Вирок № 4195285, 24.10.2007, Оболонський районний суд міста Києва

Справа №1-840 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.

при секретарі - Янковій Х.Г.

за участю прокурора - Доманіцького М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Нововолинськ, Волинської області, українця, громадянина України, зі середньою - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 15, 203-1 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2007 року близько 11.00г. ОСОБА_1, перебуваючи на торговому місці біля виходу зі станції метро "Петрівка" по пр.Московському, 16 в місті Києві, в порушення вимог Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", мав намір незаконно реалізувати за ціною по 25 грн. за кожний диск 219 примірників аудіовізуальних творів, відеограм та фонограм, які записані на дисках для лазерних систем зчитування формату ДВД, які не марковані контрольними марками, на загальну суму 5475 грн., яка являється значним розміром, але встиг реалізувати тільки два примірника аудіовізуальних творів, які записані на двох дисках для лазерних систем зчитування та не були марковані контрольними марками, ОСОБА_2 за 25 грн. за кожний диск. Свої дії, направлені на незаконну реалізацію контрафактних дисків, ОСОБА_1 до кінця не довів, тому, що був затриманий працівниками міліції, які вилучили зазначені диски.

Згідно висновку судової експертизи об"єктів прав інтелектуальної власності № 83/ікт від 18.09.2007 року, диски для лазерних систем зчитування формату ДВД, вилучені у ОСОБА_1 містять копії аудіовізуальних творів, фонограм та відеограм, які є об'єктами авторського права та суміжних прав. Упаковка вказаних дисків не маркована контрольними марками, що не відповідає умовам розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм та відеограм на території України. Всі примірники містять ознаки, не властиві для легітимно виготовленої продукції відповідного змісту (ознаки контрафактності).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище, доповнив при цьому, що він не працює, не навчається, тому, що хворіє на хронічний панкреатит. У вчиненому кається, просить призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення

 ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки у межах пред'явленого йому обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ст. ст. 15, 203-1 ч.1 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися у замаху на незаконну реалізації дисків для лазерних систем зчитування, вчинені у значних розмірах, але злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням майнового стану підсудного, який не працює та не має доходу, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання, не пов'язане зі штрафом та виправними роботами, у межах санкції статті 203-1 ч.1 КК України, а саме у виді позбавлення волі. Але за наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, а саме, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливо без відбування основного покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст. 75 КК України.

Суд вважає за необхідне стягнути з підсудного кошти за проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 15, 203-1 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на один рік, зобов'язав ОСОБА_1, на підставі ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме диски формату ДВД у кількості 219 штук - знищити.

Стягнути зі ОСОБА_1 за послуги експерта 2260, 22 грн. (одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві, р/р 35226002000466 в УДК у Київській області, код № 25575285, МФО № 821018).

Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.