Постанова № 41950267, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 року

справа № 804/4756/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 року у справі №804/4756/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ТОВ «Агро-Інвест» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ (Солонянське відділення) ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.2013 року №0000961500.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ТОВ «Агро-Інвест» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказував на те, що податковий орган при проведенні камеральної перевірки податкової звітності підприємства з ПДВ за березень 2012 року, поданої у квітні 2012 року порушив строки проведення, передбачені п.200.10 ст.200 ПК України. На думку апелянта, податковий орган в порушення п.200.14 ст.200 ПК України виніс податкове повідомлення-рішення, оскільки податкового боргу у позивача не було, а при заповненні податкової декларації у п.20.1 було допущено технічну помилку. Апелянт вказав, що помилково врахував суму від’ємного значення у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а саме вказаний борг виник за результатами перевірки (акт №35/225/30687867 від 10.04.2012 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0000042340, яке товариством своєчасно було оскаржене та згідно податкового законодавства не є узгодженим податковим зобов’язанням (боргом).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено вимоги п.200.3 ст.200 ПК України, пп4.6.3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ в частині зарахування від’ємного значення у сумі 303300 грн. у погашення податкового боргу з ПДВ по декларації за березень 2012 року та безпідставно зменшив суму податкового боргу на 303300 грн., який не значився по особовому рахунку на перше число звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи встановлено, що 15.10.2013 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «Агро-Інвест» щодо виявлених помилок задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2012 року, за результатами якої 15.10.2013 року складено акт №159/04-30-15/30687867, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Агро-Інвест» п.200.3 ст.200 ПК України та пп.4.6.3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, а саме: зменшено суму податкового боргу по ПДВ у рядку 20.1 Декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року всього у сумі 303300 грн. На підставі акту перевірки Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 20.11.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000961500, яким збільшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 303300 грн.

Встановлено, що на момент подання ТОВ «Агро-Інвест» податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року 20.04.2012 року у позивача податкового боргу не було.

Згідно акту перевірки №35/225/30687867 від 06.04.2012 року Дніпропетровською МДПІ 10.04.2012 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042340, яким ТОВ «Агро-Інвест» було збільшено суму грошового зобов’язання за платежем ПДВ на загальну суму 303300 грн. Дане податкове повідомлення-рішення ТОВ «Агро-Інвест» було оскаржено відповідно до чинного законодавства, отже таке податкове зобов’язання не набуло статусу узгодженого.

Відповідно до п.200.1, 200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи акт камеральної перевірки, на підставі якого було винесено податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем при наданні податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року не було порушено п.200.3 ст.200 ПК України, оскільки у останнього був відсутній податковий борг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкова декларація з ПДВ за березень 2012 року позивачем була подана своєчасно, прийнята податковим органом та до 15.10.2013 року податковий орган не вбачав підстав для перевірки. Колегія суддів критично сприймає твердження податкового органу про несвоєчасне проведення камеральної перевірки у зв’язку з великим навантаження, оскільки п.200.10 ст.200 ПК України встановлено 30 календарних днів для проведення перевірки податкової звітності.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що податковий орган при перевірці застосував норми нормативного акту, а саме: п.4.6.3 п.4. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України N1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»,однак не надав цьому відповідної оцінки.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в ході камеральної перевірки підприємства позивача не встановлено порушень обчислення ПДВ у податковій звітності за березень 2012 року, тому платник податку не втрачає права на сформоване від'ємне значення та перенесення цього від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 податкової декларації з ПДВ).

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що у позивача на день подачі податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року податковий борг був відсутній, а лише був занесений в облікову картку 20.04.2012 року.

Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що податковим органом неправомірно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки, останнім не доведено порушення позивачем вимог п.200.3 ст.200 ПК України. Колегія суддів зазначає, що за допущення арифметичної (методологічної) помилки законодавцем не передбачена відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 року у справі №804/4756/14 – скасувати.

Прийняти нову постанову. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції (Солонянське відділення) Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.2013 року №0000961500.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук