Рішення № 41953331, 11.12.2014, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1103/14-ц

Провадження № 2/535/392/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Загнійко А.В.,

при секретарі Момот Г.І.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на нерухоме майно, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 27,5 кв.м., у тому числі житлової площі - 12,1 кв.м., та господарських будівель і споруд: сараю літ. «Б», сараю літ. «В», погреба літ. «в», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та з земельних ділянок загальною площею 0,31 га, які надані для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства, й до дня смерті належало ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що після смерті його матері він є спадкоємцем за заповітом спадкового майна (житлового будинку та земельних ділянок), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до Котелевської державної нотаріальної контори, однак йому було повідомлено, що у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів про право приватної власності спадкодавця на спірний житловий будинок та земельні ділянки, державний нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом. За життя його мати не оформила у встановленому законом порядку права власності на житловий будинок. Спірне домоволодіння відносилося до суспільної групи господарств - робочий двір, головою двору є ОСОБА_4. Крім того, відділом Держземагенства у Котелевському районі Полтавської області проведено перевірку записів реєстрації державних актів та встановлено, що ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ - ПЛ №044485 на земельні ділянки загальною площею 0,31 га, які надані для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області. Виготовити дублікат державного акта на право приватної власності на землю не має можливості. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.48, 52), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 23.10.2014 року (а.с. 38), у судовому засідання уточнила позовні вимоги та підтримує заявлені вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 50, 52, 103). Великорублівська сільська рада Котелевського району Полтавської області 10.12.2014 року подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_2 визнає в повному обсязі та просить розглянути справу у судовому засіданні без участі представника відповідача. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.174 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі (а.с. 53).

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до переконання, що позов слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим адміністрацією Розуменського селищного округу Білгородського району Білгородської області 09.12.2004 року (а.с.8, 70, 71). Після її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до інформаційної довідки №39135048 та 39135105 Котелевської державної нотаріальної контори від 10.12.2014 року за даними Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від імені ОСОБА_4, виявлено заповіт, посвідчений 23.11.1989 року Великорублівською сільською радою Котелевського району Полтавської області, реєстровий номер 142. За даними Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) на майно ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заведена спадкова справа 128/2005 (а.с. 55, 56).

Згідно з заповітом, посвідченого виконавчим комітетом Великорублівської сільської Ради 23.11.1989 року і зареєстрованого у реєстрі за №142, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого не складалось, все те, на що вона за законом буде мати право і що буде належати їй на день смерті, заповіла синові ОСОБА_2 (а.с. 64).

У наданому експертному висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/472-а від 22.07.2014 року зазначено, що записи імені по батькові українською мовою ОСОБА_2 (паспорт, запис ОСОБА_2) та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження; заповіт, запис ОСОБА_2) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Розбіжності в записах виникли внаслідок документальної фіксації форм імені по батькові від варіантів особового імені: офіційного КІМ та розмовного КИМ, що виник під графічним впливом відповідних записів російською мовою (а.с. 42).

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ - ПЛ №044485, виданого 08.04.1998 року Великорублівською сільською радою Котелевського району Полтавської області, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №109, на підставі рішення виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області від 25.09.1997 року №50, земельні ділянки загальною площею 0,31 га, які надані для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, належали ОСОБА_4 на праві приватної власності (а.с.13). Про те, що власником земельних ділянок загальною площею 0,31 га, які надані для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства є ОСОБА_4, також підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.12.2014 року №1493 (а.с. 104).

Згідно з листом Відділу Держземагенства у Котелевському районі Полтавської області №09-01-45/1149 від 18.08.2014 року, відділом проведено перевірку записів реєстрації державних актів в період до 01.01.2013 року, та встановлено, що ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ - ПЛ №044485 від 08.04.1998 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №109 (а.с. 100).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України

Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» затверджено форми державних актів: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ N 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.

Крім того, позивач не має змоги прийняти спадщину у вигляді спірного житлового будинку і господарських будівель, оскільки спадкодавець, за життя не оформив право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку, що підтверджується довідкою Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №7554 від 04.09.2014 року (а.с. 18).

Те, що ОСОБА_4 на законних підставах володіла спірною садибою, підтверджується довідками виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області від 08.08.2014 року за вих. №458, та за вих. №455, відповідно до яких домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, згідно з погосподарських книг, рахується за ОСОБА_4, та станом на 01.07.1990 року відносилось до суспільної групи господарств - робочий двір, головою якого була ОСОБА_4 (а.с. 78, 79).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1268 ЦК України, ст.ст. 33, 40, 81 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року, ч. 6 ст. 5 Законом України «Про особисте селянське господарство», Законом України «Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про Державний земельний кадастр», постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею», постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на нерухоме майно, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 27,5 кв.м., у тому числі житлової площі - 12,1 кв.м., та господарських будівель і споруд: сараю літ. «Б», сараю літ. «В», погреба літ. «в», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, й до дня смерті належало ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельні ділянки, які надані для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,31 га, що розташовані на території с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області, та належали спадкодавцю ОСОБА_4, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ - ПЛ №044485, виданого Великорублівською сільською радою Котелевського району Полтавської області 08.04.1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №109.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя