Вирок № 41952519, 18.12.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/10409/14-к

Провадження №1-кп/359/517/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А., Ярмак М.І.,

за участю прокурорів Єлфімова І.П. та Кириченко Ю.Л., обвинуваченої ОСОБА_1, її захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, та свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника служби у справах дітей - вихователя методиста ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100001458 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області, громадянка України, українка, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючої, раніше не судимої, маючу на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, тимчасове соціальне житло, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, за наступних обставин.

15.08.2014 року близько 10 год. 30 хв. біля будинку АДРЕСА_3, на грунті давніх неприязних відносин між нею та колишньою свекрухою ОСОБА_3 виникла словесна сварка. Під час якої ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень нанесла близько 7 ударів рукою по обличчю, шиї та грудної клітки, заподіявши їй відповідно до висновку експерта № 203 легкі тілесні ушкодження.

Також, 26.08.2014 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_2, під час сварки зі своєю колишньою свекрухою ОСОБА_3 з метою заподіяння тілесних ушкоджень нанесла останній не менше 10 ударів руками по тулубу та обличчі.

В результаті вказаних умисних дій потерпілій ОСОБА_3 згідно висновку експерта №217 від 28.08.2014 року були завдані тілесні ушкодження у вигляді синців обох повік правого ока, садна на правій щоці та шиї справа. Виявлені у потерпілої ОСОБА_3 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми діями, що виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення є особисті покази ОСОБА_1, покази потерпілої ОСОБА_3, свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, надані ними в судовому засіданні, висновок експерта від 19.08.2014 року №203, висновок експерта від 28.08.2014 року №217, протоколи проведення слідчого експерименту від 08.12.2014 року за участю ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України не визнала, при допиті вказала, що ударів потерпілій не наносила взагалі. В липні 2014 року її разом з дітьми виселили з квартири не надавши змоги забрати свої речі. 15.08.2014 року вона разом з соціальним працівником ОСОБА_7 прийшла до ОСОБА_3 по речі. Під час спілкування потерпіла ОСОБА_10 кинулась на неї, щоб вдарити, тому вона її відштовхнула. Умисних ударів при цьому вона не наносила. 26 серпня 2014 року вона разом із сином, невісткою і братом знову пішли забирати речі. ОСОБА_5 привів на площадку біля будинку АДРЕСА_3 потерпілу і свідка ОСОБА_6 Потерпіла ОСОБА_3 почала бійку, а ОСОБА_5 її тримав за руки. Вона схватила за коси ОСОБА_3, махала руками, тому на ній були подряпини. ОСОБА_3 її спровокувала, але ударів руками їй вона не наносила.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що обвинувачена 15.08.2014 року прийшла до її будинку АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_7 за речами. Після цього в них виник конфлікт в ході якого ОСОБА_1 рукою нанесла удари їй в праву сторону голови. В неї була золота цепочка, яку їй не повернула обвинувачена. Також, 26.08.2014 року обвинувачена прийшла до будинку АДРЕСА_2, де проживає її син по речі та нанесла їй удари по обличчю, тягала за волоси і подряпала шию. При цьому були присутні її син і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8

В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно умисно заподіяла ОСОБА_3 тілесні ушкодження, зважаючи на покази обвинуваченої, потерпілої та інших свідків, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а також досліджених в суді письмових доказів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні засвідчив, що 15.08.2014 року та 26.08.2014 року він особисто не був присутнім при нанесенні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 Про обставини нанесення ушкоджень знає зі слів матері. Після повернення додому бачив тілесні ушкодження у матері, а саме синці, набряк ока, сліди від удушення, подряпини до грудей.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні засвідчив, що зі слів йому відомо про конфлікт між обвинуваченою та потерпілою, який відбувся 15.08.2014 року, але особисто він не був при цьому присутнім. Обвинувачена зателефонувала йому і домовились з ним про зустріч. 26.08.2014 року він, мати і ОСОБА_6 підходили до будинку АДРЕСА_2. В дворі дружина схопила матір за волосся, після чого мати почала оборонятися. Він відтягував матір. Дружина била матір руками по лівій стороні обличчя долонею. Скільки ударів наносила ОСОБА_1 він не рахував. Після бійки на обличчі у матері були подряпини і синці під очима.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні засвідчила, що знає сім'ю ОСОБА_1 протягом 2 років. 15.08.2014 року вона не була присутня при конфлікті між обвинуваченою та потерпілою. В цей день до неї приходила потерпіла в крові. 26.08.2014 року до будинку АДРЕСА_2 підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_5 і вона. В дворі вже чекала на них ОСОБА_1, яка на словесні вислови потерпілої, підскочила і схватила потерпілу за волосся. Другою рукою кулаком била по голові. Обвинувачену тримали в трьох її невістка Оля, вона та колишній чоловік обвинуваченої. Після цього потерпіла звернулась в лікарню для надання їй медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні засвідчила, що вона працює в Бориспільському районному центрі соціальної служби сім'ї та молоді на посаді фахівця соціальної роботи. В серпні обвинувачена звернулася до неї з проханням допомогти їй повернути речі, так як її разом з дітьми виселили з квартири без речей. Попередньо домовившись з ОСОБА_10 про зустріч, під час якої остання повинна була повернути речі обвинуваченій, вона з ОСОБА_1 прийшла до під'їзду будинку АДРЕСА_3. Обвинувачена залишилася в низу, а вона покликала потерпілу на двір. Вийшовши на подвір'я потерпіла ОСОБА_10 кинулась на обвинувачену ОСОБА_1 Вони схватили одна одну за шию. В обвинуваченої є нігті, тому у ОСОБА_3 була подерта шия. Вона намагалась їх розборонити. Речей потерпіла не повернула, тому вона викликала дільничного інспектора. ОСОБА_10 особисто зняла цепочку, яка на вигляд не була золотою і пішла додому. Руками і кулаками ніхто не бився. В даному випадку обвинувачена захищалася.

В той же час суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_7 зважаючи на те, що остання відмовилась від проведення слідчого експерименту.

Малолітній свідок ОСОБА_8, допитаний за участю вихователя, в судовому засіданні засвідчив, що в період 25-28 серпня 2014 року він, мама, двоюрідний брат, хрещена і дядько прийшли до будинку АДРЕСА_3 забрати речі. ОСОБА_10 безпричинно вцепилася в маму. ОСОБА_1 за лікті тримав його батько - ОСОБА_5, а бабуся - ОСОБА_3 намагалася бити його маму по голові. В той же час ОСОБА_10 ніхто в його присутності не бив.

З цього приводу, суд враховує, що відносини між обвинуваченою і її малолітнім сином з потерпілою є негативними зважаючи на постійні сімейні сварки в родині, та обобічні образи продовжують існувати. Тому покази малолітнього свідка також оцінює зважаючи на покази інших свідків у справі, самої обвинуваченої та потерпілої.

При цьому обвинувачена на освідування не зверталась та відповідних заяв про побиття до правоохоронних органів не подавала.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно нанесла ОСОБА_3 тілесні ушкодження 15.08.2014 року та 26.08.2014 року, що підтверджується допитаними свідками та висновками судово-медичних експертиз, а також проведених за участю потерпілої, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слідчими експериментами.

Так, згідно висновку експерта від 19.08.2014 року №203 у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді саден на шиї справа та на передній поверхні грудної клітки справа. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо від дії нігтів людини, і могли виникнути у вказаний строк (тобто 15.08.2014 року) та за вказаних в постанові слідчого обставин (побутова сварка). Вказані тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта від 28.08.2014 року №217 у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді синця обох повік правого ока, садна на правій щоці та шиї справа. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів), і могли виникнути у вказаний строк та за вказаних обставин. Вказані тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Під час проведення слідчого експерименту від 08.12.2014 року (а.с.97-98 судового провадження) ОСОБА_3 також описала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1, і стверджувала, що саме обвинувачена нанесла їх їй.

Нанесення тілесних ушкоджень 26.08.2014 року саме ОСОБА_1 також підтвердили свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з якими також було проведено слідчий експеримент 08.12.2014 року (а.с.95-96, а.с.99-100 судового провадження, механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 саме обвинуваченою).

Будь-яких даних про те, що потерпіла могла бути побитою іншою особою сторона захисту не надала і такі судом також не встановлені.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено зважаючи на указані вище обставини.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, суд вважає, що обвинувачена спричиняючи потерпілій легкі тілесні ушкодження, усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій та умисно нанесла потерпілій удари, в тому числі і з метою самооборони. Обставин, які б вказували на отримання потерпілою тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено висновками експертиз, спосіб, без нанесення ударів обвинуваченою в область голови, під час судового розгляду не встановлено.

Указані докази свідчать, що саме ОСОБА_1 заподіяла указані легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.

Таким чином, суд приходить до переконання, що саме ОСОБА_1 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 не визнавала своєї вини, зважаючи на те, що вчиняла дії на захист своїх дітей, та образи з боку потерпілої, та постійні конфлікти з ОСОБА_3 і своїм колишнім чоловіком - ОСОБА_5

З цього приводу, у суду відсутні сумніви щодо притягнення останньої до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Судом, крім того, досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченої, зважаючи на те, що речові докази у справі відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченій судом враховано ступінь тяжкості вчиненого, суспільну небезпечність вчиненого, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченої й обставини, що пом'якшують покарання, та те, що кримінальне правопорушення вчинено вперше, обвинувачена тимчасово не працює. У лікарів нарколога та психіатра на обліку ОСОБА_1 не перебуває, є особою, яка раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, які потребують матеріальної підтримки з її боку, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, визначеного санкцією ч.1 ст.125 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до одного року, а тому вчинений обвинуваченим злочин є злочином невеликої тяжкості.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, суд відносить збіг тяжких матеріальних та сімейних обставин, зважаючи на відсутність місця проживання з дітьми (отримала тимчасове соціальне житло в подальшому), відсутність матеріальної підтримки з боку батька - ОСОБА_5, що на думку суду, слід визнати пом'якшуючою відповідальність обставиною у відповідності до ст. 66 КК України.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вела себе позитивно, зауважень з боку головуючого не отримувала.

За місце свого проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченій, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_1 та її відношення до скоєного.

При цьому суд враховує, що заподіяння тілесних ушкоджень відбулось внаслідок неприязних стосунків між потерпілою та обвинуваченою.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 слід призначити за ч.1 ст. 125 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає мінімальному його розміру.

ОСОБА_6 міра покарання відносно обвинуваченої є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченої, її матеріальне становище.

Процесуальні витрати та речові докази у судовому провадженні відсутні. Про них не заявили і сторони судового провадження в суді.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк