Постанова № 41948347, 10.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3597/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Васіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області Цепак Олександра Ярославовича, треті особи - Головне управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області Цепак Олександра Ярославовича від 03 червня 2014 року в рамках виконавчого провадження про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340 грн. та про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 680 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що лист відповідача № 4288 від 08.05.2014 року, яким сповіщалось, що примусове виконання рішення суду заплановано на 14.05.2014 року, позивач отримав після 14.05.2014 року. Також позивач зазначив, що лист № 4748 від 21.05.2014 року ОСОБА_2 взагалі не отримував. Крім цього позивач зазначив, що ОСОБА_2 не чинив жодних перешкод щодо виконання постанови суду на користь ОСОБА_4, а постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав наступного дня після спливу строку для добровільного виконання рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи - Головного управління юстиції в Одеській області в судовому засіданні пояснив, що Головне управління юстиції в Одеській області безпідставно залучено до участі у вказаній справі.

Третя особа - ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно до ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно до ч. 5 ст. 12 Закону сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Відповідно до ст. 79 Закону державний виконавець перевіряє виконання рішення про вселення стягувача на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, на нього накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. При цьому вселення здійснюється у присутності понятих із залученням працівників органів внутрішніх справ. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 89 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 89 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № ВП № 43065074 про вселення ОСОБА_4 постановою від 11.04.2014 року старшим державним виконавцем відділу держаної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Цепак О.Я. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 511/2652/13-ц, виданого 08.04.2014 року Роздільнянським районним судом Одеської області про усунення ОСОБА_4 перешкоди в користуванні житловим приміщенням, вселивши її по місцю реєстрації до житлового будинку АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2.

В постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2014 року зазначено боржнику добровільно виконати в 15-денний термін з дня винесення даної постанови (а.с. 97).

Вказану постанову ОСОБА_2 направлено супровідним листом від 11.04.2014 року за вих. № 4002 від 24.04.2014 року та здано до відділення поштового зв'язку 25.04.2014 року145-148. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 26.04.214 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, наявному в матеріалах виконавчого провадження № ВП № 43065074 (а.с. 145-150).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем порушено строк направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2014 року, встановлений ч. 5 ст. 25 Закону, чим позбавлено позивача права на самостійне виконання рішення суду.

Також судом встановлено, що листом від 08.05.2014 року вих. № 4288 відділом державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в порядку ст. 79 Закону повідомлено, що виконавчі дії по примусовому усуненню перешкод у користуванні власністю та вселенню ОСОБА_4 в будинок по АДРЕСА_1 призначені на 14 травня 2014 року на 14 годину (а.с. 98, 141, 143, 151).

Листом від 21.05.2014 року № В-3/4748 відділ державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в порядку ст. 79 Закону, що виконавчі дії про примусовому усуненню перешкод у користуванні власністю та вселенню ОСОБА_4 в будинок по АДРЕСА_1 призначені на 03 червня 2014 року на 11 годину. В зазначеному листі ОСОБА_2 роз'яснено, що у відповідності з вимогами діючого законодавства України відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення, а отже вселення ОСОБА_4 в житловий будинок АДРЕСА_1 у вказані дату та час у разі відсутності позивача (незнаходження) за вказаною адресою, будуть здійснені у примусовому порядку без його участі (а.с. 99, 131, 133).

Доказів отримання ОСОБА_2 листів відповідача від 08.05.2014 року вих. № 4288 та від 21.05.2014 року № В-3/4748 до суду надано не було.

ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області подано заяву від 29.05.2014 року, в якій ОСОБА_2 просить в тому числі проконтролювати завчасне повідомлення рекомендованим листом про призначення дій ДВС «про примусове вселення ОСОБА_4І.», у зв'язку з тим, що він працевлаштований на Одеській залізниці та не має змоги безпідставно бути відсутнім в робочий час. Також зазначив, що на день написання заяви він не отримував ніяких листів про час проведення дій ДВС (а.с. 100, 119).

