Ухвала суду № 41946587, 11.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р.Справа № 820/14834/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податковаої інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. по справі № 820/14834/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО"

до Чугуївської об'єднаної державної податковаої інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.07.2014 року №00001582211, №00001592211, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.07.2014 року №00001582211, №00001592211, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО". Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. 20 коп.

Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з наданням невірної правової оцінки фактичним обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.44.6 ст.46, п.85.2 ст.85, п.86.7 ст.87, п.138.2 ст.138, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та ст.ст. 69, 70, 72, 86, 159 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на відсутність товарно-транспортних накладних на момент проведення перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 18.06.2012 р. по 31.12.2013 р..

В результаті вказаної перевірки 16.06.2014 р. був складений акт №419/20-29-22/37943601, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, в сумі 20240896 грн. в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3913005 грн.;

- п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ у сумі 4048179 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 15.07.2014 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 00001582211 в сумі - 5 060 223,75 грн., № 00001592211 - 4 891 256, 25 грн.

Вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами:

- ТОВ "СТБ-Сервіс" - укладено договір №01/12/12 від 01.12.2012 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник - ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" зобов'язується передати вантажі, а виконавець - ТОВ "СТБ-Сервіс" приймати, організовувати та здійснити їх доставку. Виконавець має право для виконання умов договору залучати 3-х осіб. На вищезазначену господарську операцію були виписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні та інші. Розрахунки між підприємствами виконувались у безготівковій формі.

Порушення податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає в тому, що ТОВ "СТБ-Сервіс" припинено 29.01.2014 р. Згідно даних податкової звітності, це підприємство не має у власності транспортних засобів. Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є розбіжності;

- ТОВ "ТЕРМІНАЛ ХОЛДИНГ" - укладено договір №2806013 від 28.06.2013 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник - ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" зобов'язується передати вантажі, а виконавець - ТОВ "ТЕРМІНАЛ ХОЛДИНГ" приймати, організовувати та здійснити їх доставку. Виконавець має право для виконання умов договору залучати 3-х осіб. На вищезазначену господарську операцію були виписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні та інші. Розрахунки між підприємствами виконувались у безготівковій формі.

Порушення податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає в тому, що ТОВ "ТЕРМІНАЛ ХОЛДИНГ" припинено 20.05.2014 р. Згідно даних податкової звітності, це підприємство не має у власності транспортних засобів. Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є розбіжності.

- ТОВ "Компус" - укладено договір №01/09/12 від 28.06.2013 р. про надання транспортно- експедиційних послуг, згідно якого замовник - ТОВ "ПОКРОВСЬКЕ БОРОШНО" зобов'язується передати вантажі, а виконавець - ТОВ "Компус" приймати, організовувати та здійснити їх доставку. Виконавець має право для виконання умов договору залучати 3-х осіб. На вищезазначену господарську операцію були виписані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні та інші. Розрахунки між підприємствами виконувались у безготівковій формі.

Порушення податкового законодавства, як посилається податковий орган, полягає в тому, що ТОВ "Компус" припинено 26.06.2013 р. Згідно даних податкової звітності, це підприємство не має у власності транспортних засобів. Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є розбіжності.

Таким чином, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є те, що в ході проведення перевірки та дослідження взаємовідносин з контрагентами не було надано товаро-транспортних накладних та у зв'язку з чим не доведено економічну обґрунтованість та доцільність операцій за вищезазначеними договорами.

Дані обставини були покладені відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вимогами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаним контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся. Податковий орган не надав належних доказів нереальності операцій, не спростував данні документів платника податків.

Стосовно наданих позивачем до суду товаро-транспортних накладних на підтвердження умов виконання договорів, укладених з контрагентами, то вони є належними доказами, в розумінні положень ст. 70 КАСУ, тому твердження відповідної сторони щодо не врахування їх при вирішенні спору є безпідставними, оскільки вони не надані були до податкового органу на запит. При цьому безперечних доказів щодо останнього відповідачем не надано. Посилання представника відповідача в суді апеляційної інстанції на той факт, що в запереченнях на акт перевірки, позивач не посилається на товарно-транспортні накладні, не доводить факту їх відсутності, та факту їх витребування у платника. Крім того, враховуючи наявність інших документів по угоді, наявність яких не заперечує податковий орган і які відображені в акті перевірки, висновок про нереальність операцій є необґрунтованим.

В ході судового засідання з пояснень сторін та з матеріалів справи вбачається, що податковий орган не заперечує факт переміщення товарів та відсутність власного транспорту у позивача.

Також, якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Безпідставними, на думку суду, є також посилання відповідача на припинення контрагентів позивача після укладення договорів та виконання їх умов, як підставу для встановлених порушень вимог податкового законодавства з боку останнього, що було покладено в основу спірних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. по справі № 820/14834/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2014 р.