Постанова № 41948097, 09.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 818/1989/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 818/1989/14

за позовом Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка"

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Казенне підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної фінансової інспекції в Сумській області ( далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування п.2 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області щодо усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 25.04.2014 року №18-25/15-ДСК "Літер "М".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року адміністративний позов Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" до Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області щодо усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 25.04.2014 року №18-25/15-ДСК "Літер "М".

Стягнено з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" (вул. Леніна, 36, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 14315351) судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі, вказав на порушення судом першої інстанції вимог ст..159 КАС України. Зазначив що факт закладки матеріальних цінностей підтверджується наявними доказами в справі та факт самовільного використання позивачем таких матеріальних цінностей також підтверджується матеріалами справи, а тому, позивач зобов'язаний відшкодувати їх вартість згідно вимог законодавства. Таким чином, вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Сумській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якої складений акт №106-21/83 від 08.04.2014р. (а.с.49-55).

Як зазначено в акті ревізії, згідно карток обліку матеріальних цінностей у мобілізаційному підрозділі, довідок про рух матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, наказів про відчудження та поновлення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, на зберіганні підприємства знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, зберігання яких здійснюється, зокрема згідно договору №5/4 від 10.07.2009 року відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, укладеного між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та КП "Шосткинський казенний завод "Зірка". Відповідно до даних карток обліку матеріальних цінностей та матеріалів інвентаризації, загальна вартість матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання підприємству по ціні закладки з урахуванням переоцінок становить 1 455 462,59 гривень. Однак, на думку відповідача, підприємством в 2009 році, в порушення ч. 4 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року №1129 "Про затвердження порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву", самовільно, без наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України, проведено відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у зв'язку з власною виробничою необхідністю, на загальну суму 119559,96 грн., чим мобілізаційному резерву Державного агентства резерву України завдано матеріальної шкоди (збитків) на вищевказану суму.

На підставі вказаного акту, позивачу було направлено лист-вимогу від 25.04.2014р. №18-25/15-ДСК "Літер "М" про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства, згідно пункту 2 якої, казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" зобов'язано забезпечити відшкодування та поновлення по обліку матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, виходячи з ринкової ціни на дату відчуження, а саме: спирт етиловий в кількості 300,0 Дкл на суму 117501 грн., равентух в кількості 117,0 м на суму 871,65 грн., дифеніламін в кількості 57 кг на суму 1187 грн.; в іншому випадку шкоду в сумі 119559,96 грн. стягнути з осіб, винних у необґрунтованому проведенні господарських операцій по самовільному відчуженню матеріальних цінностей, яке на даний час не повернуте до мобілізаційного резерву Державного агентства резерву України (а.с.56-57).

У зв»язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв"язку з відсутністю специфікації матеріальних цінностей та акту приймання по формі №1 мр, не можливо встановити чи передавалися на відповідальне зберігання позивачу матеріальні цінності мобілізаційного резерву, їх найменування та кількість.Таким чином судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідачем не доведено розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву Державним комітетом України з державного матеріального резерву на казенному підприємству "Шосткинський казенний завод "Зірка" відповідно до договору №5/4 від 10.07.2009р., то не має підстав для висновків про порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року №1129 "Про затвердження порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву".Таким чином, судом першої інстанції, зроблено висновок, що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про державний матеріальний резерв" та Порядком формування, розміщення та проведення, операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року №1129 (далі по тексту - Порядок).

У відповідност до ст.5 Закону України "Про державний матеріальний резерв" мобілізаційні резерви створюються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади. Раді міністрів Автономної Республіки Крим на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Міністерства оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, іншими зацікавленими органами виконавчої влади.

Згідно пункту 4 Порядку розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Державним комітетом України з державного матеріального резерву на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання звернення слідчого СУ УМВС України в Сумській області Приходченка С.В. № 3/1649 від 03.03.2014 та на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 03.03.2014 та від 24.03.2014 № 591/1786/14-к була проведена позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 рік (акт ревізії від 08.04.2014 № 106-21/83).

В ході проведення ревізії встановлено, що на зберіганні позивача знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, зберігання яких здійснюється згідно договору від 10.07.2009 № 5/4 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, укладеного між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та позивачем.

Відповідно до даних карток обліку матеріальних цінностей (форма 4 мр), загальна вартість матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання Відповідачу по ціні закладки з урахуванням переоцінок становить 1 455 462,59 гривень.

Однак, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що Казенним підприємством "Шосткинський казенний завод "Зірка" в 2009 році, в порушення ч. 4 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв» від 18.11.1997 № 642/97-ВР, та п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129 «Про затвердження порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву», самовільно, без наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України, проведено відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в зв'язку з власною виробничою необхідністю, на загальну суму 119559,96 гривень. .

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції посилався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року у справі №5011-50/16361-2012 за позовом Державного агентства резерву України до казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" про повернення матеріальних цінностей встановлено, що матеріальні цінності мобілізаційного резерву не передавалися казенному підприємству "Шосткинський казенний завод "Зірка" на зберігання, про що свідчить відсутність акту закладки матеріальних цінностей за формою №1 (а.с.9-12).

Однак, постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2013, яку залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2013 встановлює обставини відносно того, що договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву був укладений 10.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами п. 1.2 даного Договору, зберігання приймання на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією (затвердженою номенклатурою) у кількості та за вартістю згідно з актом форми № 1 мр.

Акт закладки матеріальних цінностей форми 1 мр, на момент розгляду справи підписаний не був, тому в рамках дії даного договору, без наявності акта форми 1 мр, судом зроблений висновок про не підтвердження факту передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що предметом розгляду даної справи є обставини щодо повернення матеріальних цінностей, а саме: спирт етиловий в кількості 300,0 дал; дифеніламін в кількості 57,0 кг; та равентух в кількості 117,0 м .

Також, судом першої інстанції зроблено висновок, що до договору від 10.07.2009 № 5/4 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не складався акт приймання за формою № 1 мр, тому факт закладки не відбувався.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не взятий до уваги той факт, що предметом розгляду даної справи є інші обставини, що мали місце до укладення договору від 10.07.2009 № 5/4 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних облікових карток обліку матеріальних цінностей у другому відділі /мобрезерв/ (форма 4 мр) та матеріалів інвентаризації, станом на 01.01.2009 та на 01.07.2009 (до укладення договору відповідального зберігання) значаться на зберіганні у позивача матеріальні цінності по ціні закладки з урахуванням переоцінок в розмірі 1 455 462,59 гривень, що підтверджується переліком матеріальних цінностей та обліковими картками обліку матеріальних цінностей у другому відділі /мобрезерв/ (форма 4 мр).

Аналіз викладеного свідчить, що факт зберігання матеріальних цінностей мобрезерву, перебування їх на закладці та використання матеріальних цінностей на власні потреби, підтверджується матеріалами ревізії, а саме: наказами та поясненнями позивача, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підставою для організації обліку та контролю за накопиченням матеріальних цінностей у мобілізаційний резерв на підприємствах є мобілізаційні завдання, які доведені підприємствам відповідними міністерствами.

Також, колегія суддів зауважує, що листом Державного агентства резерву України від 21.08.2014 № 3214/04/4-14 також підтвержується факт закладки матеріальних цінностей, а саме: наявністю звітністі, яку надає КП ШКЗ «Зірка» щорічно до Держрезерву України.

З аналізу вбачається, що факт закладки матеріальних цінностей підтверджується наявними доказами в справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає , що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи, що призвело до порушень норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про не законність та не обґрунтованість позовних вимог Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка", а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню .

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 818/1989/14 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст постанови виготовлений 15.12.2014 р.