Постанова № 41948300, 18.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 р. Справа № 804/19753/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Притула І.В. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогр-Ес-Трейд" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогр-ес Трейд» за лютий 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ з ТОВ «Акцент-Трейд» та реальність здійснення господарських операцій, за результатами якої складено акт № 243/04-10-22-02/36962089 від 17.10.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про нарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000482202 від 10.10.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Акцент-Трейд», оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Акцент-Трейд» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Позивач вказує на те, що товар (пальне) отриманий від ТОВ «Акцент-Трейд» використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: для заправки транспортних засобів, що знаходяться у користуванні позивача. Також позивач наголосив на тому, що відповідач не має передбачених Податковим кодексом України підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки останній не отримував від відповідача запиту про надання інформації та її документального підтвердження, на момент перевірки позивача у відповідача не існувало інформації про порушення ТОВ «Акцент-Трейд» вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 02.12.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

З 06.10.2014 року по 10.10.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час здійснення операцій з ТОВ «Акцент-Трейд» та реальність здійснення господарських операцій.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 243/04-10-22-02/36962089 від 17.10.2014 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ «Акцент-Трейд» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- ТОВ «Акцент-Трейд» порушує податкову дисципліну та не знаходиться за юридичною адресою;

- податковим органом визнаного нікчемними правочини укладені ТОВ «Акцент-Трейд» з контрагентами:

- позивачем не надано до перевірки документів, які підтверджують транспортування товару від ТОВ «Акцент-Трейд» до позивача;

- позивачем не надано документів, які підтверджують факт обліку пального на складі ТОВ «Акцент-Трейд» та його подальшу видачу позивачу.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення форми «р» від 10.11.2014 року № 0000482202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 58 667,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 29 333,00 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 243/04-10-22-02/36962089 від 17.10.2014 року щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ТОВ «Акцент-Трейд» на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Акцент-Трейд» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Акцент-Трейд» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Акцент-Трейд» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Акцент-Трейд»

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Акцент-Трейд» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження останнього за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Акцент-Трейд».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Акцент-Трейд» укладено договір поставки № 2702-1 від 27.02.2014 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Акцент-Трейд» зобов'язувалось поставити позивачу товар (пальне), а останній зобов'язувався його оплатити.

27.02.2014 року позивач та ТОВ «Акцент-Трейд» уклали додаткову угоду до договору поставки, у відповідності до якої приймання-передача товару може здійснюватися позивачем на складі ТОВ «Акцент-Трейд» або шляхом використання позивачем смарт-карти з логотипом «SC Formula».

27.02.2014 року між позивачем та ТОВ «Акцент-Трейд» укладено договір відповідального зберігання, у відповідності до умов якого ТОВ «Акцент-Трейд» прийняло на зберігання товар позивача (ГСМ), а позивач зобов'язався оплатити товар.

У п.1.2 договору зберігання сторони встановили, що приймання-передача товарів на відповідальне зберігання здійснюється згідно актів приймання - передачі, а повернення товару із зберігання здійснюється на підставі смарт-карт, які видаються ТОВ «Акцент-Трейд».

Факт поставки товару ТОВ «Акцент-Трейд» позивачу товару підтверджується видатковою накладною № 497 від 28.02.2014 року, копія якої знаходяться у матеріалах справи.

Факт приймання - передачі товару на відповідальне зберігання підтверджується актом № 1 від 27.02.2014 року та № 2 від 09.04.2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказаний документ відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також судом встановлено, що ТОВ «Акцент-Трейд» на виконання умов договорів поставки та відповідального зберігання передало позивачу смарт-карти, що підтверджується протоколом від 27.02.2014 року, копія якого міститься у матеріалах справи та фотокопіями старт-карт.

Судом встановлено, що ТОВ «Акцент-Трейд» виписало позивачу податкову накладну № 497 від 28.02.2014 року, копія якої знаходиться у матеріалах справи, та яка оформлена у відповідності до норм Податкового кодексу України та зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Акцент-Трейд» анульовано 07.07.2014 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Акцент-Трейд» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, ТОВ «Акцент-Трейд» зареєстрована як юридична особа 10.10.2013 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Акцент-Трейд» було юридичною особою.

Позивач розрахувався з ТОВ «Акцент-Трейд» за отриманий товар у частково, що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться у матеріалах справи.

Позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт транспортування товару від ТОВ «Акцент-Трейд» до позивача та зі складу ТОВ «Акцент-Трейд» до позивача.

Однак судом встановлено, що товар отриманий позивачем від ТОВ «Акцент-Трейд» використаний у власній діяльності позивача, а саме: позивач отримував пальне для заправки власних транспортних засобів на АЗС за смарт-картами, які видано ТОВ «Акцент-Трейд».

Дані обставини підтверджуються копіями фіскальних чеків АЗС, актами списання пального, копії яких знаходяться у матеріалах справи. У фіскальних чеках АЗС вказано про те, що оплата отриманого пального здійснювалась на допомогою смарт-карт.

Факт наявності у позивача транспортних засобів підтверджується копіями договорів оренди транспортних засобів, які знаходяться у матеріалах справи.

Факт використання позивачем транспортних засобів у власній господарській діяльності підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, що знаходяться у матеріалах справи.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт, що вказано безпосередньо у акті перевірки.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Суд зазначає, що відсутність товарно-транспортної накладної не може слугувати єдиною та достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит.

У зв'язку з викладеним судом встановлено рух активів від ТОВ «Акцент-Трейд» до позивача.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогр-ес Трейд» за лютий 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ з ТОВ «Акцент-Трейд» та реальність здійснення господарських операцій, за результатами якої складено акт № 243/04-10-22-02/36962089 від 17.10.2014 року, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що перевірка позивача проведена відповідачем на підставі наказу № 776 від 06.10.2014 року.

Позивачем на надано суду доказів скасування даного наказу в судовому порядку.

Оскільки згідно п.79.2 ст. 79 ПК України підставою для проведення перевірки платника податків є саме наказ податкового органу, то за чинності останнього суд не в праві визнавати протиправними дій відповідача стосовно проведення перевірки позивача.

Одночасно суд зазначає про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги, одна майнового характеру (скасування податкового повідомлення - рішення), а інша - немайнового характеру (визнання протиправними дій щодо проведення перевірки).

Однак позивач сплатив судовий збір лише за майнову вимогу 182,70 грн.; за немайнову вимогу судовий збір не сплачено, а тому останній підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» № 0000482202 від 10.10.2014 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогр-ес Трейд» судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогр-ес Трейд» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка