Постанова № 41950482, 18.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4593/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2014 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 6800 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача податкової заборгованості перед бюджетом в розмірі 6800,00 грн., яка в добровільному порядку останнім не погашена. Заходи щодо погашення податкового боргу контролюючим органом вичерпано, проте вони не призвели до його погашення, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Заперечень суду не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 17 травня 2006 року (а.с. 6). Відповідач взятий на податковий облік в Миргородській ОДПІ з 17 травня 2006 року за №25870000000001215 (а.с. 5).

17 червня 2013 року працівниками Миргородського МВ УМВС України у Полтавській області проведено перевірку господарської одиниці магазину "Продукти" по вул. Почапці, 37, м. Миргород, Полтавська область, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з питань дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 червня 2013 року серії ПО № 000767, у якому відображено встановлене порушення вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: реалізація тютюнових виробів неповнолітній особі (а.с. 29).

Контролюючим органом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ПО від 17 червня 2013 року № 000767 до відповідача за порушення вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2003 року № 790 про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" рішенням від 19 вересня 2013 року № 37-03-21 (а.с. 11) застосовано штраф в розмірі 6800,00 грн.

Зазначене рішення надсилалось на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, однак повернулось відправнику з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові через "закінчення терміну зберігання" (а.с. 12).

Оскільки відповідачем вищевказаний штраф не сплачено, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 6800,00 грн.

Надаючи правову оцінку правомірності позовних вимог, суд виходить з наступного.

За правилами абзацу першого частини першої статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до частин четвертної та п'ятої статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За порушення даної норми абзацом 9 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Рішенням про застосування фінансових санкцій від 19 вересня 2013 року № 37-03-21 до відповідача застосовано штраф в розмірі 6800,00 грн.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження вказаного рішення в адміністративному чи судовому порядку та його скасування. Відтак воно є чинним, а отже, обов'язковим до виконання, а застосований штраф - узгодженим грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначену суму грошового зобов'язання відповідач мав перерахувати до бюджету у встановленому законом порядку. Разом із тим, згідно даних позивача, відповідач застосовані на підставі рішення від 19 вересня 2013 року № 37-03-21 штрафні санкції не сплатив.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового боргу, Миргородською ОДПІ винесено податкову вимогу форми "Ф" від 26 грудня 2013 року № 99-22 (а.с. 13) та направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням. Вищевказана вимога не була вручена адресату та повернулась відправнику через "закінчення терміну зберігання" (а.с. 24).

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржував, таким чином грошове зобов'язання в сумі 6800,00 грн. вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 35).

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2003 року № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями), зазначено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати штрафних санкцій в сумі 6800,00 грн. суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму податкового боргу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень шляхом перерахування на бюджетни рахунок №31116106700012, код бюджетної класифікації 21081100, одержувач ГУДКСУ у Полтавській області, код одержувача 37845125, МФО 831019.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко