Ухвала суду № 41948267, 16.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2975/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Зернотрейд» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «р» № 0002132301 від 16.07.14р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0002132301 від 16.07.14р. прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 04.07.2014р. №235/23-01-22-06/36196794, яким встановлено заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року на загальну суму 4167,00 грн., внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором транспортного експедирування з ТОВ "Агрохімпостач-2003".

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2011 року між ТОВ «Агрохімпостач-2003» (Експедитор) та ПП «Зернотрейд» (Замовник) укладено договір транспортного експедирування №011011 (далі - Договір), за яким Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України.

Послуги з експедирування включають в себе комплекс юридичних і фактичних дій в рамках цього Договору щодо організації перевезення вантажу Замовника, відповідного оформлення такого перевезення, забезпечення відправки вантажу і пункту відправлення (навантаження) і одержання вантажу у пункті призначення (розвантаження) уповноваженою Замовником особою (вантажоодержувачем), розробка оптимального і економічно вигідного маршруту з урахуванням інтересів Замовника.

Відповідно до п. 2 Договору транспортно-експедиційні операції здійснюються Експедитором на підставі Заявок, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Передача вантажу від Замовника до Експедитора на експедирування та передача вантажу від Експедитора до вантажоодержувача оформляється відповідним актом здачі-приймання вантажу або накладною за підписами уповноважених осіб Експедитора та Замовника або вантажоодержувача.

На підтвердження виконання договору транспортного експедирування позивачем було надано до суду першої інстанції: заявки на експедирування вантажу за жовтень 2011 року; податкова накладна №131 від 31.10.2011 року за жовтень 2011 року на загальну суму 25000, грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.; рахунок-фактура №АГ-0000446 від 31.10.2011 за жовтень 2011 року на загальну суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АГ-0000446 від 31.10.2011 року за жовтень 2011 року на загальну суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.; квитанції до прибуткового касового ордера.

В якості доказів використання отриманих транспортно-експедиційних послуг у власній господарській діяльності позивач надав до суду: видаткові накладні на придбання/продаж сої (зерновідходів від сої) у жовтні 2011 року та накладні; акти надання транспортних послуг; товарно-транспортні накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні бухгалтерські документи з боку Експедитора - ТОВ «Агрохімпостач-2003» підписував ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю від 10.05.2011.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімпостач-2003» зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Черкаської міської ради 29.01.2009, ідентифікаційний код 36300205 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №585137); було платником податку на додану вартість згідно свідоцтво №100195222 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.02.2009, індивідуальний податковий номер 363002023012.

Постановою Господарського суду Київської області від 19.08.2013 у справі №911/2862/13 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімпостач-2003».

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, отже факт здійснення господарської операції є реальним, а тому податкове повідомлення-рішення №0002132301 від 16.07.2014р. підлягає скасуванню.

Щодо посилання апелянта на ухвалу Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 провадження №1-кп/359/240/2014, то акт перевірки ДПІ у м. Черкасах від 04.07.2014р. №235/23-01-22-06/36196794 не містить посилань на ухвалу Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 провадження №1-кп/359/240/2014. Натомість, під час перевірки було використано матеріали досудового розслідування.

Частина четверта статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, в ухвалі Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 провадження №1-кп/359/240/2014 суд не досліджував та не давав оцінки господарським операціям позивача та «Агрохімпостач-2003», не визнавав недійсними документи, що були складені за наслідком здійснення господарської операції, позивач не є фігурантом вказаної кримінальної справи. Досліджувані судом в ухвалі обставини стосуються періоду створення та реєстрації юридичної особи, подальша ж господарська діяльність підприємства не досліджувалась.

Крім того, встановлення факту фіктивного підприємництва Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та витрат.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Черкасах жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема, відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 17.12.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.