієм цього ж автомобіля був, в тому числі і ОСОБА_9, робота якого на вказаному автомобілі розпочиналась виїздом з гаражу о 09 год., а завершувалась поверненням в гараж о 18 год. ( том 2 а. п. 78 ).

Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 11 березня 2004 року підтверджує, що мікроавтобус «Мерседес-Бенц 410Д» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить гр. ОСОБА_23 ( том 2 а. п. 170 ), а копія довіреності від 12 березня 2004 року, дійсна до 12 березня 2007 року, підтверджує, що ОСОБА_11 уповноважений керувати цим автомобілем ( том 2 а. п. 164 ).

Копія дозволу на перевезення № НОМЕР_10 та копія ліцензійної картки серії НОМЕР_8 до ліцензії серії НОМЕР_9 на перевезення пасажирів, підтверджують, що ОСОБА_13 мав право та дозвіл до 30 березня 2007 року надавати послуги перевезень пасажирів транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц 410Д» реєстраційний номер НОМЕР_2 по маршруту «Івано-Франківськ - Поляниця» автобусом марки «Мерседес-Бенц 410Д» ( том 2 а. п. 169, 171 ).

Досліджені судом, зазначені вище докази є належними та допустимими і у своїй сукупності дають підстави прийти до висновку про те, що вина ОСОБА_9 у скоєнні зазначеного злочину знайшла своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд вважає, що невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні вказаного злочину не ґрунтується на досліджених судом доказах, а направлене на уникнення від відповідальності за фактично скоєне, і суперечить як зазначеним показанням допитаних судом потерпілих, свідків, іншим доказам у справі, так і показанням самого обвинуваченого в яких він визнав, що 21 січня 2006 року рухався автомобілем марки «Мерседес-Бенц Віто» по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську і біля арматурного заводу відбулось ДТП, тим самим підтвердив фактично і ті обставини про які вказують потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, свідок ОСОБА_11, лиш змінив пояснення в частині того, що виїхав на зустрічну смугу не він, а водій ОСОБА_11

При цьому підстав сумніватись у правдивості та достовірності показань потерпілих, свідка ОСОБА_11, показання яких є однаковими та послідовними, не суперечать один одному та узгоджуються з іншими доказами по суті справи, суд не вбачає. Достовірність цих показань підтверджується сукупністю зазначених вище детальних висновків експертних досліджень обставин ДТП, а у взаємозв'язку з характером та розміщенням отриманих транспортними засобами пошкоджень, урахуванням слідів осипу на смугах обох напрямків руху у формі змитого прямокутника, який бере початок саме із смуги руху автомобіля «Мерседес-410Д» із протяжністю приблизно 5 м в поперечному напрямку та близько 11 м в повздовжньому, спростовує твердження обвинуваченого про місце зіткнення та вказують, що зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля «Мерседес-410Д», в результаті чого обидва автомобілі від удару змістились в інше положення.

Позиція ОСОБА_9 щодо порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_11 та виїзду саме автомобілем під його керуванням на смугу руху обвинуваченого, що і стало причиною ДТП, була перевірена органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих експериментів з водіями обох автомобілів, призначенням ряду відповідних експертиз, а під час судового розгляду перевірена як отриманими в залі суду показаннями, так і наданими сторонами доказами у своїй сукупності, але не знайшла свого підтвердження, а тому суд не бере до уваги і протокол відтворення обстановки і обставин подій від 14 червня 2006 року з участю ОСОБА_9

Так само надуманим є і його пояснення, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував, оскільки це спростовано як показаннями самого обвинуваченого, в яких він визнав, що приблизно за 6-8 год. до події вживав алкоголь, а після сів за кермо так і протоколом медичного огляду № 87 від 21 січня 2006 року, про який вказано вище.

Суд критично оцінює та не бере до уваги наданий стороною захисту висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № 11787 від 15 січня 2014 року, оскільки вважає, що вказане дослідження проведено однобічно, а експерту не було вказано всіх обставин, що були встановлені по справі, надано тільки частину письмових документів, які необхідні для проведення повного та об'єктивного дослідження, що підтверджується у вступі і описі обставин пригоди та вихідних даних ( том 2 а. п. 128-129 ). Водночас, інші висновки експертних досліджень, про які вже зазначено вище, є більш повними і такими, що співставляються в сукупності з іншими доказами по справі та спростовують висновки цієї експертизи.

За таких обставин суд вважає, що позиція обвинуваченого про те, що його вини у вчиненні даного злочину немає, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, а фактично досліджені докази, зазначені вище, в їх сукупності є достатніми та дають підстави суду прийти до висновку, що вказаний злочин вчинено саме обвинуваченим, а тому позицію ОСОБА_9 про невизнання вини суд розцінює як таку, що направлена на ухилення обвинуваченого від відповідальності за фактично скоєне і до уваги не бере.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу винного, фактичні обставини кримінального провадження і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає те, що має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей 1999, 2005, 2010 та 2012 років народження, позитивно характеризується за попередніми місцями праці на ПП «АСВА» та ПП «Аквавіта ІФ» та за місцем реєстрації, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого в провадженні є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п.2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті (частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання.

Ст. 75 КК України передбачає, що якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вище обставини в сукупності, є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 злочину і дають підстави, з врахуванням також і того, що злочин передбачений ст. 286 КК України, відноситься до категорії злочинів, вчинених з необережності, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, що буде відповідати і вимогам закону, і тяжкості фактично вчиненого, і буде справедливим.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України та, застосувавши щодо основного покарання ст. 75 КК України - звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 20 142 грн. 44 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 80 000 грн. у відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином, 5 000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Визначаючись у питанні вирішення даного позову, суд виходить з наступного.

Вказаним вище достовірно підтверджено факт вчинення обвинуваченим злочину при викладених обставинах, тим само підтверджена і його вина у спричиненні як матеріальної так і моральної шкоди, про яку зазначив потерпілий, оскільки наслідки ДТП призвели до зазначених потерпілим витрат матеріального характеру, моральних переживань, які слід вважати такими, що підтверджують підставність по суті заявлених вимог.

А тому, суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди та витрат за надання правової допомоги слід задовольнити повністю, виходячи як з викладеного, так і з того, що розмір матеріальної шкоди підтверджується наданими потерпілим до позовної заяви та уточнення до неї, письмовими доказами.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди )», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо ), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо ) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючись у розмірі заподіяної моральної шкоди по даному провадженні, яку слід стягнути, суд враховує зазначене вище і приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди, в тому числі, і з врахуванням матеріального становища обвинуваченого, підлягає до часткового задоволення в розмірі 50 000 гривень, і що така сума буде достатньою для відшкодування моральних страждань, яких він зазнав внаслідок злочинних дій обвинуваченого.

Процесуальні витрати при викладених обставинах необхідно стягнути з обвинуваченого і вирішити долю речових доказів.

На підставі викладеного, вказаних Постанов Пленуму Верховного Суду України, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання якщо він протягом іспитового строку в три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 код ДРФО НОМЕР_5, в користь ОСОБА_7 20 142 ( двадцять тисяч сто сорок дві ) грн. 44 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 ( п'ятдесят тисяч ) грн. у відшкодування моральної шкоди завданої злочином та 5 000 ( п'ять тисяч ) грн. витрат за надання правової допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 в частині стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 код ДРФО НОМЕР_5 у користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 10713 ( десять тисяч сімсот тринадцять ) гривень 80 коп. витрат за проведення експертиз.

Речові докази в кримінальному провадженні :

- автомобіль марки «Мерседес 410Д» номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання ОСОБА_11 - повернути власнику ОСОБА_23 ;

- автомобіль НОМЕР_6, який переданий на зберігання ОСОБА_9 - повернути власнику приватному підприємству «АСВА».

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович