Постанова № 41947548, 16.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. Справа№ 911/4287/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача - Орєхов С.П. (представник за довіреністю)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт"

на рішення господарського суду Київської області

від 04.11.2014 р.

у справі № 911/4287/14 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт"

про стягнення 90152,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" про стягнення 90152,85 грн., з яких: 86386,50 грн. основного боргу, 360,40 грн. 3 % річних, 2959,29 грн. пені та 402,55 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору №16/АБР від 26.06.14 р. відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних за договором робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 86386,50 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 360,40 грн. 3 % річних, 2959,29 грн. пені та 402,55 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі №911/4287/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс" 86386 (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. 50 коп. основної заборгованості, 360 (триста шістдесят) грн. 40 коп. 3% річних, 402 (чотириста дві) грн. 55 коп. інфляційних втрат та 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 13 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі № 911/4287/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) від 01.12.2014 р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі № 911/4287/14; прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 16.12.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" на рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі № 911/4287/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2014 р.

16.12.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача Джуган М.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неможливість забезпечення явки представника відповідача Джуган М.В. не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання представника відповідача Джуган М.В. про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі № 911/4287/14 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

26.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрістейт", як замовником, укладено договір на авіаційно-біологічні роботи від 26.06.2014 №16/АБР (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання робіт по розселенню трихограми на полях замовника, по посівах кукурудзи. Площа для обробітку складає 3206 га. Необхідне паливо для виконання робіт забезпечує виконавець (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1.7 Договору передбачено, що замовник зобов'язався оплатити вартість проведених робіт відповідно з цим договором.

Згідно із п. 1.2. Договору, виконавець має розпочати роботи орієнтовно з 01 липня 2014 року, якщо замовником виконані всі необхідні умови для початку робіт.

Виходячи зі змісту пунктів 5.1., 5.2. Договору, акт прийому-здачі виконаних робіт складається і підписується у двосторонньому порядку на підставі візуального спостереження за якістю розселення трихограми під час робіт, огляду трихограмниць на наявність в них залишку трихограми після закінчення робіт. Актом прийому-здачі робіт визначається фактично виконаний обсяг робіт, вартість виконаних робіт і терміни їх остаточної оплати.

Термін складання та підписання акту прийому-здачі - у день закінчення виконання розселення трихограми (п.5.3 Договору).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що ціна робіт, а також додаткових витрат виконавця, пов'язаних з проведенням робіт і форма оплати визначаються в Протоколі погодження договірної ціни (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 6.2. Договору, сторони дійшли згоди відносно наступного порядку розрахунку:

- до початку робіт замовник за узгодженням з виконавцем робить передоплату за 10 днів до робіт у розмірі 30 % вартості запланованого об'єму робіт за два внесення;

- 20 % протягом 2 днів після кожного внесення після підписання актів виконаних робіт;

- 25 % суми, що залишилася, до 15 вересня 2014 року;

- 25 % суми, що залишилася (остаточний розрахунок), до 15 жовтня 2014 року.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок виконавця, або іншим, не забороненим законодавством України, способом, у тому числі, шляхом видачі векселя.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін Договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 12.1. Договору).

Види робіт, площі обробки та терміни виконання робіт сторонами погоджено в технічних завданнях №1 та №2 на виконання авіаційно-біологічних робіт.

На виконання умов вищевказаного Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 144270 грн., що підтверджується відповідними підписаними уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актами здачі-приймання робіт від 15.07.2014 на суму 72135,00 грн. та від 28.07.2014 на суму 72135,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

10.07.2014 р. відповідачем здійснено передоплату вартості запланованих робіт, відповідно до умов договору в розмірі 21816 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 30.10.2014 р. №9-373000/664 з банківської установи.

Враховуючи те, що відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості робіт, що виконані позивачем, виконав частково, станом на дату подання позову до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 86386,50 грн. - різниця між вартістю виконаних робіт та розміром часткових оплат, строк оплати за якими відповідно до умов Договору настав (заборгованість по передплаті 30% вартості робіт, 20 % вартості робіт, які відповідач повинен сплатити протягом 2 днів після кожного внесення після підписання актів виконаних робіт, 25 % вартості робіт, що залишилися, які підлягають сплаті до 15.09.2014 р.).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Належних доказів на спростування доводів позивача та наявних в матеріалах справи документів, відповідач суду не надав, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 86386,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і обґрунтований, а тому позовні вимоги щодо стягнення 86386,50 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 360,40 грн. 3 % річних, 2959,29 грн. пені та 402,55 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по оплаті виконаних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання суму трьох відсотків річних, інфляційних втрат.

Колегія суддів вважає розрахунок сум інфляційних втрат, трьох відсотків річних, заявлених до стягнення в розмірі 402,55 грн. та 360,40 грн. відповідно, вірним, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2959,29 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до приписів статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт, сторони у Договорі не встановили.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 2959,29 грн. пені є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістейт" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі №911/4287/14 - без змін.

2. Матеріали справи №911/4287/14 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко