Рішення № 41950984, 12.12.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 рокуСправа № 912/1598/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Коваленко Н.М. та Поліщук Г.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1598/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі", м. Долинська Кіровоградської області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Долинська Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення", м. Долинська Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державного підприємства Дирекція будуючого Криворізького гірничо - збагачувального комбінату окислених руд, м. Долинська Кіровоградської області

про зобов'язання укласти договір та стягнення 9 826,52 грн.

Представники :

від позивача - Яковлева Т.В., довіреність № 2 від 03.01.14 р.;

від відповідача - ОСОБА_1, особисто;

від 3-х осіб - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому викладені наступні вимоги:

- стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" борг за надані послуги з централізованого опалення у сумі 9826,52 грн.;

- стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00 грн.;

- зобов'язати відповідача фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 укласти із ТОВ "Долинські об'єднані мережі" договір про надання послуг з централізованого опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_1, колясочна;

- стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (а.с. 2-4 том 1).

Свої вимоги позивач з посиланням на ст.ст. 11, 322, 525, 526, 611, 712, 1212, 1213 ЦК України; ст. ст. 193, 216, 217, 264, 265 ГК України, ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", ст. 20 Закону України "Про житлового-комунальні послуги" п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями" в редакції затвердженій постановою КМ України № 45 від 24.01.2006 р.; п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України 21.07.2005 р. №630 мотивує тим, що відповідач, як фактичний споживач наданих позивачем послуг теплопостачання, за відсутності відповідного договору в умовах неукладеного договору зобов'язаний на підставі дії законів оплатити отриманні послуги При цьому, позивач вважає безпідставними як фактичну відмову відповідача від отримання рахунків на оплату послуг та відповідного погашення заборгованості.

На підтвердження визнання зобов'язань між сторонами позивач посилається на часткову оплату відповідачем у січні 2008 року спожитих послуг з централізованого опалення.

Відповідач в наданих до суду письмових поясненнях вимоги позивача не визнав, заперечуючи їх, зокрема тим, що позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог; відповідач стверджує, що в орендованому ним приміщені відсутній радіатор (для опалення), оскільки у зв'язку із аварійним його станом у березні 2007 року був демонтований державним підприємством "Дирекція будуючого КГЗКОР", як виконавцем надання послуг з централізованого опалення та обслуговування мережі централізованого опалення у м. Долинська; відсутність в приміщенні колясочної радіаторів підтверджується також комісійним актом від 15.07.14 р.; проект договору від 20.06.14 р. про постачання теплової енергії (теплопостачання) направлений позивачем, не відповідає типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затвердженому постановою КМ України від 21.07.05 р. № 630 із змінами (а.с. 192, 212-214 том 1; а.с. 4-6, 13-14, 68-69, 192-197 том 2 ).

Крім того, відповідачем у справі 11.06.14 р. до суду подану заяву про застосування строку позовної давності, відповідно до змісту якої відповідач вказує на те, позивач просить стягнути борг за період з грудня 2007 р. по березень 2014 р., а позовну заяву подано до суду в травні 2014 р., та враховуючи положення ст.. 257 ЦК України строк позовної давності щодо вимог позивача за період з грудня 2007 року по квітень 2011 р. в сумі 3823,83 грн. (борг станом на квітень 2011 р.) сплив, так само сплив і строк позовної давності щодо позовної вимоги про зобов'язання укласти із позивачем договір про надання послуг з централізованого опалення, а тому дана обставина, вважає відповідач, відповідно до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові (а.с.135 том 1).

Ухвалою від 03.07.14 р. господарським судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача господарським судом, на підставі ст. 27 ГПК України, залучено комунальне підприємство "Координаційний центр по обслуговуванню населення" (далі - КП "Центр", а.с. 246-247 том 1).

В наданих до суду третьою особою - КП "Центр" письмовими поясненнями, останній повідомив, про те, що між КП "Центр", як власником приміщення та ФОП ОСОБА_1, як орендарем, існують правовідносин щодо оренди нежитлового приміщення - колясочної в під'їзді АДРЕСА_1 в м. Долинська, на підставі укладеного та чинного договору №2/9 від 01.04.09 р.; відповідно до умов зазначеного договору орендар зобов'язався самостійно укладати договір на комунальні послуги, однак виконання даного орендодавцем положення орендодавцем не перевірялося ; жодні відомості про втручання ОСОБА_1, до мережі централізованого опалення у орендодавця відсутні (а.с. 23-25 том 2).

Ухвалою від 26.09.14 р. господарським судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дирекцію будуючого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (ДП "Дирекція КГЗКОР")(а.с. 157-158 том 2) .

Третя особа - ДП "Дирекція КГЗКОР в наданих до суду письмових поясненнях повідомила суду, що в період з вересня 2004 р. по червень 2007 року Державне підприємство "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" було виробником і постачальником теплової енергії безпосередньо від джерела теплової енергії і до кінцевого споживача; у зазначений період діяв договір № 07/4265 від 07.09.04 р. про передачу в безоплатне користування внутріквартальних та внутрібудинкових мереж водо-теплопостачання, водовідведення та кабельного телебачення, службових приміщень для ремонтних бригад і абонентського відділу, що перебувають у комунальній власності Долинської міської ради згідно якого від Долинського ЖКУ до ДП "Дирекція КГЗКОР" у безоплатне користування були передані внутріквартальні та внутрібудинкові теплові мережа; 14.06.07 р. додатковою угодою № 1 до договору № 07/426 від 07.09.04 р. про передачу у безоплатне користування внутріквартальних і внутрібудинкових мереж водо, - теплопостачання, водовідведення та кабельного телебачення, службових приміщень для ремонтних бригад і абонентського відділу, що перебувають у комунальній власності Долинської міської ради були внесені зміни, відповідно до яких, теплові мережі були передані комунальному підприємству "Координаційний центр по обслуговуванню населення"; передача теплових мереж оформлена актом приймання - передачі майна від 24.05.2007 р.; після передачі теплових мереж ДП "Дирекція КГЗКОР" припинило надавати послуги з теплопостачання; борги споживачів за надані послуги з теплопостачання ДП "Дирекція КГЗКОР" іншим організаціям не передавалися; звітної, первинної, будь-якої іншої документації ДП "Дирекція КГЗКОР" ТОВ "Долинські об'єднанні мережі" не передавало; договір, який укладався ДП "Дирекція КГЗКОР", як виробником та постачальником теплової енергії, з ФОП ОСОБА_1 та платіжні документи на виконання цього договору на підприємстві не збереглися (а.с. 168-169 том 2).

Крім того, третя особа - ДП "Дирекція КГЗКОР" в наданих до суду поясненнях, зокрема зазначила, що відповідно до п.п. 10, 12, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 27.07.2005 р. виконавець зобов'язаний "утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором"; тому найімовірніше для запобігання розвитку аварії, для не нанесення шкоди майну та запобігання аварійного витоку теплоносія у приміщенні колясочної у житловому будинку АДРЕСА_1 у м. Долинська був демонтований пошкоджений радіатор опалення, а підвальні трубопроводи відглушенні (а.с. 164-165 том 2).

Дослідивши наявні матеріали справи, а також надані сторонами у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Згідно договору за № 07/4265 від 07.09.04 р. про передачу в безоплатне користування внутріквартальних та внутрібудинкових мереж водо-, теплопостачання, водовідведення та кабельного телебачення, службових приміщень для ремонтних бригад і абонентського відділу, що перебувають у комунальній власності Долинської міської ради від Долинського ЖКУ до ДП "Дирекція КГЗКОР" у безоплатне користування були передані внутріквартальні та внутрібудинкові теплові мережа (далі - договір від 07.09.04 р., а.с. 176-178 том 2).

14.06.07 р. додатковою угодою № 1 до зазначеного вище договору від 07.09.04 р. внесено зміни, відповідно до яких, теплові мережі були передані комунальному підприємству "Координаційний центр по обслуговуванню населення", як балансоутримувачу комунального майна (а.с. 179 том 2).

Зазначена в додатковій угоді № 1 передача теплових мереж оформлена актом приймання-передачі майна від 24.05.2007 р. (а.с. 180 том 2).

За доводами третьої у справі особи - ДП "Дирекція КГЗКОР", після передачі теплових мереж останнє припинило надавати послуги з теплопостачання; борги споживачів за надані послуги з теплопостачання ДП "Дирекція КГЗКОР" іншим організаціям не передавалися; звітної, первинної, будь-якої іншої документації ДП "Дирекція КГЗКОР" ТОВ "Долинські об"єднанні мережі" не передавало (а.с. 176-178 том 2).

Рішенням Долинської міської ради № 607 від 31.08.04 р. КП "Центр" було передано основні засоби, в т.ч. будинок АДРЕСА_1 в м. Долинська, який забезпечений системою централізованого опалення (а.с. 26 том 2).

Між КП "Центр", як балансоутримувачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на тимчасове користування технічним приміщенням, у відповідності до якого 01.10.04 р. дане приміщення було передано відповідачу в користування, що підтверджується відповідним актом (а.с. 28 том 2). Також 01.12.06 р. укладено договір № 42 на тимчасове користування приміщенням (а.с. 132 -133 том 2); 01.12.07 р. договір № 82 на тимчасове користування технічним приміщенням (а.с. 134 - 35 том 2), а також 01.04.09 р. договір № 2/9 на тимчасове користування технічним приміщенням, який за доводами КП "Центр", є діючим на теперішній час (а.с. 21 том 2).

Як стверджує начальник юридичного відділу КП "Центр", у наданих до суду письмових поясненнях, акт приймання-передачі приміщення складався лише одного разу при початковій передачі майна (а.с. 23-25 том 2).

За умовами діючого на цей час договору № 2/9 на тимчасове користування технічним приміщенням від 01.04.09 р., орендар зобов'язався самостійно укладати договори на комунальні послуги, виконання ж даного положення орендодавцем не перевірялось.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача вартості фактично поставленої теплової енергії (опалення приміщення) за період з грудня 2007 р. по березень 2014 р.

Рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області № 306 від 19.09.07 р., у зв'язку із створенням ТОВ "Долинські об'єднані мережі" для надання послуг з теплопостачання територіальній громаді м. Долинська, останнього визначено виконавцем послуг з теплопостачання в м. Долинська (а.с. 21 том 1).

Відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно зі ст. ст. 19,20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, та споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем договору на постачання комунальних послуг, зокрема, на послуги теплопостачання у приміщення, що орендує відповідач за адресою: АДРЕСА_1

Даний факт підтверджено, зокрема, відповідачем, та не заперечується також і самим позивачем у справі.

Отже, між сторонами відсутні договірні відносини, що регулюють надання виконавцем житлово-комунальних послуг споживачу, а тому не підлягає застосуванню до даних правовідносин і законодавство, що їх регулює.

Щодо тверджень позивача, що відповідач повинен розрахуватися за фактично спожиту теплоенергію (опалення), за умови неукладення договору, господарський суд зазначає, що долучені позивачем до матеріалів справи документи, а саме: рахунки, акти здачі-прийомки виконаних робіт, по-перше, не свідчать про постачання відповідачу теплової енергії; по-друге, зазначені рахунки та акти містять посилання на договір № 03-12 від 03.12.07 р., копія якого до матеріалів справи не залучена та позивачем оригінал для огляду не надавався. При цьому, з наданих документів не можна дійти висновку, що вони стосуються саме надання послуг опалення приміщення відповідача, оскільки не містять взагалі адреси того приміщення, послуги з теплопостачання якого, за доводами позивача, надавались відповідачу - ПП ОСОБА_1

А отже, позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтвердили фактичне та нормативне споживання відповідачем теплової енергії (опалення) в орендованому відповідачем нежитловому приміщені за адресою АДРЕСА_1 колясочна.

Не може також вважатись належним доказом у справі наданий позивачем акт наявності централізованого опалення в приміщенні від 04.11.2009 р., з огляду на те, що вказаний акт підписано, по-перше, в односторонньому порядку, а саме працівниками позивача, тобто зацікавленими особами, а по-друге, даний акт не містить відомостей, що характеризують якість та обсяги наданої послуги, зокрема, не зазначено температурних показників приміщення, що опалюється, які б засвідчували її нормативне споживання (а.с. 13 том 1).

Що ж стосується наданих позивачем у справі інших доказів, а саме: наказів ТОВ "ДОМ" про запуск газових котелень та завершення опалювальних сезонів, а також розпоряджень голови Долинської міської ради про початок опалювальних сезонів (а.с. 155-180 том 1), зазначені документи не є належними доказами в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують саме факт надання позивачем та отримання відповідачем теплової енергії (опалення) в приміщення по АДРЕСА_1 в м. Долинська.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного споживання відповідачем послуг із теплопостачання (опалення) в період з грудня 2007 по березень 2014 року, що виключає можливість нарахування оплати за нормативне споживання зазначеної послуги, як-то опалення приміщення.

Крім того, господарським судом встановлено, що у зв'язку із аварійним становищем в орендованому відповідачем приміщенні по вул. Новій. 76 в м. Долинська, 02.03.2007 року працівниками цеху тепло-газо забезпечення (ЦТГЗ) ДП "Дирекція КГЗКОР", яка на той час була спеціалізованої організацією, що надає послуги централізованого опалення і відповідно обслуговує внутрішньобудинкові системи, здійснено демонтаж радіаторів централізованого опалення та встановлено заглушки.

При цьому, господарський суд звертає увагу на той факт, що демонтаж радіаторів централізованого опалення здійснено не самим відповідачем, а уповноваженою на те особою, тобто виробником та постачальником теплової енергії, в користуванні якої на той час знаходились внутрібудинкомі мережі теплопостачання, що підтверджується відповідними поясненнями ДП "Дирекція КГЗКОР" (а.с. 164-165, 168-169 том 2).

Наданий позивачем у справі в якості доказу акт від 28.01.008 р. не спростовує доводи відповідача про демонтаж радіаторів централізованого опалення в нежитловому приміщені, що займає відповідач по АДРЕСА_1 в м. Долинська, оскільки з його змісту вбачається, що, по-перше, радіаторами є труби, по-друге, зазначаючи про температуру - Т+ 20 "С, в акті, при цьому, не відображено наявність чи відсутність інших нагрівальних приладів в приміщенні, в тому числі електричних, а тому не виключає можливість підтримання зазначеної в даному акті температурного режиму в приміщенні за допомогою, зокрема, електричних приладів, саме на що і наголошує відповідач у справі.

До того ж, господарський суд звертає увагу також на той факт, що акт від 28.01.08 р. не містить усіх підписів осіб, які в ньому зазначені, що дає підстави для критичної його оцінки.

Дана обставина, а саме відсутність радіаторів централізованого опалення в нежитловому приміщенні, що орендує відповідач по АДРЕСА_1 в м. Долинська, підтверджується також іншими доказами у справі, а саме: відповідним актом від 02.03.07 р. (а.с. 7 том 2); поясненнями третьої особи у справі - ДП "Дирекція КГЗКОР" (а.с. 164-165, 168-16 том 2); актом обстеження орендованого приміщення від 15.07.14 р., складеного за участю як відповідача, так і третьої особи у справі - КП "Центр", як власника багатоповерхового будинку за АДРЕСА_1 м. Долинська.

Крім того, зазначена вище обставина також підтверджується актом обстеження нежитлового приміщення в під'їзді № 3 колясочна від 15.07.2014 р., складеного та підписаного представниками як позивача, так і представниками КП "Центр" (а.с. 27 том 2).

Не доречними вважає господарський суд доводи позивача в тій частині, що факт демонтажу радіаторів централізованого опалення є самочинним втручанням відповідача в систему централізованого опалення, а тому не є підставою для зменшення плати за надані послуги, оскільки демонтаж зазначених радіаторів централізованого опалення здійсненне не відповідачем самочинно, а уповноваженою на те особою з метою усунення аварійного становища, що підтверджується наявними у справі відповідними доказами.

Відсутність радіаторів централізованого опалення в орендованому відповідачем приміщенні по АДРЕСА_1 в м. Долинська (колясочна) підтверджується іншими доказами у справі, наданими відповідачем, а саме: світлинами (а.с. 108-109 том 2), а також актом від 10.09.08 р., складеного за участю мешканців даного району (а.с. 110 том 2).

Однак, при зверненні позивача до суду з даним позовом ця обставина позивачем не врахована.

Не врахована дана обставина також і при здійснені проведеного позивачем розрахунку пред'явленої до стягнення суми боргу.

Так в наданих позивачем до суду письмових пояснень позивач стверджує, що розрахунок витрат теплопостачання здійснювався ним по нормі споживання теплової енергії на опалення житлових та громадських будівель та споруд м. Долинська, затвердженої рішенням Долинської міської ради 21 лютого 2007 р. № 22, яка для багатоквартирного будинку складає 0,146 (а.с. 142-146, 147, 148 том 2).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Постанова, № 630), із наступними до неї змінами, затвердженими постановою КМ України від 31.10.07р.№1268, (далі - Правила), а також типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садового типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових мереж теплопостачання.

У пункті 22 типового договору, затвердженого Постановою № 630, зазначено точки розподілу, в яких здійснюється передача послуги з централізованого опалення від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку - стояки в межах квартири (в редакції постанови, що діяла до 14.09.09 р.) та відгалуження від стояків у межах квартири (в редакції постанови, що діяла з 14.09.09 р.)

Відповідно до пункту 3.44 СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" в системах водяного опалення слід застосовувати опалювальні прилади з гладкою поверхнею, зокрема:

"а) радиаторисекционные;

б) радиаторы панельные спаренные или одинарные для помещений, в которых отсутствуют выделение пыли горячих материалов…;

в) отопительные приборы из гладких стальных труб".

З наведеного вбачається, що оскільки послуга з централізованого опалення надається з використанням внутрішньобудинкової системи опалення та опалювальних приладів, встановлених у квартирі споживача, у разі демонтажу цих приладів, а саме радіаторів, як відгалуження, твердження позивача щодо нормативного споживання теплової енергії (опалення) в орендованому відповідачем нежитловому приміщенні є безпідставним, оскільки дана обставина об'єктивно впливає на забезпечення нормативної температура повітря у приміщенні. Крім того, у даному випадку, немає точки розподілу, в яких здійснюється передача послуги від виконавця споживачеві, оскільки радіатори централізованого опалення демонтовано у березні 2007 року, самим же виконавцем відповідних послуг.

Господарський суд також звертає увагу на п. 29 Правил, який передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати за опалення у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

Однак, в супереч положень наведених вище нормативних актів позивачем дану обставину не було враховано.

Більш того, предметом доказування по даній справі не є правомірність або неправомірність відключення відповідача від мереж централізованого опалення, а факт його споживання (саме споживання, а не можливості споживання) і в обсягах, що забезпечують його нормативне споживання, оскільки розрахунок заборгованості, пред"явленої до стягнення у справі з відповідача, позивачем проведене виходячи саме з нормативного споживання відповідачем теплопостачання (опалення).

Щодо ж до відсутності з боку відповідача скарг на невідповідність обсягу та якості централізованого опалення в приміщені відповідача, на що вказував позивач у судовому засіданні, господарський суд звертає увагу на доводи відповідача в тій частині, що орендоване ним приміщення в осінньо-зимовий період опалювалось за допомогою електроприладів, зокрема, електрорадіатору.

На підтвердження даної обставини відповідачем до суду надано історію споживання ним по точці обліку кабінет УЗІ, за підписом начальника Долинського РЕМ, зі змісту якого вбачається, зокрема, що обсяг споживання в опалювальний період з 2011 по 2014 рр. ФОП ОСОБА_1 електричної енергії значно перевищує показники споживання ним електричної енергії в інші періоди, не пов'язанні з опаленням (а.с. 134 том 1).

Факт відсутності у нежитловому приміщенні відповідача по АДРЕСА_1 в м. Долинська в період з березня 2007 р. по липень 2014 р. радіаторів централізованого опалення виключає можливість нормативного споживання теплової енергії користувачем даного приміщення та відповідно покладення оплати за її споживання.

Враховуючи відсутність договірних правовідносин між сторонами щодо теплопостачання, а також не доведення позивачем режиму та обсягів фактичного споживання відповідачем теплової енергії (опалення) у спірний період (грудень 2007 р. - березень 2014 р.), за відсутності радіаторів централізованогоопалення, вимоги позивача про стягнення боргу за послуги господарський суд вважає безпідставними.

Забезпечення належного температурного режиму приміщення відповідача у спірний період в матеріалах справи позивачем не надано.

Не знайшли свого підтвердження також і доводи позивача в тій частині, що відповідач не звертався до позивача з питань відключення теплопостачання, оскільки такі доводи спростовуються наданим відповідачем до суду листом від 07.08.08 р., який згідно відповідного кутового штампу отримано та зареєстровано позивачем - ТОВ "ДОМ" 07.08.08 р. за вхідним № 07-1/08-08 (а.с. 73 том 2). Крім того, отримання зазначеної вище заяви позивачем підтверджується листом позивача за № 11-2/08-08 від 11.08.08 р., наданого відповідачу на його заяву.

Як пояснив відповідач в судовому засіданні, заява від 07.08.08 р. була подана ним з метою запобіганню безпідставного виставлення на оплату позивачем рахунків на оплату.

Твердження позивача про те, що у спірний період відповідачем в орендованому ним приміщенні - колясочна по АДРЕСА_1 в м. Долинська, здійснювалось нормативне споживання теплової енергії (опалення), вартість саме якого позивач і просить стягнути з відповідача у даній справі, спростовуються наведеним вище.

Доводи позивача про відсутність технічної можливості відключення відповідача від центрального опалення не є підставою для задовлення позову про стягнення заборгованості за надання послуг теплопостачання.

Таким чином, враховуючи не доведення позивачем факту одержання відповідачем теплової енергії (опалення) та відповідно обсягів нормативного споживання відповідачем теплової енергії (опалення) у спірний період, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиту відповідачем теплову енергію (опалення).

Безпідставним господарський суд вважає також доводи позивача в тій частині, що обов'язок оплатити послуги теплопостачання у відповідача виникли виходячи із дій відповідача, як-то фактичне споживання послуги та таке споживання є саме конклюдентною дією, яка, на думку позивача, породжує обов'язок її оплатити.

Позивачем не враховано, що обов'язок споживача оплатити спожиту ним житлово-комунальну послугу (теплопостачання), на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Постанови № 630 виникає саме на підставі укладеного договору на надання житлово-комунальних послуг, а отже на підставі правочину.

Як на доказ підтвердження визнання відповідачем зобов'язань, позивач посилається на часткову оплату відповідачем за спожиту послугу з централізованого опалення, а саме меморіальний ордер № 19 від 29.01.08 р. в сумі 100 грн. (а.с. 37 том 2).

Однак, господарський суд вважає, що поданий до суду позивачем доказ не може бути належним у справі доказом з огляду на те, що, по-перше, за змістом поданої до суду копії банківської виписки вбачається, що платіж в сумі 100 грн. із призначенням платежу: "теплопостачання авансовий платіж ПП ОСОБА_3 АДРЕСА_1" містить виправлення щодо ініціалів зазначеної особи. В цей же час, в графі платник значиться: "ОСОБА_4.", що не відповідає дійсності, оскільки ініціали відповідача є іншими, а саме ОСОБА_1

По друге, прізвище особи, яка здійснює платіж, відрізняється від прізвища відповідача. В платіжному документі українською мовою значиться "ОСОБА_1", тоді як прізвище відповідача "ОСОБА_1", що не є однаковим, що викликає сумніви щодо належності даного доказу.

Наведені обставини виключають можливість вважати наданий позивачем доказ сплати відповідачем боргу за теплопостачання, також і тому, що на ньому відсутні відомості щодо періоду, за який вноситься зазначений платіж. До того ж, внесення платежу, як авансу, не свідчить про оплату спожитої послуги теплопостачання (опалення).

Суперечливим вважає господарський суд посилання позивача в позові на зміст ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України, враховуючи те, що наведені норми вказують, зокрема, на безпідставність набутого майна та його відшкодування його вартості у випадку не можливості повернення такого майна в натурі, позов же позивач обґрунтовує іншими доводами, а саме посилаючись на ст. 322 ЦК України , ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", Правила користування приміщенням житлових будинків і при будинковими територіями" в редакції, затвердженій постановою КМ України № 45 від 24.01.06 р., а також ст. 11 ЦК України, саме на підставі дії яких, вважає позивач, у відповідача виникло зобов'язання оплатити надані позивачем послуги теплопостачання.

Представник позивача в судовому засіданні на питання господарського суду в цій частині надав відповідь про те, що в позовній заяві позивачем помилково зроблено посилання на зазначені норми матеріального права (с.ст. 1212, 1213ЦК України) та просив їх не враховувати.

Що ж стосується іншої вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача укласти договір, господарський суд вважає, що дана вимога також є безпідставною, враховуючи наступне.

Позивач в позові стверджує, що з метою укладення з відповідачем договору про надання послуг з теплопостачання, позивачем надано відповідачу для підписання проект договору № 11/12-07 від 01.12.07 р. Однак відповідач, підписувати його відмовився, про що зазначив в самому договорі наступне: "з договором не згіден", поставивши свій підпис та дату "17 січня 2008 року" (а.с. 151-152 том 1).

У зв'язку з відмовою у січні 2008 р. відповідача від підписання договору про надання послуг з теплопостачання позивач у травні 2014 року звернувся до суду з позовом у даній справі про зобов'язання укласти зазначений договір з посиланням на Закон України "Про теплопостачання", Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями" в редакції, затвердженій постановою КМ України № 45 від 24.01.06 р.

Запропонована позивачем редакція договору про надання послуг з теплопостачання не відповідає затвердженим на теплопостачання тарифам (п. 5 Договору № 11/12-07 від 01.12.07 р. (а.с. 151 том 1), оскільки містить тариф, який не відповідає діючому на даний час, який встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, в редакції відповідної постанови про внесення змін за № 182 від 31.03.14 р. (а.с. 241 том 1).

Іншу редакцію проекту договору про надання послуг з теплопостачання, яка містить встановлені та діючи тарифи, позивач до звернення з даним позовом до суду відповідачу підписати не пропонував.

За доводами представника самого позивача в судовому засіданні, ТОВ "ДОМ" пропонував відповідачу підписати проект договору у грудня 2007 року, а також у червні 2014 р., вже під час розгляду даної справи в суді (а.с. 239-241 том 1).

Однак, подана позивачем до суду редакція проекту договору не стосується предмету спору у даній справі, оскільки така пропозиція була зроблена позивачем вже після звернення позивача до суду з даним позовом, що вказує на той факт, що підстава пред'явленої в позові вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір стосується виключно редакції, яка фактично була вже запропонована відповідачу на час звернення позивача з позовом до суду у даній справі.

Заява про зміну підстав позову у даній справі, в частині вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про надання послуг з теплопостачання, позивачем у визначеному нормами процесуального закону порядку, до суду не подавалась, а тому господарським судом не розглядалась.

Надання ж позивачем у справі до суду лише копії проекту договору від 20.06.14 р. не відповідає визначеному процесуальним законом порядку використання позивачем прав, встановлених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може бути розглянута судом як зміна підстав пред'явленого позивачем позову у даній справі.

При цьому, господарський суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися в загальному судовому порядку до відповідача з відповідним позовом, з іншою на те підставою.

Враховуючи висновки про безпідставність пред'явлених у справі вимог, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Крім того, господарський суд відхиляє також заявлене відповідачем у справі клопотання про призначення судової експертизи, з огляду на те, що господарським судом не прийнято в якості належного доказу у справі наданий позивачем акт від 28.01.08 р., справжність підпису у якому оспорюється відповідачем, у зв'язку з чим експертне дослідження справжності підпису в зазначеному акті не є актуальним.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на позивача і не стягується.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копії рішення направити третім у справі особам, зокрема,

ДП "Дирекція будуючого КГЗКОРу" за адресою: 28500, Проммайданчик, м. Долинська Долинського району Кіровоградської області;

КП "Координаційний цент по обслуговуванню населення" за адресою: 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А.

Повне рішення складено 18.12.2014 р.

Головуючий суддя Л.С. Вавренюк

Суддя Н.М. Коваленко

Суддя Г.Б. Поліщук