Постанова № 41949409, 15.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

15 грудня 2014 року № 826/15918/14

За позовом Управління освіти Деснянської районної в м.Києві державної адміністраціїдо Державної фінансової інспекції в м.Києвіпро визнання незаконним та скасування пп.1 п.1 вимоги від 29.04.14 №26-031-14-14/5791 , Суддя: Кротюк О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації (надалі - позивач, Управління) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фінансової інспекції у м. Києві (надалі - відповідач, Інспекція) про визнання незаконним та скасування пп.1.1 пункту 1 вимог Державної фінансової інспекції в м. Києві від 29.04.2014 №26-031-14-14/5791.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підпункт 1.1 пункту 1 вимог Державної фінансової інспекції в м. Києві від 29.04.2014 №26-031-14-14/5791 є протиправними, а тому підлягає скасуванню.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту ревізії фінансово-господарської діяльності від 26.03.2014 року № 031-30/61, в частині порушення, викладеного в подальшому в спірному підпункті вимоги, оскільки висновки відповідача, за наслідками проведеної перевірки, щодо порушень позивачем у сфері зроблені без зваженої оцінки всіх обставин, а отже такими, що не відповідають дійсності.

Держфінінспекція стосовно задоволення позовних вимог Управління освіти Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації заперечувала, посилаючись на їх необґрунтованість. У судовому засіданні представник відповідача вказувала на те, що Інспекція у спірних правовідносинах діяла виключно на підставі та в межах повноважень, наданих законодавством, а тому спірна вимога є правомірною та обґрунтованою, що підтверджується актом ревізії позивача.

В порядку частини 4 ст.122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Відповідно до п. 1.2.1.1 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на IV квартал 2013 року та на підставі направлень посадовими особами позивача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.02.2012 року по 01.12.2013 року, про що складено акт від 26.03.2014 року № 031-30/616 (далі - акт).

На підставі висновків акту Держфінінспекцією в м. Києві направлено на адресу відповідача вимогу від 29.04.2013 року № 26-031-14-14/5791 щодо усунення порушень, виявлених ревізією.

За висновками перевіряючих позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ст.ст. 629, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 10, ч. 1 ст. 13, чч. 1,2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ та п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п.п. 2, 3 Рішення XVI сесії п'ятого скликання Деснянської районної у місті Києві ради від 24.06.2010 № 14 «Про затвердження орендних ставок за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва».

Як наслідок, Управлінням освіти недоотримано доходів у вигляді орендної плати на суму 536 233,83 грн. (Договір від 01.01.2003 №746129 за період з 01.02.2012 по 01.12.2013 - на суму 31 433,51 грн.; Договір від 01.08.2006 № 422134 за період з 01.02.2012 по 01.12.2013 - на суму 184 460,09 грн. та Договір від 01.01.10 №794/34 за період з 01.02.2012 по 01.12.2013 - на суму 320 340,23 грн.), чим останньому завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму.

Виявлення означених порушень стали підставою для пред'явлення Держфінінспекцією в м. Києві пп. 1.1 п. 1 вимоги відповідно до якої від відповідача вимагається відобразити за даними обліку Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість на суму 536,23 тис. грн. (договір від 01.01.2003 № 746129 на суму 31 433,51 грн.; договір від 01.08.2006 № 422134 на суму 184 460,09 грн. та договір від.01.01.10 № 794/34 на суму 320 340,23 грн.) та забезпечити її стягнення, в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи.

Вважаючи пп. 1.1 п. 1 вищевказаної вимоги незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №5463-VI від 16.10.2012 року, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно із п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, зі змінами передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до ст. 49-50 Порядку проведення інспектування державною контроль-ревізійною службою, затвердженого Постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 р. у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особам суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.12.2002 № 1467 додаток 3 пункт 129 між Управлінням освіти, в особі начальника Куця М.І. та Учбово-творчим культурологічним центром «Аратта», в особі директора Чернової В.О., було укладено Договір оренди комунальної власності (будівель, споруд, приміщень) та надання комунальних послуг від 01.01.2003 № 746129.

Також, на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 14.12.2006 р. № 1719 між Управлінням освіти, в особі Куця М.І., та Приватним підприємством «Київська загальноосвітня гімназія «Грейс», в особі засновника ОСОБА_3, було укладено Договір оренди комунальної власності (будівель, споруд, приміщень) та надання комунальних послуг від 01.08.2006р. № 422134.

Окрім зазначеного, на підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.12.2009р. № 1229 додаток 14 пункт 34 між Управлінням освіти, в особі Куця М.І., та «Дошкільним навчальним закладом - загальноосвітнім навчальним закладом «Престиж» при Міжрегіональній Академії управління персоналом, в особі директора Тимощук О.С. було укладено Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва в оренду від 01.01.2010 № 794/34 для розміщення навчального закладу.

Посилання на те, що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ст.ст. 629, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 10, ч. 1 ст. 13, чч. 1,2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ та п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п.п. 2, 3 Рішення XVI сесії п'ятого скликання Деснянської районної у місті Києві ради від 24.06.2010 № 14 «Про затвердження орендних ставок за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва», суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами міс цевого самоврядування.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та кому нального майна» істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендна плата, як істотна умова договору оренди, за розміром, формою та порядком її сплати визначається статтями 19, 20 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як зазначалось позивачем, та підтверджується матеріалами справи з моменту укладення вищезазначених договорів до позивача жодних розпоряджень щодо підвищення базавої орендної ставки орендарями не надходило, а тому зміни до зазначених договорів оренди у частині орендної ставки не проводились.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Суд звертає увагу, що позивач в силу вищезазначених норм, не може відобразити дебіторську заборгованість відповідно до пп.1.1.п.1 вимог ДФІ від 29.04.2014 №26-031-14-14/5791, оскільки заборгованість по виконанню договорів відсутня, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги в частині та забезпечити стягнення заборгованості на суму 536,23 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи, суд зазначає наступне.

Такі вимоги відповідача є безпідставними, оскільки змін до відповідних договорів згідно нових ставок орендної плати не було внесено.

Вказане підтверджується тими обставинами, що позивач звертався до Господарського суду з позовними заявами про стягнення нарахованої Держфінінспекцією в м. Києві дебіторської заборгованості до орендарів за вищезазначеними договорами, однак Господарський суду відмовив у задоволеннях позовів, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено правомірності прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що пп .1.1 п.1 вимог ДФІ від 29.04.2014 №26-031-14-14/5791 є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати підпункт 1.1 пункту 1 вимог Державної фінансової інспекції в м. Києві від 29.04.2014 №26-031-14-14/5791.

Судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити на користь Управління освіти Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37501684) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 КАС України та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк