Ухвала суду № 41950317, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № 808/1261/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі

Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 25 березня 2014 року

у справі № 808/1261/14

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Запоріжтрансформатор»,

вул. Дніпропетровське шосе, 3, м. Запоріжжя, 69600;

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі

Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

пр. Леніна, 190А, м. Запоріжжя, 69035;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000752500, 0000762500.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Каракуша С.М.) своєю постановою від 25 березня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

По десяти постачальникам основних фондів та залишків товарних запасів на має. За місцезнаходженням відсутні.

Враховуючи матеріали перевірок зазначених контрагентів, складених податковими органами, в яких такі перебувають на обліку, не встановлено, а Позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції носять реальний характер.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: у вересні 2013 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «НВП Аріана», ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Дніпроторгкомцентр», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Промислова Група «Сенсор», ТОВ ТПП «Спектр», ТОВ «БТФ Еліпс», ТОВ «НВП «Інструментальний центр», ТОВ «НВО «Індустрія Інвест», ТОВ «Восход-М», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «НВП Екопромтех», УБ ПрАТ «Динаміка корпорейшн», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «НВП «Електроапарат», ТОВ «ПК Інтерпромресурс» за період з 01.08.09 по 30.06.13.

За результатами перевірки складено Акт від 02.10.13 № 153/25-00/00213428.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення

підпунктів 5.2.1, 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР);

статей 138, 139 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI;

підпунктів 7.4.1, 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР);

статей 198, 200 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Наведені висновки зроблені з посиланнями на Акти про результати перевірок зазначених контрагентів, складених податковими органами, в яких такі перебувають на обліку. З огляду на не встановлення місцезнаходження, відсутність основних фондів та товарних запасів на мають, кількість працюючих, не підтвердження транспортування, фахівці контролюючого органу дійшли висновку про наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

На підставі Акті перевірки, 15 жовтня 2013 року керівником контролюючого органу прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000752500 та 0000762500.

Публічному акціонерному товариству «Запоріжтрансформатор» -

зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 195.077,00 грн. та засновані штрафні (фінансові санкції) в сумі 54.405,75 грн.;

збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 226.821,00 грн. за основним платежем та 27.890,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців контролюючого органу, про що зазначено вище, перевіркою не встановлено, а Позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції носять реальний характер.

В той же час, правильність формування валових витрат, відповідно, податкового кредиту, вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання ТМЦ з його господарською діяльністю.

Документами, що підтверджують фактичне отримання послуг, будуть Договір, акт приймання-передачі послуг або інший документ.

Та при виконанні двох «стандартних» умов (наявність первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів, і подальше використання результатів цих послуг у власній господарській діяльності).

Відповідно, за визначенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Безпосередні постачальники позивача зареєстровані як платники податку.

Здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Фахівці контролюючого органу, напроти, за відсутності належних та допустимих доказів такого в матеріалах справи, зробили припущення, з огляду на обставини у їх сукупності - як то, відсутність за місцезнаходженням, відсутність працівників за договорами найму, необхідних технічних можливостей, ненадання ТНН.

В той же час, Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування витрат чи податкового кредиту.

Щодо відсутності за місцезнаходженням, з огляду на приписи частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV достовірними вважаються відомості, які були внесені до Єдиного державного реєстру.

Слід вказати, що чисельність працюючих на підприємстві, безперечно, в повній мірі залежить від ступеня ефективності системи управління. Принаймні, відсутність договорів найму працівників за сумісництвом не вказує на невикористання найманої праці взагалі. Напроти, діяльність, яка здійснюється особами без укладання відповідного договору, може мати наслідком застосування, наприклад, адміністративної відповідальності.

Отже, базовими для аналітичних дій, застосовне до спірного випадку, слід було б відбирати інші суттєві показники.

Безумовно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов'язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків - контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Водночас, матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати кореспондуючого податку до бюджету контрагентами Позивача за певними господарськими операціями по ланцюгу постачання продукції.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 808/1261/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 15 грудня 2014 року.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна