Рішення № 41948676, 11.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/110/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 Справа № 905/3436/14-908/4094/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Схід-Запчастина" (86115, м. Макіївка, вул. Магістральна, буд. 204, прим. 1; адреса для листування: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 47, кім. 12)

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтневе" (85651, Донецька область, Мар'їнський район, с. Єлизаветівка, вул. Радянська, буд. 39, корпус А; тел. (06278) 98221)

про стягнення суми 89965,19 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився (Максимчук С.П., дов. № б/н від 04.06.2014 р., у судовому засіданні 06.11.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

15.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Схід-Запчастина" надійшов супровідний лист вих. № 10/14-1 від 14.10.2014 р. з копіями документів, за якими господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/3436/14, розгляд якої по суті не закінчено.

Відповідно до доданих до даної заяви копій документів, 23.05.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження у справі № 905/3436/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Схід-Запчастина" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтневе" про стягнення 89965,19 грн.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2014 р. прийнято справу № 905/3436/14-908/4094/14 до розгляду, справі присвоєно номер провадження 20/110/14, призначено судове засідання на 06.11.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 26.11.2014 р., потім на 11.12.2014 р.

11.12.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивач в судове засідання, призначене на 11.12.2014 р., не з'явився. 25.11.2014 р. від позивача через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності позивача, зазначено, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі. 11.12.2014 р. від позивача на електронну адресу господарського суду надійшла заява позивача (вх. № 06-04/1089 від 11.12.2014 р.), в якій зазначено, що позивачем надані усі документи, витребувані судом, та було надано клопотання про розгляд справи за наявними в справі документами. Позивач немає можливості направляти представника в судові засідання, відповідне клопотання було подано 25.11.2014 р. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2014 р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступним. Відповідно до умов договору поставки № 22 від 28.02.2013 р. позивачем було поставлено відповідачу в період часу з 13.05.2013 р. по 01.08.2013 р. товар за видатковими накладними на загальну суму 84886,37 грн. Відповідачем було здійснено часткову оплату за товар в сумі 18884,34 грн. Таким чином, заборгованість становить суму 66002,03 грн. Просить стягнути з відповідача суму 66002,03 грн. заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 22 від 28.02.2013 р., суму 4701,51 грн. пені за період з 16.10.2013 р. по 27.04.2014 р., суму 8549,52 грн. - 24% річних за період з 16.10.2013 р. по 30. 40.2014 р., суму 4111,93 грн. інфляційного збільшення за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р., суму 6600,20 грн. штрафу. Позов обґрунтовано ст.ст. 173, 193, 230, 265 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 625, 629 ЦК України.

25.11.2014 р. від позивача через канцелярію суду надійшло письмове обґрунтування заявлених вимог та докладний розрахунок суми позову. Зазначено, що відповідачу за договором поставки № 22 від 28.02.2013 р. поставлений товар на загальну суму 84886,37 грн. згідно з видатковими накладними. У зазначених накладних підставою отримання товару вказаний договір б/н від 16.12.2010 р. Але, у зв'язку з укладенням нового договору поставки № 22 від 28.02.2013 р., договір б/н від 16.12.2010 р. втратив свою дію, тому поставка товару здійснювалася саме в рамках нового договору. Зазначення у накладних договору б/н від 16.12.2010 р. виникло внаслідок помилки, а саме, не було замінено інформацію у бухгалтерському програмному забезпеченні щодо відповідача, за допомогою якого формуються видаткові накладні, з причин того, що господарські відносини між позивачем та відповідачем виникли з 2010 року. Крім того, в письмовому обґрунтуванні позивачем здійснений розрахунок пені окремо за кожною накладною станом на день підготовки позову - станом на 30.04.2014 р., загальна сума пені склала суму 5824,98 грн.; здійснений розрахунок 24% річних станом на 30.04.2014 р., загальна сума 24% річних склала 10420,30 грн.; загальна сума інфляційного збільшення склала 4608,42 грн.; загальна сума штрафу склала 6599,40 грн. Зазначено, що всього з відповідача належить стягнути 93455,13 грн. Проте, у позовній заяві зазначений менший період щодо стягнення 3% річних та менший період нарахування пені, 24% річних, інфляційного збільшення та штрафу. У позовній заяві санкції нараховані з моменту кінцевого строку оплати за останню партію товару, тому позивач просив стягнути меншу суму щодо пені, 24% річних, інфляційного збільшення та штрафу. Просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені в позовній заяві в повному обсязі.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомив. Витребувані ухвалами суду документи, в т.ч. письмовий відзив на позов, відповідач не надав. Ухвали суду направлялися на адресу позивача, зазначену в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.11.2014 р. Поштові відправлення з ухвалами суду, направлені на адресу відповідача, підприємством поштового зв'язку через їх невручення адресу, відсутністю за місцезнаходженням тощо, до суду не поверталися.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні 06.11.2014 р.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, наданих в попередньому судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» (постачальник за договором, позивач у справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір на поставку № 22, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії автомобільних деталей та/або приладдя для автотранспортних засобів, сільськогосподарських машин та/або устаткування для сільськогосподарських машин (надалі товар) на умовах, обумовлених в цьому договорі. Сторони дійшли згоди, що будь-яка партія товару, поставлена постачальником покупцеві в період дії цього договору, вважається поставленою в рамках цього договору (навіть якщо на товарно-супровідних документах на партію товару відсутнє посилання на договір), а також про те, що особи, які підписують накладні, уповноважені постачальником і покупцем узгоджувати істотні умови договору, зазначені в п. 3.3 цього договору (п.п. 1.1, 1.2).

Відповідно до п. 3.2 товар вважається замовленим покупцем, а замовлення прийнятим до виконання постачальником після оформлення постачальником видаткової накладної. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, виданою постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст. 266 ГК України.

Сторони дійшли згоди, що видаткові накладні, які оформляються на кожну партію товару, відображають наступні істотні умови цього договору: асортимент (номенклатуру) товару; кількість товару; ціну за одиницю товару; загальну вартість товару (п. 3.3 договору). Ціна договору визначається підсумовуванням вартості товару, поставленого за всіма видатковими накладними в межах цього договору (п. 3.4). Датою поставки вважається момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п. 3.6).

У розділі 5 договору сторони узгодили порядок розрахунків. Відповідно до п. 5.1 оплата за отриманий від постачальника товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 75 календарних днів з дня отримання товару. Датою отримання товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній. Сторони домовились, що отримання товару є достатньою підставою для його оплати та не потребує додатково надання постачальником покупцю рахунку на оплату товару.

Згідно з п. 5.2 розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування суми оплати за поставлений товар на поточний рахунок постачальника (п. 5.2).

Відповідно до п. 12.2, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до закінчення поточного календарного року в частині поставок, а в частині фінансових зобов'язань - до фактичного виконання таких зобов'язань (за останньою датою платежу).

Позивач згідно з видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 18-44 т.1) (оригінали оглядалися в судовому засіданні 06.11.2014 р.), поставив відповідачу товарі на загальну суму 84886,37 грн. Усі видаткові накладні підписані представником відповідача без зауважень та будь-яких претензій. В матеріалах справи містяться довіреності, виписані відповідачем, на отримання товару (а.с. 61-67). Позивачем також надано суду копії рахунків-фактур, які виписувалися відповідачу на оплату отриманого товару (а.с. 96-120 т. 1).

Підставою поставки в накладних зазначений договір № б/н від 16.12.2010 р. В письмовому обґрунтуванні заявлених вимог, яке надійшло 25.11.2014 р. до суду від позивача, зазначено, що поставка товару за накладними, які покладено в підставу позову, здійснювалася позивачем за договором поставки № 22 від 28.02.2013 р. Зазначення в накладних договору № б/н від 16.12.2010 р. є помилковим, даний договір втратив свою дію в зв'язку з укладенням договору поставки № 22 від 28.02.2013 р. Виникнення помилки пов'язане з відсутністю відповідних змін у бухгалтерському програмному забезпеченні щодо відповідача, за допомогою якого формуються видаткові накладні.

Крім того, у пункті 1.2 договору № 22 сторони дійшли згоди, що будь-яка партія товару, поставлена постачальником покупцеві в період дії цього договору, вважається поставленою в рамках цього договору (навіть якщо на товарно-супровідних документах на партію товару відсутнє посилання на договір).

Оплата за товар була здійснена відповідачем частково в сумі 18884,34 грн.

Позивач 03.04.2014 р. направив відповідачу претензію-вимогу вих. № 42 від 02.04.2014 р., в якій вимагав від відповідача сплати на зазначені реквізити суми 66002,03 грн. заборгованості за договором поставки № 22 від 28.02.2013 р.

У жовтні 2014 р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із супровідним листом вих. № 10/14-1 від 14.10.2014 р. з копіями документів, за якими господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/3436/14.

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» є с. Єлизаветівка Мар'їнського району Донецької області. Відповідно, справа за позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» стосовно виконання договору поставки № 22 від 28.02.2013 р. підсудна господарському суду Донецької області.

Як слідує з матеріалів справи та інформаційної бази «Діловодство спеціалізованого суду», 23.05.2014 р. господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/3436/14 за позовом ТОВ «Торгівельний будинок «Схід-запчастина» до СТОВ «Жовтневе» про стягнення 89965,19 грн. Розгляд даної справи по суті господарським судом Донецької області завершений не був, що підтверджено поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, та процесуальними документами. Зокрема, ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 905/3436/13 був відкладений на 22.07.2014 р. Судове засідання, призначене на 22.07.2014 р., не відбулося. Відповідач був обізнаний про слухання справи № 905/3436/14, в журналі реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Донецької області за № 36461/14 від 20.06.2014 р. зареєстровано клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Матеріали господарської справи № 905/3436/13 із господарського суду Донецької області до господарського суду Запорізької області передані не були. Листом господарського суду Донецької області від 03.09.2014 р. № 01-40/221, направленого голові Вищого господарського суду України, копія листа - на адресу господарського суду Запорізької області, господарський суд Донецької області повідомив про неможливість направлення справ, які знаходяться в провадженні господарського суду Донецької області, до господарського суду Запорізької області в зв'язку із контролюванням незаконним військовим угрупуваннями міста Донецька.

15.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області від позивача із супровідним листом від 14.10.2014 р. № 10/14-1 надійшла копія позовної заяви про стягнення з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» суми 89965,19 грн., із яких: 66002,03 грн. сума заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 22 від 28.02.2013 р., 4701,51 грн. пеня, 8549,52 грн. - 24% річних, 4111,93 грн. суму інфляційного збільшення, 6600,20 грн. штрафу.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2014 р. справу № 905/3436/14-908/4094/14 за позовом ТОВ «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» до СТОВ «Жовтневе» про стягнення суми 89965,19 грн.

Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 даного Закону).

Статтею 3 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» визначено, що справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Оскільки матеріали справи № 905/3436/14 з господарського суду Донецької області до господарського суду Запорізької області передані не були, правосуддя господарським судом Донецької області не здійснюється, відповідно господарським судом Запорізької області вчиняються процесуальні дії за документами і матеріалами, поданими сторонами у справі № 905/3436/14-908/4094/14.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У пунктах 6.1, 6.3 договору № 22 сторони визначили, що приймання товару здійснюється в пункті поставки представником покупця і оформляється видатковою накладною. Після закінчення приймання товару при відсутності претензій з якості і кількості покупець ставить свій підпис у видаткових накладних, як свідчення того, що товар прийнятий.

Відповідач видаткові накладні на отримання товару підписував без зауважень та заперечень, в матеріалах справи маються копії довіреностей на особу, яка уповноважена відповідачем на отримання товару за видатковими накладними, які покладено в підставу позову.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені взяті за умовами договору зобов'язання щодо оплати за поставлений товар - протягом 75 календарних днів з дня отримання товару (п. 5.1 договору поставки № 22), у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 66002,03 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, отримання товару за договором № 22 не заперечив, доказів оплати за поставлений товар за договором не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 66002,03 грн. заборгованості (84886,37 грн. (сума поставки) - 18884,34 грн. (оплата)) є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь відповідно до п. 7.3 договору пені в сумі 4701,51 грн. за період з 16.10.2013 р. по 27.04.2014 р., згідно з розрахунком.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.3 договору поставки № 22 від 28.02.2013 р. сторони встановили, що у разі порушення строків оплати товару, покупець протягом 2-х робочих днів із моменту отримання вимоги постачальника зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом усього часу прострочення. Нарахування пені за прострочення оплати товару припиняється через двадцять чотири місяці з дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Позивачем нарахована пеня на загальну суму заборгованості 66002,03 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за період з 16.10.2013 р. по 27.04.2014 р. включно. Початком періоду заборгованості (16.10.2013 р.) позивачем вірно визначений день, наступний за останнім днем (строком), встановленим для оплати за останню партію поставленого товару. Остання поставка товару за договором була здійснена позивачем 01.08.2013 р. згідно з видатковою накладною № ВЗ-0003507. Відповідно, останнім днем оплати є 15.10.2013 р. (75-й календарний день з дня отримання товару згідно з п. 5.1 договору).

Розрахунок пені позивачем здійснений вірно, позовна вимога про стягнення пені судом задовольняється. При цьому суд вважає правомірним нарахування позивачем пені за 194 дні прострочення, оскільки у п. 7.3 договору сторони встановили, що нарахування пені за прострочення оплати товару припиняється через 24 місяці з дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано. Тобто встановили період, що може перевищувати період у шість місяців, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 8549,52 грн. 24% річних згідно з розрахунком за період з 16.10.2013 р. по 30.04.2014 р. та суму інфляційного збільшення в розмірі 4111,93 грн., яка розрахована за період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. включно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 7.3 договору поставки № 22 сторони встановили, у разі порушення строків оплати товару покупець протягом 2-х робочих днів з моменту отримання вимоги постачальника зобов'язаний сплатити постачальнику відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом усього часу прострочення, за користування грошовими коштами постачальника, починаючи з дня початку прострочення, включаючи день фактичної оплати (зарахування на банківський рахунок постачальника) суми заборгованості, а потім сплатити суму основного боргу.

Розрахунок 24% річних позивачем здійснений вірно, з відповідача стягується сума 8549,52 грн. 24% річних за заявлений позивачем період.

Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки в частині вирахування сукупного індексу інфляції. За період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. включно сукупний індекс інфляції становить 107,16%, відповідно, сума інфляційного збільшення за заявлений позивачем період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. включно становить суму 4728,68 грн. Враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, відповідно до стягнення належить сума інфляційного збільшення - 4111,93 грн.

Позивачем на підставі п. 7.3 договору заявлено до стягнення суму 6600,20 грн. штрафу.

Згідно з п. 7.3 договору крім пені та річних у випадку прострочення платежу строком понад 30 календарних днів, покупець зобов'язаний оплатити додатково штраф у розмірі 10% від простроченої суми. Нарахування штрафу припиняється через 24 місяці з дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання.

Факт прострочення виконання зобов'язання відповідача з оплати поставленого товару понад 30 календарних днів судом встановлений. Сума штрафу позивачем розрахована вірно, судом стягується сума 6600,20 грн. штрафу.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» (85651, Донецька область, Мар'їнський район, с. Єлизаветівка, вул. Радянська, буд. 39, корпус А, код ЄДРПОУ 30845071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» (86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, буд. 204, прим. 1, адреса для листування: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 47, кім. 12, код ЄДРПОУ 36652101) суму боргу в розмірі 66002 (шістдесят шість тисяч дві) грн. 03 коп., суму 4701 (чотири тисячі сімсот одна) грн. 51 коп. пені, суму 8549 (вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 52 коп. - 24% річних, суму 4111 (чотири тисячі сто одинадцять) грн. 93 коп. інфляційного збільшення, суму 6600 (шість тисяч шістсот) грн. 20 коп. штрафу, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 16 грудня 2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання (складення).