Ухвала суду № 41948426, 25.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/356/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Ложніковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, третя особа ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису від 24.01.2014 № 24 та визнання протиправним та скасування наказу від 24.01.2014 № 6.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис № 24 інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області від 24.01.2014.

Визнано протиправним та скасовано наказ № 6 інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області від 24.01.2014.

Присуджено ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у сумі 73, 08 грн. з Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення загальною площею 565, 3 кв. м. в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі - продажу 05.10.2007 року позивачем було придбано (приватизоване) нежитлове приміщення загальною площею 188, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі листа Управління служби безпеки України в Миколаївській області від 15.01.2014 вх. № 173-16-14 та направлення для проведення позапланової перевірки від 15.01.2014 № 57 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області в присутності представника власника громадського будинку ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проведено позапланову перевірку.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 24.01.2014 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних норм.

Згідно вищевказаного акту, у ході перевірки встановлено, що позивачем проведено реконструкцію "Громадського будинку Фітнес - клуб "Гранд" за рахунок збільшення загальної площі шляхом приєднання нежитлових приміщень без дозвільних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та без затвердженої документації у встановленому порядку, що є порушенням ст. ст. 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а також в акті відповідач вказав на порушення ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - об'єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію у порядку визначеному діючим містобудівним законодавством.

24 січня 2014 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області винесено припис № 24 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогами про зупинення експлуатацію об'єкту "Громадський будинок Фітнес - клуб "Гранд" по АДРЕСА_1 до ведення в експлуатацію вищевказаного об'єкта згідно вимог чинного законодавства; вжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині оформлення відповідних документів, що надають право експлуатувати об'єкт «Громадський будинок Фітнес- клбу «Гранд» за адресою: АДРЕСА_1.

Наказом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області від 24 січня 2014 року № 6 заборонено ОСОБА_2 експлуатацію реконструйованого об'єкта - "Громадський будинок Фітнес - клуб "Гранд" по АДРЕСА_1, не прийнятого в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані наказ та припис є неправомірними, оскільки об'єкт нерухомості, який перевірявся відповідачем, не належить до самочинного будівництва та не потребує прийняття до експлуатації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником. Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Згідно ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкту будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Пунктом 25 «Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011р. № 109 встановлено, що не потребує отримання містобудівних умов реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації.

Проте, апелянтом ані у ході розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надано жодних доказів, на підтвердження того, що здійснювані позивачем будівельні роботи з поліпшення нежитлового приміщення призвели до зміни його зовнішньої конфігурації.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, що передумовою для придбання (приватизації) державного майна є - укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна та здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна.

Відповідно до Наказу № 1523 від 03.10.06 року Фонду державного майна України "Про затвердження порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна" для здійснення поліпшень орендованого державного майна потрібно отримати дозвіл Фонду державного майна України.

Процедура надання орендарю дозволу орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:

- подання заяви та пакета документів орендарем;

- розгляд заяви та документації орендаря;

- прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 Наказу № 1523 від 03.10.06 року для розгляду питання про надання згоди орендарю про здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів:

- опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

- інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

- приписи органів пожежного нагляду, охорони праці;

- довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

У разі здійснення поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно чи коштів, отриманих від відчуження орендованого майна орендар подає також: завірену копію проектно - кошторисної документації.

Згідно п. 7 Наказу № 1523 від 03.10.06 року, згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.

Так, в матеріалах справи (а.с.69) міститься довідка з перевірки об'єкта оренди від 17.08.2006 року.

17.08.2006 року на виконання доручення, наданого першим заступником начальника регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області для розгляду заяви приватного підприємця ОСОБА_2, фахівцями РВ ФДМУ по Миколаївській області, начальником відділу оренди державного майна, начальником відділу оцінки та малої приватизації, головним спеціалістом відділу оренди державного майна та головним спеціалістом контрольно - ревізійного відділу з виїздом на місце проведено перевірку стану об'єкта оренди, що знаходиться на балансі ДВ НВКГ «Зоря» -«Машпроект» нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень першого поверху десятиповерхової будівлі, розташованих за адресою м. Миколаїв, АДРЕСА_1.

За наслідками перевірки надано висновок про доцільність надати дозвіл орендарю ПП ОСОБА_2 на виконання ремонтних робіт орендованих нежитлових приміщень загальною площею 188,1 кв.м. на загальну суму 43 006 грн.

Доводи ж апеляційної скарги щодо відсутності дозволу на поліпшення майна позивачем не надано, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність такого дозволу зроблений помилково, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане спростовується матеріалами справи.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача дозволу на проведення робіт зроблений цілком вірно.

Висновок апелянта про те, що здійснення будівельних робіт неможливо, оскільки даний об'єкт (нежитлова будівля) не введено в експлуатацію як фітнес - клуб, колегія суддів вважає безпідставним та помилковим, оскільки вид підприємницької діяльності, яку має намір здійснювати позивач, не змінює сутності забудови та її первісного статусу, як нежитлового приміщення.

Необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування".

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22 вересня 2004 року N 1243 (що діяло на момент виникнення правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів. За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Так, рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.04.2006 року №809 «Про затвердження акта державної технічної комісії про введення в експлуатацію фітнес - клубу по АДРЕСА_1 , затверджено акт державної комісії від 07.04.2006 року про введення в експлуатацію фітнес - клубу по АДРЕСА_1.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем було придбане приміщення, як нежитлове приміщення (вказана обставина не оспорюється відповідачем), яке після ремонту , з дозволу відповідних органів використовується як фітнес - клуб. Позивачем не змінювався тип приміщення, не виготовлялась та не узгоджувалась проектна документація на реконструкцію чи перепланування, не здійснювався капітальний ремонт, перепланування або перебудова раніше прийнятого в експлуатацію нежитлового приміщення, що вказувало б на реконструкцію нежитлового приміщення та могло б бути підставою для прийняття нежитлового приміщення (раніше прийнятого в експлуатацію) в експлуатацію повторно., що помилково не прийнято до уваги відповідачем.

Всупереч матеріалам справи та встановленим обставинам, являються посилання апелянта щодо самовільного зайняття земельної ділянки.

Колегія суддів акцентує увагу, що відповідачем не надано до суду доказів, щодо неправомірного самовільного зайняття частини земельної ділянки , здійснені будівельні роботи порушують права та інтереси третіх осіб, зокрема, інших мешканців багатоповерхового будинку, а геометричні розміри нежитлового приміщення виходять за межі виділеної земельної ділянки.

До того ж, п. 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

З наведених норм закону слідує, що держава гарантує не втручання у діяльність власника нерухомого майна, якщо зазначене нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, позивачем доведені ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності дає достатньо підстав для висновку, що при прийнятті оскарженого припису та наказу відповідач не врахував всіх вищенаведених обставин, які мали суттєве значення для вирішення спірного питання з огляду на положення ст. 2 КАС України. Тому оскаржений припис та наказ Інспекції ДАБК не можуть вважатися законними та правильно скасовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про правомірність прийнятого відповідачем припису, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, використання нежитлового приміщення, яке належить фізичній особі на праві приватної власності та вже було раніше прийняте в експлуатацію, не потребує додаткового (повторного) введення в експлуатацію об'єкта в порядку встановленому для новозбудованих, реконструйованих, перебудованих тощо об'єктів.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв