Рішення № 41951285, 13.10.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11966/14-ц

Провадження № 2/161/3580/14

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 жовтня 2014 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Ковальчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє Волинське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління державної міграційної служби України у Волинській області, Служба у справах дітей Луцької міської ради,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Державний ощадний банк України» від імені якого діє Волинське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління державної міграційної служби України у Волинській області, Служба у справах дітей Луцької міської ради.

Ухвалою суду від 07.08.2014 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів залучено орган опіки та піклування Луцької міської ради.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.02.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 2721, згідно з яким останній отримав грошові кошти в розмірі 40 000 дол. США під 14 % річних строком до 22.02.2027 року на придбання квартири за договором купівлі-продажу від 23.02.2007 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

27.04.2009 року, 28.08.2009 та 31.08.2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до договору про іпотечний кредит № 2721 від 23.02.2007 року.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 23.02.2007 року, згідно з яким позивачу передано в іпотеку вищезазначене нерухоме майно зі всіма невід'ємними її при належностями.

28.08.2009 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язується солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28.09.2012 року вирішено стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2721 від 23.02.2007 року в сумі 448 149,08 грн. Однак, рішення суду не виконано, кошти позивачу не повернуті.

Станом на 18.07.2014 р. заборгованість відповідачів перед ПАТ «Державний ощадний банк України» становить 650 277, 38 грн. грн. (з яких: заборгованість за кредитом - 328000,00 грн., заборгованість за процентами - 139036,67 грн., пеня - 100834,76 грн., 3% річних - 19863,20 грн., інфляційні - 62542,75 грн.).

На підставі наведеного, просить суд, у рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №2721 від 23.02.2007 року в розмірі 650277,38 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - належну відповідачу ОСОБА_1 однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 зі всіма невід'ємними її при належностями, а також виселити з житла відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4. Крім того, просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.

Представник позивача Поперецький О.В. в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує із підстав зазначених у заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності представника позивача по наявним матеріалам справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать письмові матеріали справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать письмові матеріали справи.

Представник органу опіки і піклування в судове засідання не з'явився, по невідомим суду причинам, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін, які не з'явилися по наявним матеріалам справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 533, 546, 553, 554, 626, 629, 631, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ст. 1048 ЦК України, передбачено право позикодавця на одержанння від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановленні договором.

Судом встановлено, що 23.02.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 2721 (далі - договір), згідно з яким останній отримав грошові кошти в розмірі 40 000 дол. США під 14 % річних строком до 22.02.2027 року на придбання квартири за договором купівлі-продажу від 23.02.2007 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-26).

27.04.2009 року, 28.08.2009 та 31.08.2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до договору про іпотечний кредит № 2721 від 23.02.2007 року (а.с. 27-31).

Відповідно до п.п. 4.3.2. договору боржник зобов'язаний повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені договором (а.с. 25).

Пунктом 4.2.2. договору передбачено, що банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж на 2 місяці, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за договором, та стягнути заборгованість за договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення на предмет іпотеки за іпотечним договором (а.с. 25).

Як вбачається із умов п.п. 5.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (а.с. 25).

Згідно вимог ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 23.02.2007 року, згідно з яким позивачу передано в іпотеку вищезазначене нерухоме майно зі всіма невід'ємними її при належностями (а.с. 52-56).

Згідно п.п. 4.2. договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому тієх або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному договором. (а.с. 54).

28.08.2009 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язується солідарно з в повному обсязі відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором (а.с. 59-60).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у пункті 17 Постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 28.09.2012 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь банку солідарно стягнуто заборгованість по договору про іпотечний кредит № 2721 від 23.02.2007 року в розмірі 448 149,08 грн. (а.с. 64-67).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі належним чином не виконують взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 18.07.2014 року заборгованість відповідачів перед ПАТ «Державний ощадний банк України» зросла і становить - 650277,38 грн. (з яких: заборгованість за кредитом - 328000,00 грн., заборгованість за процентами - 139036,67 грн., пеня - 100834,76 грн., 3% річних - 19863,20 грн., інфляційні - 62542,75 грн.) (а.с. 6-12 ).

Отже, відповідачі істотно порушили вимоги ст. ст. 526, 527, 530, 536, 549, 550, 554, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, умови договору про іпотечний кредит та договору іпотеки, в зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідачів надсилалися письмові повідомлення з вимогами про необхідність погашення суми заборгованості по кредиту, в яких вказані попередження банку про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог про усунення порушень умов договору про іпотечний кредит та іпотечного договору (а.с. 13-16).

Отже, позивачем дотримано правил звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", а тому підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 договору про іпотечний кредит.

Отже, при укладенні кредитного та іпотечного договорів сторони погодили, що відшкодування кредитної заборгованості буде відбуватися за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.4. ст. 109 ЖК України, ст. 39-40 ЗУ «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотеко держателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється, якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або нового власника або в інших погоджений сторонами строк.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалися вимоги про звільнення житлового приміщення, які отриманні відповідачами (а.с. 17-20).

На підставі вимог ст.ст. 38, 41 Закону України «Про іпотеку» суд вважає, що вищезазначений предмет іпотеки слід реалізувати шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» із початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 533, 546, 553, 554, 626, 629, 631, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, ст.7, 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості заборгованості за договором про іпотечний кредит №2721 від 23.02.2007 року в розмірі 650277,38 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 зі всіма невід'ємними її приналежностями належну ОСОБА_1 на прав власності на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2007 року, що укладений між іпотекодавцем та продавцем - ОСОБА_7, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_8 зареєстрованим за № 625.

Реалізувати предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» » із початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, із однокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, із зняттям з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., по 243 (двісті сорок три) 60 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк