Постанова № 41949305, 27.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/2836/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тунельспецбуд", пр. Леніна, 19,кв.1, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

проскасування податкового повідомлення - рішення від 03.09.2014р. № 0000542201, від 03.09.2014р. № 0000552201, від 21.05.2014р. № 0002611700, визнання дій неправомірними,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про:

- скасування податкових повідомлень - рішень від 03.09.2014 року № 0000542201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 597130 грн., та застосування штрафних санкції в сумі 174284 грн. всього по податку - 771414 грн.;

- скасування податкових повідомлень - рішень від 03.09.2014 року № 0000552201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 559925 грн., та застосування штрафної санкції в сумі 276202,50 грн. всього по податку - 836127,50 грн.;

- скасування податкових повідомлень - рішень від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн.;

- визнання неправомірними дій відповідача щодо обчислення суми пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1245,95 грн. та незаконного нарахування в інтегрованій картці платника неузгодженої суми пені по податку з доходів фізичних осіб, визначеним Южноукраїнською ОДПІ на підставі акту перевірки від 29.04.2014 року № 18/14-09-22-01/31948887 в сумі 1245,95 грн.;

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ та відніс до валових витрат суми від здійснення угод з контрагентами, які відповідач вважає нікчемними. Також позивач зазначив, що йому не зрозуміло в чому саме полягає порушення норми п.п. б» п.176.2 ст. 176 ПК України, на підставі якої прийнято податкове податкових повідомлень - рішень від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. та позивачем неправомірно нарахована пеня по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1245,95 грн. в картці платника податків.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не обґрунтовано включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ та відніс до валових витрат суми від здійснення угод, які є нікчемними. Також перевіркою на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. встановлено порушення вимог п.п. б» п.176.2 ст. 176 ПК України, а саме в поданих до позивача звітах за формою № 1 - ДФ не відображені суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам - підприємцям, за що відповідно нараховані штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

11.03-22.04.14 відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з. 01.01.11 по 31.12.13 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.13.

29.04.14року за результатами перевірки відповідачем було складено акт №18/14-09-22-01/31948887, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУкраїни, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 597130 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 8651 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 35925 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 203986, за 1 квартал 2012 року в сумі 25909 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 3781 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 88909 грн., за 4 квартал 2012 в сумі 150330 за 2013 рік в сумі 79639 грн.;

-п.198.1, п.198.3 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість періоді, що перевірявся, на загальну суму 559925 грн., в т.ч. по періодам:

-за травень місяць 2011 року в сумі 7522 грн., за серпень місяць 2011 року в сумі 20484 грн., за вересень місяць 2011 року в сумі 10755 грн., за жовтень місяць 2011 року в 106599 грн., за листопад місяць 2011 року в сумі 58560 грн., за грудень місяць 2011 в сумі 12220 грн., за січень місяць 2012 року в сумі 18113 грн., за лютий місяць 2012 в сумі 4725 грн., за березень місяць 2012 року в сумі 1838 грн., за червень місяць року в сумі 3500 грн., за квітень місяць 2012 року в сумі 100 грн., за серпень місяць року в сумі 38430 грн., за вересень місяць 2012 року в сумі 46245 грн., за жовтень місяць 2012 року в сумі 78000 грн., за листопад місяць 2012 року в сумі 65172 грн., за березень місяць 2013 року в сумі 5791 грн., за квітень місяць 2013 року в сумі 7956 грн., за травень місяць 2013 року в сумі 10325 грн., за червень місяць 2013 року в сумі 8940 грн., за липень місяць 2013 року в сумі 768 грн., за серпень місяць 2013 року в сумі 5357 грн., за жовтень місяць 2013 року в сумі 48525 грн.;

-п.п. "б" п.176.2 ст. 176 ПК України, період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. до Южноукраїнської ОДПІ у звіті за формою № 1- ЛФ не відображені суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам - підприємцям, а саме: - у 1 кварталі 2012 року в сумі 3130,39грн.; у 3 кварталі 2012 року в сумі 172,40грн.; у 1 кварталі 2013 року в сумі 1410грн.; у 4 кварталі 2013 року в сумі 8,00грн.

-п. 129.4, ст.129 ПК України в результаті чого обчислено пені за неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на протязі перевіємого періоду в сумі 1245,95 грн.

З висновками акту перевірки від 29.04.2014 року № 18/14-09-22-01/31948887 позивач не погодився та надав у встановленому законодавством порядку свої заперечення до податкового органу.

27.05.2014 року позивачем отримано податкові повідомлення - рішення:

-від 21.05.2014 року № 0000302201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 597130 грн. та за штрафними санкціями на суму 298565 грн.;

- від 21.05.2014 року № 0000312201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 559925 грн., та за штрафними санкціями 279962,50 грн.;

- від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн.

З визначеними сумами податкових зобов'язань та штрафними санкціями позивач не погодився та звернувся зі скаргою до Головного управління Міністерства доходів і зборів Миколаївської області про перегляд прийнятого рішення.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 08.08.2014 року №2717/10/14-29-10-05-10, скаргу позивача задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення - рішення:

- від 21.05.2014 року № 0000302201 в частині застосування штрафних санкції в сумі 124281,00 грн., в іншій частині залишено без змін;

- від 21.05.2014 року № 0000312201 в частині застосування штрафної санкції в сумі 3760,00 грн. в іншій частині залишено без змін;

- від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. залишено без змін;

З визначеними сумами податкових зобов'язань та штрафними санкціями позивач не погодився та звернувся із повторною скаргою, з урахуванням рішення Головного управління Міністерства доходів і зборів Миколаївської області від 08.08.2014 року №2717/10/14-29-10-05-10, до Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень - рішень від 21.05.2014 року № 0000302201, № 0000312201, № 0002611700.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 08.09.2014 року №3033/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення - рішення відповідача від 21.05.2014 року № 0000302201, № 0000312201, № 0002611700 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - залишено без задоволення.

Відповідно до суду позивач звернувся про скасування податкових повідомлень - рішень:

-від 03.09.2014 року № 0000542201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 597130 грн., та застосування штрафних санкції в сумі 174284 грн. всього по податку - 771414 грн.;

-від 03.09.2014 року № 0000552201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 559925 грн., та застосування штрафної санкції в сумі 276202,50 грн. всього по податку - 836127,50 грн.;

-від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн.;

- визнання неправомірними дій відповідача щодо обчислення суми пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1245,95 грн. та незаконного нарахування в інтегрованій картці платника неузгодженої суми пені по податку з доходів фізичних осіб, визначеним Южноукраїнською ОДПІ на підставі акту перевірки від 29.04.2014 року № 18/14-09-22-01/31948887 в сумі 1245,95 грн.;

Податкові повідомлення - рішення прийняті Южноукраїнською ОДПІ з урахуванням Рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 08.08.2014 року №2717/10/14-29-10-05-10 про результати розгляду скарги.

Що стосується нікчемності угод укладених позивачем з його контрагентами, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09 було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма, недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на ч.1, 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст.20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними, а було надане право звертатися до суду з позовом про визнання угод недійсними.

Аналогічна позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України №К/9991/50772/12 від 14.11.12.

Що стосується правомірності віднесення позивачем сум ПДВ отриманого від контрагентів до податкового кредиту, віднесення сум вартості придбаного товару до валових витрат, суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Укрекспосервіс», згідно договору поставки від 23.08.2013 року № 00226-08/13;

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року - 5791,39 грн., за квітень 2013 року - 4123,72 грн., за травень 2013 року - 10325,14 грн., за червень 2013 року - 6261,70 грн., за липень 2013 року - 768 грн., за серпень 2013 року - 5357,20 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ "РЕСПЕКТ КЛ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року - 48525 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " МК Технолоджи ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року - 3831,8 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ ГК "ДДМ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року - 2678,49 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Браво СРЛ ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року - 18277,51 грн., за жовтень 2012 року - 32284,78 грн..

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ "Моноліт-форт".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року - 3500,4 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Арагон Торг ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012- 12701,71 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Платинум Систем ", згідно договору підряду від 24.07.2012 року № 40-2012 з ТОВ " Платинум Систем " на капітальний ремонт покрівель споруд інвернарні номера 10101081, 1010118, 10201576, договору підряду з ТОВ " Платинум Систем " від 01.08.2012 року № 39/2012 на капітальний ремонт приміщень №№ 448,448/1,448/2, 448/3, 447, 258 будівлі ЦДП корпус Б, № 409 будівлі ІЛК ВП ЮУ АЕС, договору підряду з ТОВ " Платинум Систем " від 16.10.2012 року № 47-2012 на технічне обслуговування пожежної сигналізації ТГАЕС.

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 - 40440,26, за вересень 2012року- 36964,59 грн., за листопад 2012року - 28831,33грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Либертин ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року - 100,13 грн., за серпень 2012 - 82272,00 грн., за вересень 2012року- 8414,27 грн., за жовтень 2012 року -3944,2 грн., за листопад 2012року - 5521,88 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ "Васгард".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року - 11095,43 грн., за листопад 2012року - 29181,57 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Біостар " .

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року - 30675,29 грн., за листопад 2012року - 20334,79 грн. за вересень 2012 року - 19553,66 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ "Будкомплект "Акрополь СВ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011- 12219,96 грн., січень 2012 року - 18112,50 грн., лютий 2012 року - 4725,00 грн., березень 2012 року - 1837,50 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Реа-рент Миколаїв ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року - 52505,78 грн., листопад 2011 року - 53319,98 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ " Новатор-груп ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року - 7522,34 грн., серпень 2011 року - 16005,00 грн., жовтень 2011 року - 31129,97 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП " Фіто Сервіс Плюс ".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року - 13070,48 грн., березень 2011 року - 11200 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Виробничо-технічна база "Аграрій".

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року - 10160,20 грн., листопад 2011 року - 6054,63 грн.

ТОВ «Тунельспецбуд» в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «ПО «Енергоремонт».

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року - 11988,95 грн.

Позивачем в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП «АВС-Гранд», згідно договору підряду від 22.08.2011 року № 15-2011 про виконання комплексу робіт з капітального ремонту шиферної покрівлі Полігонської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів.

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року - 4478,64 грн., вересень 2011 року - 10755,06 грн.

Позивачем надано суду всі первинні документи про фактичне здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-Х11 (далі Закон №996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Суд вважає, що на підставі наданих позивачем копій первинних документів позивач довів суду реальність здійснення господарської операції з контрагентами, тому суд вважає, що встановлений факт здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що угоди між позивачем та контрагентами фактично не відбувалася, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростовував факт здійснення цих угод. Заперечення відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях та думці.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 20.12.2013 року № 2431/2207/38690285 « Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "РЕСПЕКТ КЛ" по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 01.08.2013р. по 31.10.2013р», акт від 03.03.2014 року № 667/26-55-22-08/38346178 «про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГК «ДДМ» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2012р. по 31.01.2014р., акт від 24.05.2013 року № 1792/22.1/34527595 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво СРЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «РА «Далі буде» та ТОВ "Аріозо" період з 01.10.2012р. по 30.11.2012р., акт ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 08.11.2013 року № 1116/26-58-22-01-17/3124584 « Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МОНОЛІТ-ФОРТ» щодо документального підтвердження господарських відносин та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2012 по 31.12.2012 р., акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28.02.2014 року № 99/14-03-22-08-46/35989513 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПЛАТИНУМ-СИСТЕМ» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом - постачальником ТОВ «ГРАНД КАРД» за період серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року та контрагентами - покупцями, акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.12.2012 року № 1071/22-225/37207199 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЛИБЕРТИН» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за періоди січень, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, 2012 року та контрагентами-покупцями, акт від 20.12.2012 року № 649/22-417/38278391 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСГАРД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень - жовтень 2012 року та акт від 21.01.2013 року № 61/22.4-0738278391 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСГАРД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2012 року, акт від 19.12.2012 року № 648/22-417/38278475 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСТАР" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-жовтень 2012 року» та акт від 21.01.2013 року № 60/22.4-07/38278475 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСТАР" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2012 року», акт ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 23.12.2011 року № 1510/23-00/32333509 «Про неможливість проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-технічна база „Аграрій" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю „Гарбол" та наступними контрагентами-покупцями за жовтень -листопад 2011 року, акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 21.11.2011 року № 517/23-325/24781539 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «АВС - ГРАНД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень - вересень 2011 року», оскільки ПК України передбачає можливість складання акту про перевірку, яка відбулась, а не про перевірку яка фактично не проводилась.

Отже, акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки" не є податковою інформацією у розумінні ПК України, та не можуть бути доказами порушення позивачем норм податкового законодавства.

Вищий адміністративний суд України зазначає (постанови від 14.11.2012 року у справі № 2а-9864/11/2670, від 19.02.2013 року у справі № 2а-6067/11/1470 та інші), що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Також суд не приймає до уваги акт Кіровоградської ОДПІ від 23.10.2012 року № 790/1520/38164764 «Про результати проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Арагон Торг» щодо документального підтвердження господарських відносин , їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року», акт ДПІ у м. Херсоні від 23.03.2012 року № 231/-4/36129658 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «БК «Акрополь СВ» питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період листопад, грудень 2011 року», акт ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 07.12.2011 року № 1202/23-00/35674192 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПО Енергоремонт», з питань перевірки взаємовідносин з ПП „Толєнгруп" та наступними контрагентами-покупцями за березень 2011 року», акт від 27.12.2011 року № 1530/23-00/33798208 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП«Реа-Рент Миколаїв», щодо підтвердження господарських відносин з приватним підприємством „ЛІССА" та іншими контрагентами-покупцями за період вересень 2011 року» акт від 12.01.2012 року № 13/15-2/36671297 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" ( щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 року, їх реальності та повноти відображення в облікуз контрагентами: по податковим зобов нням ", де зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених підприємством з контрагентами - постачальниками, оскільки, як було вище зазначено судом податкові органи не мають права на визнання правочинів нікчемними.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва від 27.08.2013 року № 94/22-200 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПОСЕРВІС» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕНЕРА ІНВЕСТ» за листопад 2012 року, ТОВ «УСПІХ 20 ПЛЮС 12» за січень 2013 року, ТОВ «БЕСТ ТАЙМ ІНВЕСТМЕНТ» за березень, квітень 2013 року, ТОВ «НВФ «МІСЬКПРОЕКТБУД» за травень 2013 року, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Відповідно до п.138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи, із приписів вказаних норм, та враховуючи, що позивачем були реально здійснені господарські операції, суд вважає, що позивач правомірно відніс до валових витрат, витрати по взаємовідносинам з контрагентами.

Що стосується правомірності віднесення позивачем суми ПДВ отриманого від контрагентів, та віднесення їх до податкового кредиту суд зазначає наступне:

Відповідно до п.198.1 ПК України що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи той факт, що у позивача, як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт здійснення робіт, надання послуг з контрагентами, суд вважає що позивач, в порядку визначеному вказаними нормами, правомірно відніс до податкового кредиту, отриманий ПДВ при придбані товарів у контрагентів, та правомірно відніс суми вартості придбаного товару до валових витрат.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.09.2014 року № 0000542201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 597130 грн., та застосування штрафних санкції в сумі 174284 грн. всього по податку - 771414 грн. та від 03.09.2014 року № 0000552201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 559925 грн., та застосування штрафної санкції в сумі 276202,50 грн. всього по податку - 836127,50 грн. підлягають скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення - рішення від 21.05.2014 року № 0002611700 про застосування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. суд зазначає:

Позивач в акті перевірки зазначає, що в порушення вимог п.п. «б» п.176.2 ст. 176 ПК України у період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року до Южнокраїнської ОДПІ у звіті за формою № 1- ДФ не відображені суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям, а саме:

- у 1 кварталі 2012 року ОСОБА_2 сума 3130,39 грн.;

- у 3 кварталі 2012 року ОСОБА_3 сума 172,40 грн.;

- у 1 кварталі 2013 року ОСОБА_4 сума 1410 грн.;

- у 4 кварталі 2013 року ОСОБА_5 сума 8 грн.;

Відповідно до п.п. б» п.176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:- подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Виходячи із припису вище зазначеної норми та встановивши фактичні обставини, суд вважає, що вказана норма застосовується у випадку коли платник податків виступає агентом до інших платників податків, при цьому суд зазначає що у випадку коли інші платники податку є фізичними особами - підприємцями, які самостійно звітують та сплачують податки від своєї діяльності вказана норма не застосовується.

Отже суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно застосував до позивача відповідальність за порушення п.п. б» п.176.2 ст. 176 ПК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.05.2014 року № 0002611700 підлягає скасуванню.

Що стосується визнання протиправними дій відповідача, щодо обчислення суми пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1245,95 грн. та незаконного нарахування в інтегрованій картці платника неузгодженої суми пені по податку з доходів фізичних осіб, визначеним Южноукраїнською ОДПІ на підставі акту перевірки від 29.04.2014 року № 18/14-09-22-01/31948887 в сумі 1245,95 грн. суд зазначає наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та акту перевірки від 29.04.2014 року № 18/14-09-22-01/31948887, перевіркою встановлено порушення позивачем п.129.4, ст.129 ПК України в результаті чого обчислено пені за неперерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб на протязі перевіряємого періоду в сумі 1245,95 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що рішення, за наведеними вище висновками акту, відповідачем не приймалось.

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До суду, згідно ч.1 ст.2 КАС України, можуть звернутися юридичні особи за захистом прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Таким чином, виходячи з положень вказаних статей КАС України, дії суб'єкта владних повноважень повинні порушувати права та інтереси особи.

Висновки зроблені в акті перевірки ніяким чином не порушують права та інтереси позивача, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), і його висновки не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як вбачається із матеріалів справи позивач у позовній заяві позивач заявляє позовні вимоги майнового і немайнового характеру.

До позовної заяви позивач додав квитанцію № 334 від 16.09.2014 року про сплату судового збору в загальній сумі 487, 20 грн. за позовні вимоги майнового характеру.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України від 08.07.2001 № 3674-VI "Про судовий збір" (в новій редакції закону) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру складає 0, 06 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2014 мінімальна заробітна плата становить 1218 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру становить 73, 08 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі підлягають присудженню на користь позивача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 03.09.2014 року № 0000542201, від 03.09.2014 року № 0000552201, від 21.05.2014 року № 0002611700.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» судові витрати у розмірі 414,12 грн. з Державного бюджету України.

4.Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар