Постанова № 41948280, 10.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2672/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

10 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Швець А.І.

представника позивача (апелянта): Янчук Р.О.

представника відповідача (апелянта): Фуштея М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області, товариства з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» (ТОВ «Денисівка-1») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області(ДПІ у м. Чернівцях) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2014 року №0002312201, від 22 липня 2014 року №000212202, №0000232201 та від 23 липня 2014 року №0003312201.

09 жовтня 2014 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою задовольнив адміністративний позов частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких позивач просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, а відповідач просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а стосовно задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а стосовно задоволення апеляційної скарги позивача заперечив, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, а апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Чернівці проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Денисівка-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 23квітня 2014 року №751/24-12-22-01/31742567.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, абз. 1 пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме завищено собівартість придбаних товарів (виготовлених) та реалізованих товарів, робіт, послуг на загальну суму 1438303,0 грн., в тому числі: за ІІ - ІV квартали 2011 року в сумі 373581,00 грн., за 2012 рік в сумі 486130,00 грн., за 2013 рік в сумі 578592,00 грн. по операціях з віднесення до витрат податку на додану вартість з отриманого палива по касовим чекам, що за день перевищують 200 гривень.

Крім того, встановлення порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме - перевищення підзвітними особами встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки на суму 685531,42 грн. та видачу готівкових коштів підзвіт без звітування щодо раніше виданих коштів на суму 6726844,81 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у м. Чернівці прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№0002312201 від 16 травня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 77 426,0 грн.;

№0003312201 від 23 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8498,0 грн.;

№0000232201 від 22 липня 2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 064722,0 грн.;

№000212202 від 22 липня 2014 року, яким позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 1 780 787,23 грн.

Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, виходив з того, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи не підтверджується порушення позивачем п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а решта порушень наведених відповідачем в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Денисівка-1» надає послуги з перевезення пасажирів міським та міжміським пасажирським транспортном.

Так, пп. 197.1.8. п.197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено звільнення від оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Згідно із п. 201.14 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума достачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, щопередбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (п.199.1 ст.199 ПК України).

Пунктом 199.2 цієї ж статті встановлено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахуваннясумподатку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахуваннясумподатку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року Були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції (п.199.3 ст.199 ПК України).

При цьому, згідно із п. 4.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935 та наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (Порядок №1492) у рядку "15" (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.п. 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території У країни).

Як встановлено судом першої інстанції, у перевіряємому періоді позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2011 року - квітень 2013 року не заповнено показник рядка 15 колонки А "Придбання (виготовлення, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.п. 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України. Крім того, в податкових деклараціях з ПДВ за квітень 2011 року, травень 2011 року показник рядка 15 колонки А не відповідає даним зазначеним товариством у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Також, п. 1.1 розділу IV "Порядок заповнення розділу II Реєстру" Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340 (Порядок №1340) передбачено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у т.ч. при їх ввезенні на митну територію України (у т.ч. в зв'язку з придбання та/абоввезенням таких активів як внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності), на митній територіїї України відображається на підтставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, митної декларації, а також, зокрема, касових чеків, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номеру та податкового номера постачальника), на загальну суму отриманих товарів/послуг не більше 200 гривень за день (без урахування податку).

Відповідно до п.п. 2.4, 2.10 розділу IV "Порядок заповнення розділу ІІ Реєстру" Порядку №1340 у разі якщо загальна сума отриманих товарів/послуг за касовим чеком перевищує 200 грн., платник податку не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину, платник податку у графі 5 проставляє позначення "ЧК" - касовий чек та заповнює графи 13 та 14 Реєстру (суми, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності); у разі якщо платником проводиться розподіл сум податкового кредиту відповідно до п. 199.1 ст. 199 розділу V ПК України в день отримання податкової накладної у графах 9, 10 Реєстру записується сума, що відповідає частці використання в операціях, звільнених від оподаткування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем в порушення вимог Порядку №1340 касові чеки на придбання палива, що за день перевищують 200 грн. позивач відображав тільки в графах 9, 10 - суми, що відповідають частці використаних товарів, послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях Розділу ІІ "Отримані податкові накладні" Реєстрів; та в графах 9, 10, 11, 12 - суми, що відповідають частці використаних товарів, послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та в операціях, що звільнені від ПДВ Розділу ІІ "Отримані податкові накладні" Реєстрів.

Проте, показники граф 13, 14 Розділу ІІ Реєстру позивачем не заповнено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002312201 від 16 травня 2014року, яким позивачу донараховано 77426,00 грн. податку на прибуток; №0003312201 від 23 липня 2014року, яким позивачу збільшено суму податку на прибуток на 8498,00 грн., №0000232201 від 22 липня 2014року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на 1064722 грн.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №000212202 від 22 липня 2014 року, яким позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 1 780 787,23 грн. за порушення ним вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, з огляду на наступне.

Так, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року (Положення ).

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7.39 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням встановлених термінів може дозволятися лише у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Згідно із п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, в матеріалах справи наявний опис копій бухгалтерських документів наданих позивачем під час проведення податковим органом перевірки, який свідчить про відсутність у позивача на момент проведення перевірки необхідних звітів про використання коштів, а лише наявність місячних звітів, що свідчить про порушення позивачем п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Даний факт також не заперечувався представником ТОВ «Денисівка-1» в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області,- задовольнити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 грудня 2014 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.