Ухвала суду № 41950309, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 року

справа № 804/11320/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 03 грудня 2013 року

у справі № 804/11320/13-а

за позовом Приватного підприємства «Компанія ЛІНК»,

пр. ім. Газети «Правда», 35, м. Дніпропетровськ, 49083;

до відповідача Державної податкової інспекції

в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

пров. Універсальний, 12, м. Дніпропетровськ, 49087;

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

встановив: Приватним підприємством «Компанія ЛІНК» подано позов до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про

визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності за серпень 2012 року, в тому числі дій щодо корегування в електронних базах даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту перевірки № 179/04-61-22-2/24231483 від 08.08.2013 року показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів (ТОВ «Діксі Буд», ТОВ «Будівельна компанія Енергопростір», ТОВ «Дніпро і К-2006»);

визнання протиправними дій щодо визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2012 року про обсяги придбання та продажу товарів та обсяги виконаних робіт з послідуючим відображенням цих висновків в електронних системах співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів ПП «Компанія ЛІНК»;

зобов’язання відобразити в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, які ПП «Компанія ЛІНК», Позивач, задекларував у податковій звітності за серпень 2012 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Тулянцева І.В.) своєю постановою від 03 грудня 2013 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності; зобов’язав відновити в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкової звітності ПП «Компанія ЛІНК», що зазначені в податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2012 року.

Постанова суду мотивована тим, що зміна показників податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємства на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників підприємством самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в ході перевірки не підтверджено реальності здійснення операцій з контрагентами. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Наведене стало підставою для висновку, що відповідні первинні бухгалтерські документи не виконують функцій первинного документа, та про формування податкового кредиту з метою заниження бази оподаткування.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Як встановлено судом першої інстанції, в період з 25.06.2013 року по 08.08.2013 року уповноваженим фахівцем держподаткінспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Компанія ЛІНК» (код ЄДРПОУ 24231483) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ДІКСІ БУД» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами перевірки складений Акт № 179/04-61-22-2/24231483 від 08.08.2013р.

Перевіркою встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними – по правочинах, здійснених по ланцюгу, вбачаються як такі, що мають ознаки «нікчемності».

Наведене стало підставою для висновку про здійснення підприємством діяльності поза межами правової відповідальності.

З урахуванням вимог Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби, наведених листом ДПА України від 03.02.09 №2012/7/10-1017, матеріали перевірки ДПІ в АНД районі міста Дніпропетровська по підприємству ПП «Компанія ЛІНК» щодо взаємовідносин з контрагентами підлягають направленню до ДПІ за місцем реєстрації підприємств – покупців для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України: ТОВ «Будівельна компанія Енергопростір» і ТОВ «Дніпро і К-2006».

На підставі Акту № 179/04-61-22-2/24231483 від 08.08.2013 року контролюючим органом відкориговані показники податкової звітності позивача по контрагентам за серпень 2012 року в електронних базах даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Визнання протиправними дій, щодо коригування показників податкової звітності підприємства, та зобов'язання відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності підприємства за серпень 2012 року, стали предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення ПП «Компанія ЛІНК» господарських операцій з ТОВ «ДІКСІ БУД» не мало ділової мети, правочини є нікчемними, первинні бухгалтерські документи, відповідно, не виконують функцій первинного документа.

В той же час, відповідальність за несплату податків і зборів має індивідуальний характер.

Посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, як на підставу для визнання спірних зобов’язань нікчемними, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, та інші обставини, що мають істотне значення.

Для того, щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про вчинення зобов’язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

А, відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення.

Слід вказати, що матеріали невиїзної перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету.

Аналізуючи підпункти 14.1.156, 14.1.157, 54.3.2 ПКУ, які визначають поняття податкових зобов’язань платника податків, податкового повідомлення-рішення, а також обов’язку контролюючого органу самостійно визначати суму грошових зобов’язань, слід дійти висновку, що внесення до облікових карток платника податків змін, які пов’язані зі зміною податкового навантаження (тобто податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Коригування облікових даних платника податків в електронних базах даних, ведення яких покладено на контролюючий орган, на підставі акта перевірки без винесення відповідного рішення про визначення податкових зобов’язань є підставою для визнання дій податкового органу такими, що порушують права суб’єкта господарювання.

Таким чином, самостійна зміна органом ДПС в електронних базах даних показників податкової звітності без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує його права та інтереси, оскільки платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним у податкових деклараціях показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З вчинених дій (невинесення податкового повідомлення-рішення) можна зробити висновок, що контролюючий орган, визначаючи суми податкових зобов’язань платника податків, порушив його особисте право на самостійне їх декларування.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 804/11320/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складено у повному обсязі 15 грудня 2013 року.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна