Рішення № 41951004, 10.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 р. Справа № 914/3548/14

Господарського суду Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд», м. Львівдо відповідача-1:Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп», м. Одесадо відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми «Метрополіс», м. Львівпро:стягнення 42421,30 грн. та зобов'язання до вчинення дій

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: Романушко П.П. - представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд», м. Львів, надалі - позивач, до Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп», м. Одеса, надалі - відповідач-1, та до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми «Метрополіс», м. Львів, надалі-відповідач-2, про стягнення 42421,30 грн. та зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою суду від 07.10.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 22.10.2014 р.

29.10.2014 р. на розгляд суду представник відповідача-1 подав заперечення на позовну заяву. До заперечення долучив ряд документів.

29.10.2014 р. через канцелярію на розгляд суду представник позивача подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів.

26.11.2014 р. на розгляд суду представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові ТзОВ Виробничого підприємства «Галтрансрембуд» до ТзОВ- Фірми «Метрополіс».

Ухвалою суду від 26.11.2014 р. продовжено строк розгляду справи до 10.12.2014 р., розгляд справи відкладено на 10.12.2014 р.

В засідання суду 10.12.2014 р. з'явився представник позивача, надав суду пояснення по суті справи, просив задоволити подану ним позовну заяву. Відповідачі не забезпечили явку повноважних представників в засідання суду, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.09.2011 р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір від 28.09.2011 р. за № 080911, відповідно до якого протягом дії цього договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором передавати у власність покупця будівельні матеріали та готову будівельну продукцію, а покупець приймати продукцію та сплачувати за неї встановлену ціну.(п.1.1.)

Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2. згаданого вище договору покупець зобов'язаний оплатити продукцію у такому порядку: авансового платежу в розмірі 50% від загальної вартості відповідної партії продукції, що сплачуються протягом 3 (трьох) днів з дня виставлення постачальником відповідного рахунку, рахунок повинен бути наданий постачальником не пізніше 1 (одного) дня з дня отримання замовлення. Покупець має право з суб'єктивних причин, відмовитись від сплати авансового платежу за отримання від постачальника рахунком, про що має повідомити постачальника письмово, при цьому покупець не сплачує жодних санкцій і не несе будь-якої майнової відповідальності. Решта грошових коштів в розмірі 50% від загальної вартості сплачуються покупцем протягом 7 банківських днів з дня відвантаження продукції. Днем відвантаження продукції є дата, зазначена у товарних накладних.

Приймання-передача продукції оформлюється накладною, яка підписується матеріально відповідальними особами постачальника та покупця. Підписанням накладної покупець засвідчує одержання продукції в кількості, номенклатурі та асортименті, визначених в цій накладній.

Відповідно до накладних від 20.10.2011 р. за № МЦВВ-00653 на суму 333,55 грн., від 01.12.2011 р. за № МЦВВ-00790 на суму 3513,10 грн., від 15.12.2011 р. за № МЦВВ-00814 на суму 1887,30 грн., позивач здійснив поставку відповідачу-1 продукції на загальну суму 5733,95 грн., що оплачена частково в сумі 254,65 грн. Отож, заборгованість Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп» перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» становить 5479,30 грн.

Також 01.10.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг автомобільним транспортом від 01.10.2011 р. за № 011011, відповідно до якого виконавець (позивач) зобов'язується за завданням замовника надавати транспортні послуги в порядку та на умовах, визначеним цим договором.(п.1.1.)

Згідно п. 2.1 згаданого договору оплата за надані транспортні послуги проводиться замовником (відповідачем-2) по представленому розрахунку зі сторони виконавця (позивача). Форма оплати - 100%.

Відповідно до актів надання послуг (виконання робіт) від 04.10.2011 р. на суму 8480,00 грн., від 09.12.2011 р. на суму 11160,00 грн., від 15.12.2011 р. на суму 602,00 грн., від 15.12.2011 р. на суму 2300,00 грн., від 26.12.2011 р. на суму 14400,00 грн. заборгованість Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп» перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» становить 36942,00 грн.

Зважаючи на вищенаведене, загальний розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем складає 42421,30 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач 25.07.2014 р. надіслав на адресу відповідача-1 вимогу про погашення заборгованості від 25.07.2014 р. за № 48. Вказана вимога одержана Приватним підприємством «Комерційна фірма «Будінвест Групп», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7905305975905.

Також позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки від 03.10.2011 р. за № 031011, відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених даним договором поручитель зобов'язується перед кредитором на належне виконання боржником ПП «Комерційна фірма «Будінвест Групп» зобов'язань, що виникають на підставі договору № 080911 поставки продукції від 28.09.2011 р. та договору № 011011 про надання послуг автомобільним транспортом від 01.10.2011 р., укладених між кредитором та боржником, а саме: погашення суми основного боргу (з урахуванням інфляційних втрат), процентів, неустойки (штрафів та пені), відшкодування збитків. Поручитель в разі порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором щодо своєчасного та повного розрахунку за договорами, зазначеними в п. 1.1 цього договору, несе перед кредитором відповідальність в розмірі 10% від суми боргу, який існуватиме на день пред'явлення вимоги, а в разі вирішення спору в судовому порядку - в розмірі 10% від суми боргу, визначеної кредитором в позовній заяві до боржника, але не більше 2000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач-1 та відповідач-2 не сплатили вказану суму заборгованості, позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп» на користь позивача 40421,30 грн., та солідарно з Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп» та Фірми «Метрополіс» на користь позивача 2000,00 грн.

Також позивачем завлена вимога про зобов'язання Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп» включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» в сумі 42421,30 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних мотивів.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно умов договору поставки від 28.09.2011 р. за № 080911, позивач поставив відповідачу-1 продукцію на загальну суму 5733,95 грн., що підтверджується згаданими вище накладними на відвантаження, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2. згаданого вище договору покупець зобов'язаний оплатити продукцію у такому порядку: авансового платежу в розмірі 50% від загальної вартості відповідної партії продукції, що сплачуються протягом 3(трьох) днів з дня виставлення постачальником відповідного рахунку, рахунок повинен бути наданий постачальником не пізніше 1 (одного) дня з дня отримання замовлення. Покупець має право з суб'єктивних причин, відмовитись від сплати авансового платежу за отримання від постачальника рахунком, про що має повідомити постачальника письмово, при цьому покупець не сплачує жодних санкцій і не несе будь якої майнової відповідальності. Решта грошових коштів в розмірі 50% від загальної вартості сплачуються покупцем протягом 7 банківських днів з дня відвантаження продукції. Днем відвантаження продукції є дата зазначена у товарних накладних.

Суд зазначає, що вказівка в договорі поставки на 50% попередню оплату не звільняє покупця (відповідача-1) від обов'язку оплатити отриманий за видатковими накладними товар, оскільки згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із наявних матеріалів справи вбачається, що ПП «Комерційна фірма «Будінвест Групп» свої зобов'язання згідно договору поставки належним чином не виконало, оплати за отриманий товар в повному розмірі не здійснило, оплативши лише кошти в сумі 254,65 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 5479,30 грн.

Як встановлено судом, 01.10.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг автомобільним транспортом від 01.10.2011 р. за № 011011.

Відповідачем-1 не оплачено надані послуги відповідно до згаданих вище актів надання послуг (виконання робіт), у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 36942,00 грн.

Як вбачається з договору від 01.10.2011 р. за № 011011 оплата проводиться замовником (відповідачем-2) по представленому розрахунку зі сторони виконавця (позивача). Форма оплати - 100%.

Отже, господарські зобов'язання, які виникли між позивачем та відповідачем згідно договорів від 28.09.2011 р. за № 080911, від 01.10.2011 р. за № 011011 в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

03.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю - Фірмою «Метрополіс», як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд», як кредитором, було укладено договір поруки, згідно умов якого відповідач-2 поручався перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що виникають на підставі договорів від 28.09.2011 р. за № 080911, від 01.10.2011 р. за № 011011 та несе перед кредитором відповідальність в розмірі 10% від суми боргу, який існуватиме на день пред'явлення вимоги, а в разі вирішення спору в судовому порядку - в розмірі 10% від суми боргу, визначеної кредитором в позовній заяві до боржника, але не більше 2000,00 грн.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість в сумі 2000,00 за договором із Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест Групп» та його поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми «Метрополіс», як зі солідарних боржників.

Як вбачається із п.п. 4.1, 4.2 договору поруки даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також в інших випадках, визначених чинним законодавством України.

Частина 4 ст. 559 ЦК України зазначає, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач в порушення умов договору поруки, належним чином протягом шести місяців не звернувся з вимогою до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірмою «Метрополіс», та прострочив строк в один рік для звернення до суду з позовом до поручителя, тому у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя, позовні вимоги задоволенню в цій частині не підлягають.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, які відповідачем-1 не спростовані, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача-1, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на нього повністю.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Зважаючи на вищенаведене, з відповідача-1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3045,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 06.10.2014 р. за № 782 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1827,00 грн. та згідно платіжного доручення від 06.10.2014 р.за № 783 сплачено судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати Приватне підприємство «Комерційна фірма «Будінвест Групп» включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» в сумі 42421,30 грн. до проміжного ліквідаційного балансу. У вказаній частині суд вважає за необхідне задоволити позов. Проте, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1827,00 грн., хоча в силу вимог ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Відтак, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничому підприємству «Галтрансрембуд» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 609,00 грн., зайво сплачений згідно платіжного доручення № 783 від 06.10.2014 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Комерційна фірма "Будінвест Групп" (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 23, кв. 7, ідентифікаційний код № 33215714) включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" (79066, м. Львів, вул. Зелена, буд. 269-А, ідентифікаційний код 30918102) в сумі 42421,30 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Комерційна фірма "Будінвест Групп" (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 23, кв. 7, ідентифікаційний код № 33215714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" (79066, м. Львів, вул. Зелена, буд. 269-А, ідентифікаційний код 30918102) суму у розмірі 45466,30 грн., в тому числі:

- 42421,30 грн. основного боргу;

- 3045,00 грн. судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" (79066, м. Львів, вул. Зелена, буд. 269-А, ідентифікаційний код 30918102) з Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору, зайво сплаченого згідно платіжного доручення № 783 від 06.10.2014 р.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Накази видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.12.2014 р.

Суддя Артимович В.М.