Рішення № 41954796, 08.12.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8512/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 грудня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, мотивуючи тим, що 26.06.2011 року о 06 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Лепсе трапилась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить Представництву "БЕРЛІН-ХЕМІ АКЦІЄНТЕЗЕЛЬШАФТ", яким керувала третя особа - ОСОБА_2, автомобіля НОМЕР_2, та яким керував ОСОБА_3

Вказує, що в результаті вищезазначеної ДТП було заподіяно механічні пошкодження його автомобілю НОМЕР_2, внаслідок чого йому було задано матеріальні збитки вартість яких, відповідно до Звіту від 08.07.2011 № 1128 U, який складено СПД «Горобець» становить 56 273,85 грн.

Зазначає, що вищевказана ДТП, відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 20.11.2012 року відбулось з вини ОСОБА_2

Крім того, вказує, що цивільно-правова відповідальність Представництва "БЕРЛІН-ХЕМІ АКЦІЄНТЕЗЕЛЬШАФТ", як власника автомобіля НОМЕР_1 було застраховано відповідачем відповідно до полісу ВЕ/8422955, термін дії якого становить до 05.12.2011 року.

У зв'язку з вищевикладеним, 17.12.2012 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак останній виплату не здійснив, а тому змушений був звернутись до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду всього у розмірі 62 225,99 гривень, з яких: 49 490 гривень - страхове відшкодування (50 000 ліміт відповідальності страховика - 510 гривень франшиза); 10 110,87 - пеня; 522,12 гривень - інфляційна заборгованість; 2 103 гривні - 3% річних від простроченої суми боргу.

У судове засідання 08.12.2014 року позивач та його представник ОСОБА_4 не з'явились, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, однак представником позивача до суду подано заяв, у якій остання позов підтримала та просила його задоволити повністю з підстав, викладених у ньому, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, тому суд з урахуванням положення п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України та заяви представника позивача, в якій вона не заперечувала проти такого розгляду справи, приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, як вбачається з матеріалів справи, як вбачається з матеріалів справи, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України та ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 26.06.2011 року о 06 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Лепсе трапилась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить Представництву "БЕРЛІН-ХЕМІ АКЦІЄНТЕЗЕЛЬШАФТ", яким керувала третя особа - ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, що підтверджується довідкою про обставини ДТП №8833008 (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, від 05.04.2011 року автомобіль НОМЕР_2 належить позивачу, що підтверджується листом УДАІ ГУ МВС України в м.Києві від 20.06.2014 року №10/К-204із (а.с.7, 8).

Вищевказана ДТП, відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 20.11.2012 року відбулось з вини третьої особи - ОСОБА_2 (а.с.11).

Крім того, слід зазначити, що з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок вищезазначеної ДТП, позивач звернувся до СПД «ОСОБА_5», відповідно до звіту якого від 08.07.2011 року №1128 U матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 складає 56 273,85 гривень (а.с.18-19).

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки цивільно-правова відповідальність Представництва "БЕРЛІН-ХЕМІ АКЦІЄНТЕЗЕЛЬШАФТ", як власника автомобіля НОМЕР_1 було застраховано відповідачем відповідно до полісу ВЕ/8422955, термін дії якого становить до 05.12.2011 року (а.с.9), позивач 17.12.2012 року звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.14), однак останній виплату не здійснив.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.1 та 9.2 статті 9 Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до Полісу та пункту 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 № 566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Власників наземних транспортних засобів» Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила встановити обов'язкові ліміти відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 50 000 гривень на одного потерпілого.

За змістом ст. 28 вищезазначеного закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з положеннями пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 Закону після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня (пункти 37.1 та 37.2 статті 37 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП).

Відповідно до ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова не допускається.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, за користування коштами, від простроченої суми.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212, 213 ЦПК України рішення ґрунтується на дослідженні наявних в справі доказах.

Проаналізувавши всі наявні докази, які були долучені до матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальну шкоду всього у розмірі 62 225,99 гривень, з яких: 49 490 гривень - страхове відшкодування (50 000 гривень ліміт відповідальності страховика - 510 гривень франшиза); 10 110,87 гривень - пеня; 522,12 гривні - інфляційна заборгованість; 2 103 гривні - 3% річних від простроченої суми боргу, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та знайшли своє доведення в ході судового розгляду.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 622 гривні 26 копійок (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 23, 1167, 1188 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3-14, 57-60, 79-89, 169, 208, 209, 212 -215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів - задоволити.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (код ЄДРПОУ 31093336) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) матеріальну шкоду всього у розмірі 62 225 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять п'ять) гривень 99 копійок, з яких: 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень - страхове відшкодування (50 000 гривень ліміт відповідальності страховика - 510 гривень франшиза); 10 110 (десять тисяч сто десять) гривень 87 копійок - пеня; 522 (п'ятсот двадцять дві) гривні 12 копійок - інфляційна заборгованість; 2 103 (дві тисячі сто три) гривні - 3% річних від простроченої суми боргу.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (код ЄДРПОУ 31093336) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 622 (шістсот двадцять дві) гривні 26 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич