Ухвала суду № 41950573, 04.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 140437/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Теплокомуненерго» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області до Державного підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області 03.02.2012 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ДП «Теплокомуненерго» в якому просила стягнути податковий борг в сумі 317 279,29 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позовну заяву в частині заявлених позовних вимог про стягнення 19 259,06 грн. податкового боргу по пені з податку на прибуток підприємства, що виник у період з 31.12.2005 року по 30.12.2008 року та у період з 20.02.2007 року по 18.12.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Теплокомуненерго" в дохід бюджету податковий борг в сумі 188007 (сто вісімдесят вісім тисяч сім) гривень 59 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки ДП «Теплокомуненерго».

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДП «Теплокомуненерго» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що податкова вимога дійсна протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу з моменту його утворення до моменту його погашення. Після того, як платник податків повністю погасить суму консолідованого податкового боргу по податковій вимозі, то така податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому нового податкового боргу контролюючим органом має бути встановлена нова податкова вимога. Однак, всупереч цьому твердженню суд приходить до протилежного висновку і говорить що подана вимога «Ю1» за №1/08 від 18.12.2001 року та податкова вимога форми «Ю2» за №2/28/137/24 від 05.02.2002 року є неоскаржені та невідкликані. Даний висновок суду є незрозумілим, оскільки податкові вимоги не потрібно оскаржувати, якщо податковий борг погашено, більше того в матеріалах справи відсутній доказ того, що податковий борг «Теплокомуненерго» з часу видачі другої податкової форми «Ю2» за №2/28/137/24 від 05.02.2002 року не переривався та збільшувався.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Теплокомуненерго» 09.02.1996 року зареєстроване Богородчанською РДА Івано-Франківської області, як юридична особа, що підтверджується довідкою АБ №366314 з ЄДРПОУ (а.с.70) та взяте на облік ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області як платник податків.

ДП «Теплокомуненерго» подано до ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області декларації з податку на прибуток підприємств, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань за 2008 рік в сумі 17631,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства №22494 від 05.02.2009 року (а.с.15), за 1 квартал 2009 року в сумі 24597,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства №7027 від 08.05.2009 року (а.с.14), за 2009 рік в сумі 29459,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства №23488 від року (а.с.13), за 1 квартал 2010 року в сумі 70303,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства №9001620530 від 11.05.2010 року (а.с.12), а всього разом 141990,00 грн. Однак дані податкові зобов'язання відповідачем несплачені.

На підставі акту перевірки про порушення строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання ДП «Теплокомуненерго» за №332/15/22168970 від 14.05.2009 року (а.с.41) ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0001331501/0 від 15.05.2009 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, погашеного з затримкою в сумі 2870,90 грн. (а.с.42), на підставі акту перевірки про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету за №620/1501/22168970 від 26.08.2009 року (а.с.28) позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш» за №0002421501/0 від 26.08.2009 року визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, сплаченої з затримкою в сумі 1122,00 грн. (а.с.29), на підставі акту перевірки за №865/1501/22168970 від 08.10.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету (а.с.24) позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0003051501/0 від 08.10.2009 року, яким ДП «Теплокомуненерго» визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, сплаченої з затримкою в сумі 18655,83 грн. (а.с.25), на підставі акту перевірки за №1135/1501/22168970 від 04.12.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету (а.с.37) ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш» за №0003891501/0 від 04.12.2009 року визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, сплаченої з затримкою, що складає 1842,50 грн. (а.с.38).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані ДП «Теплокомуненерго», що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях даних податкових повідомлень-рішень.

ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань ДП «Теплокомуненерго» нараховано пеню з податку на прибуток підприємств за період з 29.12.2006 року по 05.05.2009 року в сумі 1443,65 грн., за період з 04.01.2007 року по 05.05.2009 року в сумі 1750,01 грн., за період з 04.01.2007 року по 18.08.2009 року в сумі 725,19 грн., за період з 04.01.2007 року по 03.03.2009 року в сумі 899,23 грн., за період з 20.02.2007 року по 30.09.2009 року в сумі 10812,34 грн., за період з 20.02.2007 року по 28.11.2009 року в сумі 1246,76 грн., за період з 20.02.2007 року по 18.08.2009 року в сумі 4649,18 грн., а всього разом 21526,36 грн.(а.с.121).

ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області надсилалися відповідачу податкова вимога форми «Ю1» за №1/08 від 18.12.2001 року (а.с.107) та податкова вимога форми «Ю2» за №2/28/137/24 від 05.02.2002 року (зворотній бік а.с.107), які ДП «Теплокомуненерго» отримані, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці вказаних вимог, не оскаржені та є невідкликаними.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні підстави для звернення до ДП "Теплокомуненерго" як платника податку із вимогою про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств в сумі 188007,59 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих декларацій на суму 141990,00 грн., штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 24491,23 грн., та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 21526,36 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В п.3 ч.1 ст.9 цього Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновку суду першої інстанції, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в наведених вище податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств в сумі 141990,00 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом відповідача.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі неоскарження платником податків рішення податкового органу за наслідками самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що визначені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 24491,23 грн. є узгодженими.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до п.1.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Поняття пені дається в ч.3 ст.549 ЦК України. Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Аналогічне поняття продубльоване і в п.1.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Враховуючи те, що частину позовних вимог щодо основного податкового боргу та нарахованих штрафних санкцій залишено без розгляду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми податкового боргу з податку на прибуток підприємства в розмірі 188007,59 грн., що є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Теплокомуненерго» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі №2а-360/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук