Ухвала суду № 41948413, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14677/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрістгаз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2014 №0010282203 та №0010292203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ «Євро-Тек 2011», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Карпатигаз» та ТОВ «Промпостачтехно», оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача на підставі наказу від 30.04.2014 №182 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укрістгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.12.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт від 01.07.2014 №1204/26-59-22-03/37994284.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, підпункту 137.10 пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 28 361 818 грн. за податковий період - 2013 рік; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого останнім занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 726 612 грн.

На підставі вищеозначеного Акта перевірки 18.07.2014 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0010282203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 35 452 273,00 грн. та №0010292203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 658 266,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких доводів та не подано жодних належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, за період, що перевірявся, ТОВ «Укрістгаз» мало фінансово-господарські відносини, зокрема, здійснювало постачання природного газу контрагентам-покупцям: ТОВ «Євро-Тек 2011», ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» та придбавало природний газ у контрагентів-постачальників: ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Карпатигаз», ТОВ «Промпостачтехно».

Так, між ТОВ «Укрістгаз» (Продавець) та ТОВ «Євро-Тек 2011» (Покупець) укладено низку договорів купівлі-продажу природного газу, а саме: від 25.02.2013 №17/02-25-г, від 22.03.2013 №18/03-22-г, від 29.04.2013 №22/04-29-г, від 25.07.2013 №24/07-25-г, відповідно до яких продавець зобов'язується передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цих договорів.

Згідно умов вищезазначених договорів, продавець передає природний газ в мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (ПрАТ «Укртрансгаз»), де покупець приймає газ в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях (ГВС) в об'ємах, зазначених в договорі. Приймання - передача газу, поставленого продавцем покупцю у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому визначається фактичний обсяг спожитого газу.

Також, між ТОВ «Укрістгаз» (Постачальник) та ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №15/02-18-г від 18.02.2013, відповідно до якого постачальник передає у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Стосовно господарських відносин між позивачем та контрагентами-постачальниками природного газу ТОВ «Карпатигаз», ТОВ «Промпостачтехно», ТОВ «Лідергаз», судом першої інстанції було встановлено, що з даними товариствами позивач уклав договори купівлі-продажу природного газу, згідно умов яких продавець передає природний газ в мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», де покупець приймає газ в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях (ГВС) в об'ємах, визначених договорами.

На підтвердження фактичного виконання вищезазначених договорів позивач надав суду копії актів прийому - передачі природного газу, податкових накладних та банківських виписок.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, позивач надав суду відомості стосовно наявності господарської мети при здійсненні вищезазначених господарських операцій у вигляді отримання прибутку, в яких відображено суми отриманого ТОВ «Укрістгаз» доходу від здійснення ним операцій з купівлі та подальшого продажу природного газу за період з 01.02.2013 по 31.07.2013 на загальну суму 2 892 327,59 грн. та копію листа НАК «Нафтогаз України» від 15.10.2014 №6-6734/1.2-14, яким останнє підтверджує фактичне отримання природного газу ТОВ «Укрістгаз» від постачальників ТОВ «Карпатигаз», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Промпостачтехніка» та передачу позивачем природного газу ТОВ «Євро-Тек 2011».

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договорів, ТОВ «Євро-Тек 2011», ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Карпатигаз» та ТОВ «Промпостачтехно» мали Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Аналізуючи доводи податкового органу і докази на їх підтвердження, які, на думку апелянта, свідчать про відсутність правових підстав до задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне відзначити наступне.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на Акт Переяслав-Хмельницької об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області №209/22-00/37757736 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євро-Тек 2011» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 28.02.2014, згідно висновків якого фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Євро-Тек 2011» з контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, оскільки зі змісту даного акта вбачається, що контролюючий орган не досліджував під час перевірки первинні документи стосовно спірних господарських операцій між ТОВ «Євро-Тек 2011» та ТОВ «Укрістгаз».

Крім того, суд встановив, що ТОВ «Євро-Тек 2011» оскаржило до суду дії податкового органу щодо внесення коригувань до електронних баз даних органів доходів і зборів на підставі акта №209/22-00/37757736 та постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 №810/3043/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, позовні вимоги в цій частині задоволені. Зі змісту означених вище судових рішень вбачається, що ТОВ «Євро-Тек 2011» надало суду докази на підтвердження реальності господарських операцій, вчинених у періоді, який перевірявся та нотаріально завірені заяви директора ТОВ «Євро-Тек 2011» Дудника П.М, в яких він підтвердив факт здійснення ним повноважень директора у період з 14.06.2012 по 04.04.2014.

Що стосується пояснень гр. ОСОБА_5, - вони не можуть бути визнані належними і допустимими доказами у справі внаслідок наступного. Ці свідчення не були отримані (перевірені) судом першої інстанції в межах процедури, встановленої процесуальним законодавством: свідок не був допитаний судом безпосередньо, із дотриманням вимог, визначених статтею 65 КАСУ (йому не роз'яснювалися права, він не складав присяги, його не було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення). З матеріалів, що містяться у справі, не вбачається, у межах якого провадження відібрані такі пояснення. Означеним свідченням не була надана правова оцінка як доказу такими, що набрали законної сили, вироком суду, чи постановою у справі про адміністративну відповідальність. А докази, одержані з порушенням закону, не беруться до уваги судом при вирішенні справи (ст. 70 ч. 3 КАСУ, ст. 62 ч.2 Конституції України).

Крім того, первинні документи, складені в ході виконання договорів купівлі-продажу природного газу, укладених між ТОВ «Укрістгаз» та ТОВ «Лідергаз» підписані іншою особою, - ОСОБА_6, який фактично був директором на дату укладання цих договорів, -що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Так само не можуть бути належними та допустими доказами «фіктивності» спірних господарських операцій і посилання податкового органу на матеріали кримінального провадження №32014100100000104, порушеного стосовно службових осіб ТОВ «Укрістгаз», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним вироком суду.

Доказів існування такого, що набрав законної сили, вироку за кримінальним провадженням №32014100100000104 податковим органом не надано.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому матеріали досудового слідства не можуть мати преюдиційного характеру під час розгляду даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 у справі № К/9991/53981/12.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вказані вище первинні документи і документи бухгалтерського обліку, а також встановлені обставини справи підтверджують факт товарності спірних господарських операцій, - з огляду на що обґрунтованих підстав вважати, що вони реально не відбулися, - немає. Докази, надані на підтвердження реальності виконання сторонами спірних договорів, відповідачем не спростовані.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 09 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.