Рішення № 41948790, 10.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25898/14 10.12.14

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", м.Київ, ЄДРПОУ 20344871

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м.Київ, ЄДРПОУ 00034186

про стягнення 50 000 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Сакалюк Д.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес", м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м.Київ про стягнення 50 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Дягилеву Андрію Геннадійовичу страхового відшкодування на підставі договору страхування №006-0045424/01НТ від 20.03.2014р. внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у відзиві №08-03-12 від 08.12.2014р. проти задоволення позовних вимог в розмірі 50 000 грн. не заперечив.

В судове засідання 10.12.2014р. відповідач не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За висновками суду, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 02081, м.Київ, Дарницький район, вул.Здолбунівська, буд.7-Д.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 24.11.2014р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Про отримання відповідачем наведеного процесуального документу свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103032144920.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також наявність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем судової кореспонденції, суд дійшов висновку про належне повідомлення вказаного учасника судового процесу про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, у відзиві №08-03-12 від 08.12.2014р. на позовну заяву відповідачем було заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

З приводу неявки предствника Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" у судове засідання господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Наразі, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Судом враховано, що ухвалою від 24.11.2014р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, приймаючи до уваги клопотання вказаного учасника судового процесу про розгляд справи без участі представника Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені заявником документи, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик) та Дягилевим Андрієм Геннадійовичем (страхувальник) було укладено договір №006-0045424/01НТ добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого відповідно до п.3 є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, з наступними характеристиками:

марка/модель: Mitsubishi ASX,

реєстраційний номер: ВІ 0038 ВМ,

рік випуску: 2012р.

За змістом п.9.2 договору №006-0045424/01НТ від 20.03.2014р. страховим випадком вважається подія, передбачена даним договором, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу). Страховими випадками є пошкодження, знищення (загибель) або втрата застрахованого транспортного засобу в цілому або окремих його деталей та частин, внаслідок настання застрахованих ризиків.

Одночасно в п.8.3 зазначеного правочину визначений перелік страхових ризиків, до яких відноситься, в тому числі, дорожньо-транспортна пригода.

При цьому, договором №006-0045424/01НТ від 20.03.2014р. встановлено нульовий розмір франшизи при пошкодженні транспортного засобу.

Вигодонабувачем за даним правочином є Дягилев Андрій Геннадійович.

Відповідно до п.8.11 вказаний вище договір діє з 21.03.2014р. до 25.03.2015р.

Виходячи зі змісту наявної в матеріалах справи довідки №9400726 про дорожньо-транспортну пригоду, 17.06.2014р. о 13 год. 15 хвил. у м.Кривуші, Кременчуцького району Полтавської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1.Mitsubishi Pajero, державний номер ВІ 2099 ВА, що належав Короткому Олександру Івановичу, який і керував транспортним засобом, та 2.Mitsubishi ASX, державний номер ВІ 0038 ВМ, що належав Дивинець Тетяні Андріївні, керування яким під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди здійснював Дягилев Андрій Геннадійович.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За умовами договору №006-0045424/01НТ від 20.03.2014р. страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як будуть повністю встановлені причини та обставини настання страхового випадку та розмір збитку, розраховані всі складові відшкодування.

Згідно з п.15.7 вказаного договору розмір прямого збитку може визначатись на підставі попередньої калькуляції, кошторису, наряду-замовлення, рахунку, акту виконаних робіт та/або інших документів, що підтверджують обсяг та вартість ремонтних робіт, і були отримані від станції технічного обслуговування, обраної для ремонту транспортного засобу; автотоварознавчого дослідження (експертизи), яке замовляє страховик, кошторису вартості відновлювального ремонту, складеного страховиком.

Пунктом 15.17 зазначеного вище правочину передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором на підставі письмової заяви страхувальника і страхового акту, який складається страховиком.

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2014р. Дягилев Андрій Геннадійович звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" з заявою про подію, що має ознаки страхового випадку.

18.06.2014р. було проведено огляд колісного транспортного засобу, за результатами якого складено протокол. З наведеного документу вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 17.06.2014р., автомобілю Mitsubishi ASX, державний номер ВІ 0038 ВМ було завдано наступні пошкодження: протитуманний ліхтар, пошкодження заднього бамперу, пошкодження правої частини заднього бамперу, пошкодження дверей задніх, внутрішнє пошкодження задньої правої фари, пошкодження бампера переднього, деформація накладки капоту, облицювання переднього бамперу, облицювання панелі задньої, пошкодження безключевого доступу, деформація запасного колеса, радіатор кондиціонера, деформація підсилювача корпуса лівого, корпус фари передньої, деформація радіатору, деформація глушника основного, тощо.

Відповідно до рахунку №АМ.0000369 від 23.06.2014р., який складено Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра М", вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi ASX, державний номер ВІ 0038 ВМ становила 115 898,20 грн.

24.06.2014р. страхувальником подано страховику заяву на виплату страхового відшкодування, в якій Дягилев Андрій Геннадійович просив здійснити виплату на рахунок станції технічного обслуговування, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра М".

25.06.2014р. на замовлення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" атестованим експертом-автотоварознавцем Сумцовим Сергієм Станіславовичем було проведено експертне автотоварознавче дослідження, за наслідками якого складено висновок №185, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу Mitsubishi ASX, державний номер ВІ 0038 ВМ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.06.2014р.. становить 81 631,92 грн., а вартість відновлювального ремонту даного автомобіля складає 118 108,87 грн.

На підставі представлених страхувальником документів, 11.07.2014р. представниками Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт №52516/1, за яким прийнято рішення про виплату страхового відшкодування Дягилеву Андрію Геннадійовичу в розмірі 112 545,88 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування.

17.07.2014р. страховиком на підставі страхового акту №52516/1 від 11.07.2014р. та заяви страхувальника Дягилева Андрія Геннадійовича було виплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра М" страхове відшкодування в розмірі 112 545,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6168 від 17.07.2014р., платіж за яким проведено банківською установою та скріплено печаткою банку.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" було належним чином виконано свій обов'язок з виплати страхового відшкодування за договором №006-0045424/01НТ від 20.03.2014р. добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до ч.2 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Такий випадок встановлено статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування", згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги починає спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, фактично у такому випадку відбувається суброгація, тобто лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання.

Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 25.12.2013р. по справі №6-112цс13 та Вищий господарський суд України у постанові від 06.10.2014р. по справі №922/1265/13.

Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тобто, страховик виступає замість страхувальника. Наведену правову позицію висловлено у постанові від 04.11.2014р. Верховного Суду України по справі № 3-162гс14.

Отже, враховуючи наведе вище, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України, з огляду на здійснення позивачем страхового відшкодування за договором №006-0045424/01НТ від 20.03.2014р., у правовідносинах, що виникли з підстав спричинення шкоди, відбулась заміна кредитора (суброгація).

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактично права та обов'язки страхувальника, Дягилева Андрія Геннадійовича, в тому числі, право вимоги до особи, яка визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні шкоди, перейшли до страховика, тобто до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес".

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови від 25.06.2014р. Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі №536/1289/14-п, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.06.2014р. у м.Кривуші, Кременчуцького району Полтавської області, за участю транспортних засобів 1.Mitsubishi Pajero, державний номер ВІ 2099 ВА та 2.Mitsubishi ASX, державний номер ВІ 0038 ВМ визнано Короткого Олександра Івановича.

Доказів оскарження та скасування наведеного судового акту в апеляційному чи касаційному порядку матеріали справи не містять.

У ст.11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до п.1.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, база даних Моторного транспортного страхового бюро України - це єдина централізована база даних Моторного транспортного страхового бюро України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Користувачами бази даних Моторного транспортного страхового бюро України є страховики, Дирекція Моторного транспортного страхового бюро України, органи державної влади, підприємства, установи, організації, громадяни.

Основними функціями єдиної централізованої бази даних є, в тому числі, надання відкритої інформації для вільного і загальнодоступного користування.

Згідно з п.5.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, інформація, отримана з бази даних Моторного транспортного страхового бюро України, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов'язкового страхування.

Отже, з наведеного вище вбачається, що відомості бази даних Моторного транспортного страхового бюро України є публічними та можуть бути використані судом з метою визначення наявності полісу обов'язкового страхування у особи, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в межах провадження по справі №910/25898/14. Аналогічну позицію наведено у постанові від 05.08.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5011-4/5903-2012-10/519-2012.

З наявної в матеріалах справи довідки №7/2-28/33309 від 02.12.2014р. Моторного транспортного страхового бюро України вбачається, що цивільно-правову відповідальність Короткого Олександра Івановича як власника транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер ВІ 2099 ВА на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди було застраховано Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" за полісом АІ 1492508, яким встановлено ліміт відповідальності по майну в розмірі 50 000 грн., а також нульовий розмір франшизи.

Крім того, за приписами ст.21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

У довідці №9400726 про дорожньо-транспортну пригоду також зазначено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність Короткого Олександра Івановича було застраховано Відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" за полісом АІ 1492508.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами в їх сукупності підтверджується страхування цивільно-правової відповідальності Короткого Олександра Івановича саме відповідачем.

Наразі, як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" зверталось до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" із заявою №07-09/14Р від 05.09.2014р. про виплату страхового відшкодування. Направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується поштовим повідомленням №0316408362579.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, перерахування Відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" страхового відшкодування здійснено не було.

Ухвалою від 24.11.2014р. відповідача було зобов'язано надати докази виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн. на підставі заяви №07-09/14р від 05.09.2014р. за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.06.2014р.

Однак, відповідачем витребуваних судом доказів надано не було, факт невиконання грошових вимог позивача не спростовано. Одночасно, як вже зазначалось вище, у відзиві №08-036-12 від 08.12.2014р., проти наявності у відповідача зобов'язань зі сплати страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн. Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не заперечило.

Відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що виконання зобов'язання з оплати страхового відшкодування Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" виконано не було, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення 50 000 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою попередньо було враховано ліміт відповідальності відповідача в розмірі 50 000 грн., що передбачений в полісі АІ 1492508.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", м.Київ до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м.Київ про стягнення 50 000 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м.Київ, Дарницький район, вул.Здолбунівська, буд.7-Д, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, буд.3, ЄДРПОУ 20344871) страхове відшкодування в сумі 50 000 грн. та судовий збір в розмірі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 15.12.2014р.

Суддя М.О. Любченко