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області 03.06.2014 року складено акт, в якому зазначено, що з виїздом за адресою: АДРЕСА_1, здійснено примусове вселення. При примусовому вселенні ОСОБА_2 був відсутній. ОСОБА_5 перешкоджала вселенню, впустивши у подвір'я, але не впустивши до житлового будинку, не надавши ключів від будинку. Про відповідальність згідно Закону попереджені. Вселення перенесено на 11 червня 2014 року (а.с. 109).

Також 03.06.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області керуючись ст. 11, 89 Закону «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу від 03.06.014 року.

В постанові зазначено, що в строк наданий для добровільного виконання рішення суду не виконано. 08.05.2014 року вих. № 4288 листом зобов'язано боржника усунути перешкоди користуванням власністю вселивши ОСОБА_4 в будинок АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 та попереджено, що у разі невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника буде накладено штраф згідно ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення суду боржником не виконано. 21.05.2014 року вих. № 4748 направлено листа, що виконавчі дії по примусовому усуненню перешкод у користуванні власністю та примусовому вселенню ОСОБА_4 в будинок АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 відбудуться об 11-00 годині 03.06.2014 року, та попереджено, що у разі невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника буде накладено штраф згідно ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження». 03.06.2014 року складено акт державного виконавця про те, що боржник за місцем виконання рішення суду в зазначений для вчинення виконавчих дій час не прибув, про причини неявки не повідомив, рішення суду не виконав, доступу до житлового будинку не надав, у зв'язку з чим за невиконання рішення суду накладено штраф в розмірі 340 грн. (а.с. 103, 111, 117, 151).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Жодних належних доказів на підтвердження своєчасного повідомлення ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження ВП № 43065074, та доказів того, що позивачу було відомо про призначення проведення виконавчих дій зі вселення ОСОБА_4 на 14 травня 2014 року та на 03 червня 2014 року, а також доказів того, що позивач перешкоджав вселенню ОСОБА_4 до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340 грн. відповідно до статті 89 цього Закону та винесення постанови від 03.06.2014 року.

Крім цього, суд вважає, що факт того, що ОСОБА_2 не прибув за місцем виконання рішення суду в зазначений для вчинення виконавчих дій час та не повідомив про причини неявки не є підставою для накладення штрафу, оскільки відповідно до ст. 79 Закону відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення, про що відповідач також зазначив у листі від 21.05.2014 року № В-3/4748, адресованому ОСОБА_2

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області Цепак Олександра Ярославовича від 03 червня 2014 року в рамках виконавчого провадження ВП № 43065074, про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 03.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 680 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Підпунктом 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Судом встановлено, що 03.06.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 680 грн.

В постанові від 03.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору зазначено, що боржником у наданий для добровільного виконання строк рішення суду не виконано, ОСОБА_4 в належний будинок не вселено (а.с. 104, 135, 151).

Згідно до матеріалів виконавчого провадження ВП № 43065074 виконавчий лист № 511/2652/13-ц, виданий 08.04.2014 року Роздільнянським районним судом Одеської області, про усунення ОСОБА_4 перешкоди в користуванні житловим приміщенням, вселивши її по місцю реєстрації до житлового будинку АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2, виконано в примусовому порядку 11.06.2014 року, та 12.06.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43065074, в якій зазначено, що в ході проведення виконавчих дій 11.06.2014 року вселено стягувача ОСОБА_4 в житловий будинок АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 112).

Таким чином, приймаючи до уваги те, що постанову про відкриття провадження від 11.04.2014 року позивачем отримано 26 квітня 2014 року, тобто позивачу було відомо про необхідність виконання рішення Роздільнянського районного суду Одеської області та вселення ОСОБА_4 до житлового будинку АДРЕСА_1, проте у строк до 11.06.2014 року вищезазначене рішення суду позивачем самостійно виконано не було, суд вважає, що відповідачем правомірно в поряду ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» вирішено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір в розмірі 680 грн., про що винесено постанову від 03.06.2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково шляхом визнання протиправною та скасуванням постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області Цепак Олександра Ярославовича від 03 червня 2014 року в рамках виконавчого провадження ВП № 43065074, про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області Цепак Олександра Ярославовича від 03 червня 2014 року в рамках виконавчого провадження ВП № 43065074, про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2014 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук