Постанова № 41951164, 18.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа № 922/3144/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поліщука С.В. (довіреність №6/2014 від 06.08.2014р.),

відповідача - Чумаченка А.В. (довіреність від 01.08.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3294 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.14р. у справі № 922/3144/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой", м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2014р. (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 1601328,50 грн. грошових коштів, що утримуються без достатніх правових підстав та 32026,57 грн. судового збору. В частині стягнення 20795,33 грн. 3% річних та 180950,12 грн. інфляційних - відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» приклало максимальних зусиль для вчасного та якісного виконання ремонтних робіт обумовлених договором підряду №08/134-0413 від 30.04.2013р. Не виконання робіт у встановлені договором строки є наслідком дій саме позивача, який не виконав свого зобов'язання за договором та законом - не надавши можливості відповідачу провести роботи.

Як зазначає апелянт, в ході дії договору, ТОВ ІВФ «Спецтехстрой» не вчиняло бездіяльності та не порушувало умов договору. Матеріали для виконання підрядних робіт придбано вчасно, вироби, необхідні для ремонту було виготовлено. В той же час, позивачем на два місяці прострочено сплату попередньої оплати, вхідний контроль матеріалів було виконано неналежним чином та ще з двомісячним затягуванням цього процесу, а в подальшому в односторонньому порядку взагалі була заблокована діяльність відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №10191 від 10.11.2014р.) та його представник у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2014р. підтримав вимоги апеляційної скарги та заявив клопотання про залучення третьої особи (вх. №10501 від 14.11.2014р.), в якому просив залучити ПП «ВКФ «Кранметиз» до участі у справі №922/3144/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача, а також клопотання про призначення судової експертизи (вх. №10503 від 14.11.2014р.), в якому просив призначити судову експертизу матеріалів, речовин та виробів (підвид експертизи - експертиза металів і сплавів).

Представник позивача заперечував проти задоволення заявлених клопотань.

У судовому засіданні 17.11.2014р. було оголошено перерву до 01.12.2014р. у зв'язку з необхідністю надання позивачем суду письмових пояснень щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи та клопотання про призначення судової експертизи.

Позивач у запереченні на клопотання відповідача про призначення судової експертизи (вх. №11160 від 25.11.2014р.) проти призначення експертизи заперечував, посилаючись на те, що предметом позову не є вимоги щодо якості (стягнення штрафних санкцій чи завданих збитків внаслідок неякісного виконання робіт або використання неякісних матеріалів) товару. Предметом розгляду по справі є повернення грошових коштів згідно ст.1212 ЦК України, які утримуються відповідачем у якості авансової оплати за роботи, які не були виконані відповідачем.

Щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи на стороні відповідача, позивач у запереченнях (вх. №11161 від 25.11.2014р.) просив залишити клопотання про залучення третьої особи без задоволення, посилаючись на те, що для задоволення даного клопотання відсутні підстави, оскільки рішення по даній справі щодо невиконання робіт жодним чином не може вплинути на права та обов'язки ПП «ВКФ «Кранметиз».

01.12.2014р. представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про залучення третьої особи та про необхідність призначення судової експертизи.

Представник позивача заперечував проти задоволення заявлених клопотань.

У судовому засіданні 01.12.2014р. було оголошено перерву до 17.12.2014р.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи вважає, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити враховуючи те, що обставини справи для встановлення яких відповідач просить призначити експертизу не входять до предмету доказування в межах даної справи. Щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи, колегія суддів вважає, що у задоволенні даного клопотання також слід відмовити, враховуючи те, що клопотання є необґрунтованим і не впливає на права та обов'язки ПП «ВКФ «Кранметиз» з огляду на заявлений предмет позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В липні 2014р. ТОВ «Енерджі Сервіс» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" 1601328,50 грн. грошових коштів, що утримуються без достатніх правових підстав; 20795,33 грн. 3% річних; 180950,12 грн. інфляційних витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 30 квітня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс", замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой", виконавцем, укладено договір підряду № 08/134-0413, згідно з яким виконавець за завданням замовника зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту системи регенерації турбіни парової з генератором № 3 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Власником об'єкта ремонту та кінцевим замовником виконуваних робіт є ПАТ "Полтаваобленерго" (в особі філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго"), з яким позивачем укладено окремий договір підряду на виконання ремонтних робіт. Відповідача було залучено у якості субпідрядної організації для виконання зобов'язань позивачем перед власником об'єкта.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивачем 01.08.2013р. було перераховано відповідачу аванс у розмірі 2221328,50 грн.

Відповідно до п.2.1 договору виконавець виконує передбачені цим договором роботи своїми силами та засобами відповідно до технічного завдання, вимог діючих державних будівельних норм, стандартів, Гостів, ДБН та інших правил.

Як зазначає позивач, в ході виконання підготовчих робіт відповідач повинен був придбати труби та виготовити з них спіралі підігрівачів високого тиску. Згідно з п.10 технічного завдання - додатком № 3 до договору, до початку робіт поставлені матеріали та вироби повинні пройти вхідний контроль якості на Кременчуцькій ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго". На виконання вказаних вимог технічного завдання відповідачем для проведення вхідного контролю було надіслано зразки труб (за сертифікатами якості № 2714-В, № 2793-В, № 271-В та № 971-В). Однак, після проведення хімічного аналізу було виявлено, що склад труб не відповідав тій марці сталі, яка вказана у сертифікатах, маркування відрізнялося від заводського.

Згідно відповідей заводу-виробника ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ" (вих. № 1311-10 від 09.09.2013р. та № 1477-10 від 04.10.2013р.), останнім було повідомлено, що сертифікати якості першої партії труб № 2714-В та № 2793-В ним взагалі не оформлялися, на зразках труб другої партії, наданих за сертифікатами № 271-В і № 971-В, маркування виробником не наносилося.

Згідно висновку № 242/11-13 ДП "Науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Є.Осади" було встановлено, що хімічний склад металу досліджуваних зразків не відповідає сертифікатним даним, труби виготовлені не по сертифікованій технології, не відповідають ТУ та не можуть бути використані за прямим призначенням.

Після виявлення зазначених обставин, 25.11.2013р. відповідачем було повернуто частину одержаної від позивача авансової оплати за договором у розмірі 620 000,00 грн. з призначенням платежу "повернення авансу, перерахованого по дог. № 08/134-0413 від 30.04.2013р.", що підтверджується випискою по рахунку від 25.11.2013р. (а.с.74 т.1).

Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як зазначає позивач, станом на дату закінчення строку дії договору та до теперішнього часу весь обсяг робіт за договором (який мав виконуватися після підготовчих робіт) залишився невиконаним відповідачем. Жодного акта здавання-приймання виконаних робіт (частини робіт) сторонами за період дії договору не підписано.

Відповідно до п.5.15 договору у разі виявлення недоліків, допущених відповідачем, які виключають можливість прийняття робіт, або відступити в роботах від умов договору чи інші недоліки є істотними або такими, що взагалі не можуть бути усунені виконавцем, замовником чи третьої особою, або не були усунені в строк встановлений у дефектному акті, замовник має право на свій вибір не приймати такі роботи, відмовитися від договору, вимагати від виконавця повернення авансу/вартості сплачених робіт, або вимагати від виконавця відповідного зниження договірної ціни та/або компенсації (відшкодування) збитків.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №39-2014 від 15.01.2014р. та направив лист-відмову від договору №38-2014 від 15.01.2014р., яким припинив дію договору в односторонньому порядку, скориставшись правом, передбаченим пунктом 5.15 договору.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом, обґрунтовував позов ст.1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язано повернути потерпілому це майно.

29.09.2014р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 1601328,50 грн. грошових коштів, що утримуються без достатніх правових підстав та 32026,57 грн. судового збору. В частині стягнення 20795,33 грн. 3% річних та 180950,12 грн. інфляційних - відмовлено.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що перераховані ним відповідачу на виконання умов договору підряду №08/134-0413 від 30.04.2013р. грошові кошти в якості авансу оплати в сумі 2 221 328,50 грн., з яких 620 000 грн. в подальшому було повернуто відповідачем добровільно, були перераховані ним та отримані відповідачем безпідставно, оскільки відповідач робіт на зазначену суму не виконав, а вказаний договір було припинено, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути залишок суми у розмірі 1601328,50 грн., як таку що була набута без достатньої правової підстави.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України, що перебуває в складі підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання".

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами у справі, в тому числі і спірні правовідносини щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1601328,50 грн., виникли із укладеного між сторонами договору № 08/134-0413 від 30.04.2013р. про оплатне виконання робіт з капітального ремонту системи регенерації турбіни парової з генератором № 3 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", що за своєю правовою природою є договором підряду.

Грошові кошти в розмірі 2221328,50 грн., в тому числі і заявлена до стягнення сума в розмірі 1601328,50 грн., були перераховані позивачем згідно з платіжним дорученням №3794 від 01.08.2013р. на рахунок відповідача на виконання умов вказаного договору в якості попередньої оплати за БМР згідно договору підряду № 08/134-0413 від 30.04.2013.

При цьому, 17.01.2014 договір підряду №08/134-0413 від 30.04.2013р. було припинено внаслідок односторонньої відмови від нього замовника - ТОВ «Енерджі Сервіс» (з моменту отримання відповідачем офіційного листа-відмови).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи те, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі, виникли із укладеного між ними договору підряду №08/134-0413 від 30.04.2013р., тобто мають договірний характер, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім у якості попередньої оплати за роботи, які повинні бути виконані за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням підрядником умов договору.

Однак, суд першої інстанції наведене вище не врахував та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Дана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 14.10.2014р. у справі №922/1136/13.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.14р. у справі № 922/3144/14 слід скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статі 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.14р. у справі № 922/3144/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс", (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6, 14 поверх, кімната 17, код ЄДРПОУ 37448815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехстрой" (61093, м. Харків, вул. Карпівська, 1, код ЄДРПОУ 24478901) 18030,74 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 18.12.2014р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.