Рішення № 41951107, 17.12.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2014 р. Справа № 926/1768/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» м.Дніпропетровськ До Обласного комунального підприємства «Буковина Фарм» м.Чернівці Про стягнення заборгованості в сумі 111681,09 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників:Від позивача - Доценко Л.М. - юрисконсульт (дов. від 19.08.2014р.)Від відповідача - Лучанінова І.О. - представник (дов. від 29.04.2014р.) СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» м.Дніпропетровськ 01.12.2014 року звернулося з позовом до Обласного комунального підприємства «Буковина Фарм» м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 111681,09 грн., з яких сума основного боргу складає 105877,17 грн., сума пені складає 2286,17 грн., сума 10% річних складає 912,81 грн. та сума інфляційних складає 2604,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.04.2014 року між ТОВ «Вента ЛТД» та ОКП «Буковина Фарм» укладено договір поставки № 1685 (далі - Договір). За умовами Договору позивач постачає відповідачу лікарські препарати та медичні товари (товар), а останній зобов'язаний прийняти вказаний товар та вчасно оплачувати його. За період з 29 вересня по 13 листопада 2014 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 105877,17 грн., що підтверджено товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, проте відповідач розрахунок не провів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 105877,17 грн. За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2286,17 грн., 10% річних в сумі 912,81 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 2604,94 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.12.2014 року.

16.12.2014 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 101919,55 грн., з яких 96115,63 грн. сума основного боргу, 2286,17 грн. сума пені, 912,81 грн. - 10% річних та сума інфляційних складає 2604,94 грн.

У відповідності до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, те що подана заява позивача про зменшення позовних вимог узгоджується із вимогами ст.22 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, а відтак розглядається спір про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 101919,55 грн., в тому числі основного боргу - 96115,63 грн., пені - 2286,17 грн., 10% річних - 912,81 грн. та інфляційних в сумі 2604,94 грн.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2014 року представник відповідача надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2014 року між ТОВ «Вента ЛТД» та ОКП «Буковина Фарм» укладено договір поставки № 1685 (далі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору позивач зобов'язується постачати відповідачу лікарські препарати та медичні товари (товар), а останній зобов'язаний прийняти вказаний товар та вчасно оплачувати його.

Згідно з п.4.1 договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника, зазначений у договорі. Термін оплати Покупцем кожного конкретного постачання Постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну плати починається з першого дня дати відвантаження товару Покупцю. У випадку, якщо Постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата Покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін не більше десяти календарних днів з дати відвантаження товару. У випадку наявності у Покупця заборгованості за товар по двом або більше накладним, всі платежі, що Покупець перераховує Постачальнику, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі (п.4.2 Договору).

Строк дії договору сторони погодили в п.8.1 договору, згідно якого договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати Договір у період не менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії Договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

Дані про визнання зазначеного Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

За період з 29 вересня по 01 грудня 2014 року позивач передав відповідачу товар, що підтверджено товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, проте відповідач розрахунок провів частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 96115,63 грн.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в порушення умов договору оплату за прийнятий товар в повному обсязі не провів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 96115,63 грн., яку останній визнав у своєму відзиві на позов.

За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2286,17 грн., 10% річних в сумі 912,81 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 2604,94 грн.

Відповідно до п.5.1 договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати поставленого товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також відповідно до ст..625 ЦК України сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив зобов'язання (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч 6 ст.232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 29.09.2014р. по 13.11.2014р. в сумі 2286,17 грн., 10% річних за аналогічний період в сумі 912,81 грн. та збитки завдані інфляцією за той самий період в сумі 2604,94 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за отриманий товар, а тому з нього слід стягнути 96115,63 грн. основного боргу, 2286,17 грн. пені, 912,81 грн. 10 % річних та 2604,94 грн. інфляційних.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву позивача про зменшення позовних вимог.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Обласного комунального підприємства «Буковина Фарм» м.Чернівці, пров. Текстильників, 1, (код 21435200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» м.Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз, 3а, (код 21947206) - 96115,63 грн. основного боргу, 2286,17 грн. пені, 912,81 грн. 10 % річних та 2604,94 грн. інфляційних та 2740,50 грн. судового збору.

Повне рішення складено 18.12.2014 року

Суддя С.М. Гушилик