Постанова № 41949254, 12.12.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року Житомир справа № 806/5157/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участі секретаря Барібан А.І.,

представників позивача Качанівського Л.А., Заїки А.М.,

відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2014 р. №0000651501, №0000661501, №0000671501,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0000651501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 623931 грн; №0000661501 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 623931 грн; №0000671501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10112 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вказані рішення було винесено на підставі акту перевірки від 10.10.2014 року № 1918/1501/38284164, яким встановлено: порушення п.198.1 п.198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПКУ - завищення суми податкового кредиту за липень 2014 року на 10112 грн, внаслідок чого завищено від'ємну різницю на вказану суму; п.200.4 ст.200 ПКУ - завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2014 року на суму 623931 грн; п.200.4, п.200.14 ст.200 ПКУ - занижено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за липень 2014 року на суму 623931 грн. Такі висновки грунтувались на тому, що на підтвердження податкового кредиту в сумі 10112 грн під час перевірки не було надано податкову накладну № 125 від 07.07.2014 року; сума бюджетного відшкодування в розмірі 623931 грн була сформована за період листопад-грудень 2013 року, однак товариство немає права декларувати до відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ по вказаних періодах, по яким попередньо відповідно до результатів перевірки підтверджено суму ПДВ до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів. Такі висновки є безпідставними з огляду на те, що податковий кредит за липень 2014 року було підтверджено належним чином за рахунок накладних № 125 та № 108 від 07.07.2014 року, які були внесені до реєстру накладних; сума бюджетного відшкодування була сформована належним чином в період за березень 2014 року, а не листопад-грудень 2013 року, як зазначено в акту перевірки, та оплачено, а тому у податкового органу не було підстав для винесення оспорюваних податкових рішень.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" з питань достовірності визначення від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року та достовірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року, за результатами якої складено акт № 1918/1501/38284164 від 10.10.2014 року (а.с.11-38).

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- п.198.1 п.198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПКУ, внаслідок чого ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" завищено суму податкового кредиту за липень 2014 року та відповідно від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 10112 грн;

- п.200.4 ст.200 ПКУ ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2014 року на суму 623931 грн;

- п.200.4, п.200.14 ст.200 ПКУ ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" занижено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за липень 2014 року в розмірі 623931 грн.

На підставі вказаного акту Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області винесені податкові повідомлення - рішення від 29.10.2014 року:

- № 0000651501, у зв"язку з чим підприємству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 623931 грн (а.с.60);

- № 0000671501, яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10112 грн (а.с.62);

- № 0000661501, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 623931 грн (а.с.61).

Щодо податкового повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 29.10.2014 року № 0000671501, то суд зазначає наступне.

В акті зазначено, що порушення п.198.1 п.198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПКУ обумовлено тим, що ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" було віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2014 року суму ПДВ 10112, 09 грн по взаємовідносинам з ПАТ "Матімекс-Україна"на підставі податкової накладної від 07.07.2014 року № 125, яка не була надана до перевірки.

Крім того, в своїх запереченнях відповідач зазначає, що від товариства було отримано відповідь щодо правомірності формування податкового кредиту на вказану суму, з якої вбачається, що він був визначений на підставі накладних № 125 та № 108 від 07.07.2014 року, що не відповідає даним реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року. При цьому відповідно до вимог п.50.1 ст.50 ПКУ товариство було зобов'язано при самостійному виявленні помилки, надіслати уточнюючий розрахунок, чого не було зроблено.

Згідно п.198.1, п.198.2 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ПКУ).

Відповідно до п.201.6 ПКУ, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 N 708 (чинний на момент виникнення спірних відносин) затверджено Форму реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок його ведення та згідно із п.1 розділу 1 та п.2 розділу 5 якої, реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

При виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.

В той же час відповідно до п.50.1 ПКУ, уточнюючі розрахунки подаються у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею).

Таким чином, як слідує із вищевказаних норм, у випадку, коли в Реєстрі виправляються механічні помилки або такі, що не впливають на інші дані Реєстру та не стосуються показників декларації з ПДВ, правових підстав подавати до контролюючого органу уточнюючі розрахунки немає.

Як видно із копій податкових накладних № 125 та № 108 від 07.07.2014 року (а.с.100,101) позивачем у ПАТ "Матімекс-Україна" було придбано товару на суму ПДВ 10112,09 грн (9017,89 грн +1094,20 грн) та відповідно сформовано податковий кредит на вказану суму.

Листом № 276 від 15.09.2014 року (а.с.102), на адресу податкового органу товариством було надано копії вказаних податкових накладних на підтвердження суми кредиту в розмірі 10112,09 грн, тобто до проведення перевірки в жовтні 2014 року. Отже посилання контролюючого органу на відсутність податкової накладної № 125 від 07.07.2014 року під час перевірки в період з 29.09.2014 року по 03.10.2014 року є необгрунтованим.

Також, як вбачається із наданого реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року (а.с.99), позивачем було усунуто помилку методом "сторно" та в рядках 250-252 з показником "-" відмічено накладну № 125 на суму ПДВ 10112,09 грн, натомість зазначено накладні № 125 та № 108 на ту ж суму ПДВ 10112,09 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та видно з наданої податкової декларації за липень 2014 року, виправлена помилка не вплинула на показники декларації, зворотнього відповідачем не доведено. Відтак і підстав для подання уточнюючого розрахунку у позивача також не було.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Дійсність та правильність оформлення вказаних накладних № 125 та № 108 від 07.07.014 року відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищенаведене, податковий кредит у сумі 10112,09 грн за липень 2014 року підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, відтак позивачу неправомірно зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10112 грн.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 29.10.2014 року № 0000651501 та № 0000661501, то в акті перевірки зазначено наступне.

За результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів загальна сума ПДВ складає 623931 грн (відповідно до додатку 2 декларації з ПДВ за липень 2014 року по періодах: листопад 2013 року - 525495 грн, грудень 2013 року - 98436 грн). ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" до декларації за червень 2014 року було також подано додаток № 2 в якому були зазначені періоди виникнення від'ємного значення на загальну суму 2724674 грн, в тому числі і листопад 2013 року - 525495 грн, грудень 2013 року - 102675 грн, січень 2014 року - 611709 грн, лютий 2014 року - 195718 грн, березень 2014 року - 226456 грн, квітень 2014 року - 561187 грн, травень 2014 року - 312234 грн. Відповідно до висновків акту від 11.08.2014 року № 1495/2200/38284164 товариством занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за червень 2014 року в розмірі 2708623 грн та завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2714674 грн. Товариство погодилось з вказаними висновками, оскільки у податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року відобразило зменшення залишку від"ємного значення на суму 2761074 грн. Таким чином, з урахуванням п.200.14 ПКУ, товариство не має права декларувати до відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ по звітних періодах (листопад, грудень 2013 року), по яких попередньо підтверджено суму ПДВ до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів.

Також, як випливає із письмового заперечення відповідача, оскільки ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" у податковій звітності з ПДВ за липень 2014 року у додатку № 2 при декларуванні суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок не зазначено період "червень 2014 року" вважається, що платник втратив право отримання суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок.

Порядок бюджетного відшкодування врегульований нормами статті 200 ПКУ.

Відповідно до п.200.1 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.200.5 ПКУ, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (п.200.6 ПКУ).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ПКУ).

Відповідно до п.200.8 ПКУ, до податкової декларації платником податків також додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Згідно із Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 (розділ 5 Порядок заповнення податкової декларації "Розрахунки за звітний період"), який був чинним на момент виникнення спірних відносин, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Таким чином право на бюджетне відшкодування виникає за умови дотримання вимог ст.200 Податкового кодексу України та в такому разі платник самостійно визначає спрямування вказаних коштів: або на рахунок в банку, або в рахунок зменшення податкових зобов'язань по майбутніх звітних періодах.

Як видно із декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, в рядку 23 відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 623931 грн та значення вказаного рядка відповідає додатку 3 до декларації, тобто дотримано вимог Порядку (а.с.64,66).

Вказана сума як залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду виникла за період червень 2014 року, що підтверджується як актом перевірки від 11.08.2014 року № 1495/2200/38284164 (а.с.57) так і декларацією за липень 2014 року.

Дане від'ємне значення, в розмірі 623931 грн було фактично сплачено отримувачем в межах суми 1571527 грн, що підтверджено на аркуші 17 акту від 11.08.2014 року (а.с.55).

Таким чином, для підтвердження суми бюджетного відшкодування, позивачем було дотримано умови п.200.4 ПКУ.

В той же час, податковим органом оспорюється період, за який виникло від'ємне значення в сумі 623931 грн і вказується на те, що в додатку 2 до декларації за липень позивачем зазначено саме період листопад-грудень 2013 року (а не червень 2014 року з ідентичним від'ємним значенням), та вказаний період сформував від'ємне значення і був зазначений також у декларації позивача за червень 2014 року. Тому суму за цей період позивач не має права відображати як бюджетне відшкодування з огляду на те, що в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (тобто на майбутній період по відношенню до липня 2014 року) останній вже відобразив вказане від'ємне значення за листопад-грудень 2013 року (відповідно до перевірки від 11.08.2014 року) і таким чином погодився на віднесення від'ємного значення в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів та відповідно відмовився від бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.14 ПКУ, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Суд відзначає, що платник податку вважається таким, що добровільно відмовляється від отримання суми заниження як бюджетного відшкодування тільки у разі наявності відповідного податкового повідомлення, яким зазначаються сума заниження бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування. Як видно, вказана норма немає зворотньої дії в часі.

Предметом дослідження даної справи є декларація з додатками з податку на додану вартість за липень 2014 року та значення бюджетного відшкодування за цей період. Тому посилання податкового органу на те, що в майбутньому в серпневій декларації позивач відобразив зменшене від'ємне значення, в тому числі в яке ввійшло від'ємне значення за листопад-грудень 2013 року відповідно до податкового рішення від 05.09.2014 року № 0001172200, винесеного за результатами перевірки від 11.08.20154 року, і таким чином відмовився від бюджетного відшкодування на рахунок у банку в липневій декларації є безпідставним, оскільки платник податку не може рахуватись таким, що добровільно відмовляється від отримання суми заниження як бюджетного відшкодування на підставі майбутнього можливого податкового повідомлення-рішення та врахувавши результати можливої майбутньої перевірки.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, позивач в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року дійсно відобразив в рядку 21.3, як того вимагає Порядок, зменшення залишку від'ємного значення за період листопад 2013 року - травень 2014 року (тобто в т.ч листопад-грудень 2013 року в сумі 623931 грн) за результатами проведеної перевірки та згідно податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 року № 0001172200 (таким чином врахувавши, а не визнавши результати перевірки). Але, як видно з акту перевірки від 11.08.2014 року, від'ємне значення в розмірі 623931 грн також утворилось в червні 2014 року (а.с.57) та не ввійшло в суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2714674 грн, визначену податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2014 року № 0001172200 (а.с.103), тому правомірно відображено позивачем в декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Також відповідно п.200.5 ПКУ, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як встановлено судом, ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01.06.2013 року відповідно до свідоцтва № 200124351 (а.с.104).

Таким чином, з урахуванням вимог п.200.5 ПКУ, першим місяцем, за наслідками якого позивачем може бути подана заява на бюджетне відшкодування є червень 2014 року.

Отже з врахуванням вказаної норми саме від'ємне значення за червень 2014 року могло бути заявлене до відшкодування та відображено як сума бюджетного відшкодування в декларації за липень 2014 року, що і було зроблено товариством на виконання вимог податкового законодавства, тому посилання відповідача на період виникнення суми бюджетного відшкодування - листопад-грудень 2013 року, є законодавчо необґрунтованим.

Оскільки судом встановлено відповідність заявленого бюджетного відшкодування умовам, визначеним п.200.4 ПКУ, від'ємне значення за липень 2014 року є утвореним не за рахунок періоду грудень-листопад 2013 року (що є предметом іншого податкового повідомлення рішення), а за червень 2014 року в сумі 623931 грн та це підтверджено матеріалами справи, суму сплачено належним чином, відтак податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2014 року №0000651501, №0000661501 і №0000671501.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 17 грудня 2014 р.