Постанова № 41950261, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 року

справа № 804/652/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №804/652/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування рішень та постанови, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправними наказ про проведення перевірки від 06.11.2013 року №106-од, направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року №296/16/267, акт перевірки характеристик продукції №100278 від 06.11.2013 року; скасувати рішення №394 та №395 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 року №176 у розмірі 6800 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року, закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу на проведення перевірки від 06.11.2013 року. (а.с.117)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 18.11.2013 року № 394 та № 395 та постанову про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 року № 176.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Апелянт вважав, що порушення вимог маркування, відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, може свідчити про незаконне ввезення зазначеної продукції на територію України та про можливий контро факт зазначеної продукції. Апелянт вказував на те, що позивач сам не заперечував того, що товар не було марковано у відповідності із законодавством.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем рішення №394 та №395 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанова про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 № 176 є протиправними. Суд зазначив, що при винесенні оскаржуваних рішень та постанови, відповідач не врахував, що позивачем було усунено виявлені порушення самостійно.

Матеріалами справи встановлено, що 06.11.2013 року відповідачем було проведено позапланову перевірку характеристик продукції ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», а саме – електричне та електронне обладнання, холодильні прилади, побутова хімія, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції №100278 від 06.11.2013 року, з якого вбачається, що під час перевірки виявлені порушення Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785, Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1149, Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717, Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 року №679 в частині наявності продукції, на якій відсутній або неналежно застосований Національний знак відповідності.

На підставі вказаного акту, 18.11.2013 року Інспекцією було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №394, №395 та постанову про накладення штрафних санкцій №176, якою на позивача накладено штраф у розмірі 6800 грн.

Встановлено, що за результатами перевірки від 06.11.2013 року, на виконання проекту та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, позивач звернувся до уповноважених представників виробників та постачальників товарів, зазначених в п.п.2,5,6,7 таблиці акту перевірки, з вимогою про термінове додаткове нанесення Національного знаку відповідності безпосередньо на вказану в акті продукцію. Усунення позивачем виявлених порушень підтверджується матеріалами справи, а саме фотокопіями визначеної продукції з нанесеним безпосередньо на упаковку товарів та безпосередньо продукцію Національного знаку відповідності та листами №131114-1 від 13.11.2013 року, №SEVC-SVC 2013/01-1152 від 21.01.2013 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи мають право в тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону тощо. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів та накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Відповідно до ст. ст.4, 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію. Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством. У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною. Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Пунктами 1,2, 4, 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» від 29.11.2001 року № 1599 визначено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Згідно ст.33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам. Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання. До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що відповідачем обгрунтовано прийняті рішення №394, яким зобов’язано привести продукцію у відповідність із встановленими вимогами, №395, яким встановлено обмеження надання на ринок, шляхом тимчасової заборони реалізації до повного приведення такої продукції у відповідність встановленим вимогам та постанову №176 від 18.11.2013 року про накладення штрафних санкцій, оскільки товар, який Інспекція перевіряла не був маркований у встановленому порядку, позивачем було усунено виявлені порушення вже після перевірки. Саме ці обставини судом першої інстанції не було враховано. Законодавством не передбачено умови при яких позивач міг би бути звільнений від відповідальності.

Колегія суддів вважає, що законодавством встановлено конкретні повноваження відповідача щодо перевірки ним характеристик продукції, яка реалізовується на споживчому ринку. На думку колегії суду, Інспекція діяла в рамках наданих їй повноважень, а тому спірні рішення та постанова нею прийнята правомірно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №804/652/14 – скасувати.

Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування рішень та постанови - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук