Рішення № 41955473, 24.11.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/899/14-ц

Провадження № 2/209/822/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючого Гнєзділова В.Є.

при секретарі Бойко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку спільного майна подружжя, визначення порядку користування спільним подружнім майном та вселення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку спільного майна подружжя, визначення порядку користування спільним подружнім майном та вселення. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 07 жовтня 2006 року між сторонами по справі був укладений шлюб зареєстрований Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Від спільного подружнього життя сторони мають дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. В період спільного сумісного життя сторонами за спільні подружні кошти 08 грудня 2012 року була придбана квартира розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_3. Договір купівлі-продажу був укладений між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_2 та посвідчений державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської нотаріальної контори Посипанко А.А.08 грудня 2012 року. А продавцю сторонами по справі було сплачено у рахунок вартості придбаної квартири сума еквівалентна 14000дол.США. Під час укладання договору купівлі-продажу квартири 08 грудня 2012 року позивач ОСОБА_3 за вимогою нотаріуса надавала заяву, що не заперечує проти придбання квартири, яка буде їх спільною сумісною власністю. Придбана квартира двокімнатна, загальна площа 48,7кв.м., житлова 28,2кв.м. Кімнати окремі житловою площею 16,8кв.м. та 11,4кв.м. В договорі купівлі-продажу квартири покупцем був зазначений ОСОБА_2 Позивач розуміючи, що ця квартира є їх спільним подружнім майном, не заперечувала, щоб договір був оформлений на главу сім'ї. Відповідач вмовив ОСОБА_3 на період ремонту не реєструватися останню у придбаній квартирі, т.я. за рахунок цього вони зможуть економити на сплаті комунальних послуг. Таким чином після придбання спірної квартири в ній був зареєстрований лише відповідач ОСОБА_2, а ОСОБА_3 разом з сином залишилися зареєстрованими за адресою м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_4.Позивач не має можливості надати документи, підтверджуючі право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_2. Нотаріус відмовив надати позивачу копію договору купівлі-продажу квартири, а у реєстраційній службі Дніпродзержинського міського управління юстиції також відмовили у видачі довідки про те за ким зареєстроване право власності на спірну квартиру, посилаючись на конфіденційність цих відомостей. Згідно звіту про оцінку вартості майна у вигляді двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_5 від 30 січня 2014 року ТОВ «Віконт-Консталтінг» вартість об'єкта складає 78200,00грн.1/2 частини вартості квартири відповідно складає 78200,00:2 =39100,00грн. Після придбання спірної квартири сторони по справі робили в ній ремонт, а проживати продовжували в орендованій квартирі. По закінченню ремонту в зазначеній квартирі в листопаді 2013 року ОСОБА_2, не повідомивши позивача, забрав її ключі від вхідних дверей спірної квартири та частину спільного майна та вселився самостійно у квартиру за адресою: АДРЕСА_6. Відповідач не дає вселитися ОСОБА_3 разом з дитиною у спірну квартиру. 25 січня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з заявою про перешкоджання їй і та її сину у вселенні та проживанні у спірній квартирі. Перешкоджання ОСОБА_3 та її сину у користуванні її власністю у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_6 з боку відповідача є підставою для її звернення до суду. На ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка співвласників зазначеної квартири припадає 14,1кв.м житлової площі. Житлова площа кімнат складає 16,8кв.м. та 11,4кв.м. Позивач вважає за можливе виділити їй у користування житлову кімнату площею 11,4 кв.м., відповідачу більшу кімнату площею 16,8кв.м., інші приміщення у вигляді кухні, коридору, ванної кімнати та туалету залишити у спільному користуванні. Просить суд визнати двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_7 спільним майном подружжя ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_6, з подальшою реєстрацією її права власності в органі державної реєстрації. Вселити ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , зобов'язавши відповідача не чинити їй з сином перешкод у користуванні спільною власністю у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_6. Визначити між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порядок користування спільною власністю у вигляді двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6, виділивши ОСОБА_3 житлову кімнату площею 11,4кв.м., відповідачу кімнату площею 16,8 кв.м., інші приміщення у вигляді кухні, коридору, ванно кімнати та туалету залишити у спільному користуванні. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати, а саме витрати на судовий збір, на правову допомогу.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягає на задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, позов не визнав в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити. Надав суду письмові пояснення, згідно яких зазначив, що проти заявлених до нього вимог про визнання права власності на ? частину спільного подружнього майна, про визнання порядку користування спільним подружнім майном, про вселення - заперечує. Вважає, що доводи викладені ОСОБА_3 є незаконними та необґрунтованими, та зазначив, що він дійсно з 07 жовтня 2006 року знаходився у шлюбі зареєстрованому Заводським відділом актів громадського стану м. Дніпродзержинська. За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який прописаний та проживає з відповідачем по справі. Однак сімейне життя між сторонами по справі не склалося і в вересні 2013 року вони остаточно припинили сумісне мешкання. Останні роки перед розлученням вони з дружиною перебували у напружених відносинах та неодноразово припиняли сумісне життя. 30 січня 2014 року ОСОБА_2 подав позовну заяву про розірвання шлюбу. Під час спільного проживання з ОСОБА_3, ОСОБА_2 за допомогою своєї матері придбав квартиру АДРЕСА_8, вартістю 48700грн. Ці кошти були отримані від продажу належної на праві приватної власності його матері ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_9, відповідно до договору купівлі-продажу від 23 серпня 2012 року та засвідчено приватним нотаріусом. За отримані кошти його мати ОСОБА_8 придбала будинок в Криничанському районі, стм. Аули та надала йому кошти на придбання квартири АДРЕСА_10. 08 грудня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, який посвідчений державним нотаріусом та оформлений на ім'я ОСОБА_2 Ніяких внесків і будь-якої допомоги у придбанні квартири ОСОБА_3 не робила. Просить суд визнати за ОСОБА_2, право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_11, вартість 48700,00грн.

Судом досліджені докази по справі:

- вислухані пояснення учасників судового розгляду;

- допитані свідки по справі, а саме ОСОБА_8

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

Вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 жовтня 2006 року, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який прописаний та проживає разом з ОСОБА_3 З вересня 2013 року сумісне життя сторін по справі було припинене, а 30 січня 2014 року ОСОБА_2 була подана позовна заява до Дніпровського районного суду про розірвання шлюбу, а 08 жовтня 2014 року рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська шлюб між сторонами по справі було розірвано. Під час спільного проживання, знаходячись у шлюбі, ОСОБА_2 за допомогою своєї матері, яка після продажу належної їй квартири, надала гроші своєму сину ОСОБА_2 кошти для придбання ним квартири, яку останній придбав, згідно договору купівлі-продажу від 08 грудня 2012 року засвідченого державним нотаріусом, розташовану за адресою: АДРЕСА_12, сплативши грошову суму у розмірі 48700, 00 грн. У свою чергу ОСОБА_3 будь яких внесків та допомоги у придбання квартири не вносила. Отже ОСОБА_3 не витратив жодних належних особисто їй коштів, таким чином, квартира за адресою АДРЕСА_13 придбана тільки за особисті кошти ОСОБА_2

Суд вважає не встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

За загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.10 ЦПК України).

Суд вважає не доведеним наявність правових підстав для розподілу, як спільного майна подружжя - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_14, так як належних та допустимих доказів для цього позивачем суду не надано, а відповідач наполягає на їх відсутності взагалі.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину спільного подружнього майна, про визначення порядку користування спільним подружнім майном, про вселення, в зв'язку з тим, що як встановлено в судовому засідання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знаходячись у офіційно зареєстрованому шлюбі з 07 жовтня 2006 року, проживаючи однією сім'єю до вересня 2103 року, маючи спільну дитину, 08 грудня 2012 року, придбали під час шлюбних відносин квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_15, яка складається із двох житлових кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м. за кошти надані матір'ю ОСОБА_2 ОСОБА_8, які остання отримала від продажу належної квартири. 21 січня 2013року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на придбану квартиру в державному реєстрі прав та виданий Витяг про держану реєстрацію. Після придбання квартири сімейні відносини між сторонами по справі погіршилися у результаті чого ОСОБА_9 було подано позовну заяву до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська про розірвання шлюбу в результаті чого рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 жовтня 2014 року шлюб між сторонами був розірвано. Таким чином ОСОБА_3 не витратила жодних належних особисто їй коштів, таким чином, квартира за адресою АДРЕСА_16 придбана тільки за особисті кошти ОСОБА_2, а особистою приватною власністю чоловіка є:майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Ці обставини мають істотне значення для справи, і не можуть не бути взяті до уваги судом про вирішенні спору по суті.

Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються письмовими доказами по справі:

- договором від 18 лютого 2014 року, довідкою про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 /а.с.12-14/, згідно яких підтверджується сума сплачена позивачем за надання правової допомоги;

- копією паспорту ОСОБА_3 /а.с.15/, згідно якої підтверджується особа позивача, та місце її реєстрації;

- копією паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 /а.с.16,74-75/, згідно якої підтверджується особа відповідача, та місце його реєстрації;

- копією свідоцтва про шлюб /а.с.18/, згідно якої підтверджується що сторони по справі знаходяться у зареєстрованому шлюбі;

- копією свідоцтва про народження /а.с.19/, згідно якого підтверджується, що сторони по справі мають дитину;

- довідкою ТОВ «Абонент ХХІ» /а.с.20/, згідно якої підтверджується склад сім'ї ОСОБА_3 за місцем її реєстрації;

- звіт про оцінку вартості майна від 30 січня 2014 року, б свідоцтва, посвідчення /а.с.26-30/, згідно яких підтверджується вартість спірної квартири;

- довідка, висновок Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області /а.с.31/,згідно якої підтверджується факт звертання ОСОБА_3 з заявою про протиправні дії відносно неї у вигляді перешкоджань у проживанні їй у спірній квартирі з боку ОСОБА_2;

- лист ТОВ «Абонент ХХІ» /а.с.34-35/, згідно якого підтверджується факт відмови ОСОБА_3 у видачі особового рахунку за адресою розташування спірної квартири;

- інформаційною довідкою /а.с.42/, згідно якої підтверджується, що право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_17;

- копією договору купівлі-продажу /а.с.52,79-80/, згідно якої підтверджується факт придбання ОСОБА_2 квартири за адресою АДРЕСА_17;

- копією заяви від 08 грудня 2012 року /а.с.53/, згідно якої підтверджується згода дружини на придбання спірної квартири;

- копією довідки ТОВ «Абонент ХХІ» /а.с.73,81/, згідно якої підтверджуються особи зареєстровані за адресою АДРЕСА_17;

- копією договору купівлі - продажу від 03 грудня 2012 року /а.с.76,78/, згідно якого підтверджується факт придбання будинку;

- копією договору купівлі - продажу від 23 серпня 2012 року /а.с.77/, згідно якого підтверджується факт продажу квартири належної ОСОБА_8;

- копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.82/, згідно якого підтверджується право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_17 на підставі договору купівлі-продажу;

- копією технічного паспорту /а.с.96-98/, згідно якої підтверджуються технічні характеристики квартири розташованої за адресою АДРЕСА_17;

- копією рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 жовтня 2014 року /а.с.99-100/, згідно якої підтверджується факт розірвання шлюбу між сторонами по справі.

На підставі ст. 57, .60 ч.1,2, ст.. 70ч.1,ст.. 71 ч.1, ст..74 ч.1,2 СК України, ст..13, 355,357,368-372 ЦК України, керуючись ст.8, 10,1, 59, 60, 131, ,209, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку спільного майна подружжя, визначення порядку користування спільним подружнім майном та вселення відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська В.Є.Гнєзділов