Рішення № 41954347, 17.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8159/14 Справа № 203/2856/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М.О. Доповідач - Романюк М.М.Категорія 27

17 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Петренко І.О., Котушенко С.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 22 квітня 2013 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що позивач на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року набув статусу кредитора за кредитним договором, укладеним 21 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та відповідачем, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 84 000 доларів США з кінцевим строком повернення до 20 травня 2019 року. На забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, предметом якої є квартира АДРЕСА_1. Оскільки боржник не виконує свої зобов'язання за договором, на вимоги банку не реагує, утворилась заборгованість у розмірі 113 525 доларів 99 центів США. Ураховуючи наведене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості відповідача перед банком звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 9 жовтня 2013 року, позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу на підставі права власності, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2008 року, яка станом на 01 лютого 2013 року складає 907 413 грн. 24 коп., а саме: за кредитом - 569 725 грн. 05 коп.; по відсоткам - 154 806 грн. 43 коп.; пеня - 182 881 грн. 76 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмет іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 грудня 2013 року заява відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 9 жовтня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 21 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 84 000 доларів США на строк до 20 травня 2019 року.

Виконання відповідачем договірних зобов'язань з повернення кредиту забезпечено в повному обсязі договором іпотеки, укладеним між ПАТ "Сведбанк" та відповідачем. Предметом договору іпотеки є належна відповідачу на праві власності квартира АДРЕСА_1.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та факторинговою компанією "Вектор плюс" укладено договір факторингу. Факторингова компанія "Вектор плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" цього ж дня уклали договір факторингу, відповідно до якого з правами вимоги до останнього перейшли усі права вимоги заборгованості за кредитним договором та договором забезпечення.

Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, станом на 01 лютого 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 907 413 грн. 24 коп.

Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач до суду не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Проте, матеріали справи не містять даних про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Розглянувши справу за відсутності відповідача, суд позбавив її можливості скористатися для захисту своїх прав та свобод процесуальними правами і гарантіями, основу яких становлять ст.ст.55, 59 Конституції України.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вказані вимоги закону судом не дотримано.

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дотримання вказаного принципу є надзвичайно важливим при розгляді справ, оскільки він гарантує, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме змогу забезпечити захист своїх інтересів, шляхом отримання допомоги суду у вирішенні тих питань, які вона сама з об'єктивних причин не може вирішити, як у випадку з наданням власного розрахунку заборгованості за кредитним договором, що потребує певних знань та навиків проведення розрахунків.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Приймаючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене вище та не врахував, що перш ніж звертати стягнення на предмет іпотеки, суд зобов'язаний чітко, відповідно до вимог закону та умов договору визначити розмір заборгованості.

При цьому суд не перевірив розмір заборгованості за кредитним договором та включив до загального розміру заборгованості розмір пені, який обчислено з порушенням закону.

Так, згідно ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність встановлюється тривалістю в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

З урахуванням вимог ст.549 ЦК України правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, аналіз норм ст.266, ч. 2 ст.258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

На порушення вказаних вимог закону в оскарженому рішенні не наведено розрахунку заборгованості та мотивів, за яких суд вважав, що банк надав розрахунок заборгованості, який відповідає дійсному.

Згідно зі ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", згідно з яким протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Враховуючи те, що на час перегляду справи у суді апеляційної інстанції вказаний закон є чинним і підлягає застосуванню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач отримала кредит у іноземній валюті, квартира, загальною площею 43,3 кв.м., на яку банк просить звернути стягнення, є постійним місцем проживання відповідача, оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відмова з цих підстав у задоволенні позову не позбавляє іпотекодержателя права на повторне звернення до суду в майбутньому, після зняття мораторію, на задоволення вимог кредитора за валютними кредитами.

Частиною 3 ст.303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 жовтня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді С.П.Котушенко

І.О.Петренко