Постанова № 41946568, 26.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 р. Справа № 816/3462/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

представника відповідача - Клименка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 816/3462/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" (далі за текстом - позивач, ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 червня 2014 року № 0001862201/1234 та № 0001872201/1235.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ».

Не погодившись з даною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 р. та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що під час перевірки податковим органом не встановлено факту використання отриманих від зазначених вище контрагентів товарно-матеріальних цінностей поза межами господарської діяльності. На момент здійснення господарських операцій з даними контрагентами, останні були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податків. Вважає, що відсутні підстави для твердження податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та зазначеними контрагентами договорів. Податкові накладні, складені контрагентами за наслідками господарських операцій з позивачем, оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р. Оплата за договорами з ТОВ «Петрус-Кондитер» №03/12/12-ю від 03.12.2012 р. про надання юридичних послуг та договору №03/12/12-1 від 03.12.2012 про надання інформаційно-консультативних послуг, з ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» по договору №01 від 02.01.2013 про надання інформаційно-консультативних послуг та договору №02 від 02.01.2013 р. про надання інформаційних послуг, здійснена у допустимі терміни, оскільки вони були пролонговані відповідно до додаткових угод. Доцільність отримання інформаційно-консультативних та маркетингових послуг було прийнято на зборах акціонерів ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» від 12.01.2013 р. Причиною даного рішення було значне розширення діяльності товариства, яке виразилось у заснуванні філій підприємства, а саме філія ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ «Південний регіон» м. Миколаїв та Регіональна філія ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» - «Арго-Алко» м. Умань. З метою розширення ринків збуту, впровадження нових видів продукції, моніторингу ринку алкогольної продукції, а також розробки чітко сформованої податкової і бухгалтерської звітності позивачу необхідно було проведення маркетингових та інформаційно-консультативних послуг.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з*явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій та рішень відповідача.

Колегія суддів з даними висновками суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що у період з 19.03. 2014 року по 30.04. 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 19 травня 2014 року № 1403/16-03-22-01-08/30941194 ( а.с. 35-85 т.1).

На підставі вище зазначеного акту перевірки відповідачем 04.06. 2014 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001862201/1234 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем на 338 154,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 84 538,50 грн. ( а.с. 10 т.1);

- № 0001872201/1235 про збільшення позивачу грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за основним платежем на 353 887,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) в розмірі 176 943,00 грн. (а.с.12 т.1).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало безпідставне, на думку відповідача, включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ «Петрус-Кондитер» за договорами №03/12/12-ю від 03.12.2012 р. про надання юридичних послуг та №03/12/12-1 від 03.12.2012 про надання інформаційно-консультативних послуг, а також з ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» за договорами №01 від 02.01.2013 про надання інформаційно-консультативних послуг та №02 від 02.01.2013 р. про надання інформаційних послуг та включення їх до витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, протягом перевіреного періоду, з мотивів відсутності розумних економічних причин та ділової мети у проведенні господарських операцій щодо надання інформаційно-консультативних та юридичних послуг вказаними контрагентами.

Перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, далі по тексту - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За період часу, який перевірявся Кременчуцькою ОДПІ, позивач (Замовник) мав господарські взаємовідносини із ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (код ЄДРПОУ 31082518) (Виконавець) на підставі договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02 січня 2013 № 01 ( а.с. 165-167, 170-172 т.1) та № 02 ( а.с. 170-172 т.1) та з ТОВ "Петрус-Кондитер" на підставі договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг від 03 грудня 2012 року № 03/12/12-1 та про надання юридичних послуг від 03 грудня 2012 року № 03/12/12-ю.

Згідно додаткових угод від 27.12.2013 р. до вище зазначених Договорів термін дії договорів продовжено до 31.12.2014 р., строк оплати за надані послуги передбачений протягом терміну дії договорів , але в будь-якому разі до 31.12.2014 р. (а.с.128, 129,130,131 т.2).

На підтвердження факту реального виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за вищевказаними договорами підписано акти приймання-передачі наданих послуг (т. І а.с. 89-92, 127-129, 168-169, 173 ), звіти до договорів (а.с. 93-123,130-164, 174-245 т.1, а.с.1-68 т.2), виписані податкові накладні ( а.с. 14-29, 30-32, 33-34 т.1). На підтвердження факту сплати за придбані послуги позивачем надані копії платіжних доручень ( а.с.132,133,134,135,136,137 т.2).

Згідно акту перевірки дані господарські операції ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» з зазначеними контрагентами відображені в бухгалтерському обліку записами: Дт921 «Адміністративні витрати» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», Дт 6415 «ПДВ» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» ( а.с.41-47 т.1).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 вказаної статті 198 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи положення вище зазначених правових норм, а також первинні документи надані позивачем на підтвердження реальності вчинених господарських відносин з ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та ТОВ "Петрус-Кондитер" та які не містять дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, і підтверджують факти укладання та виконання вищезазначених правочинів, дотримання позивачем приписів п.44.1 ст.44 ПК України, колегія суддів прийшла до висновку щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених за результатами здійснення господарських операцій з вище зазначеними контрагентами, а також включення до валових витрат сум сплачених за даними договорами.

Як встановлено під час судового розгляду доцільність придбання інформаційно-консультативних та юридичних послуг у ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та ТОВ «Петрус-Кондитер», на підставі договорів від 02 січня 2013 № 01 та № 02 і від 03 грудня 2012 року № 03/12/12-1 та № 03/12/12-ю, була викликана необхідністю розширення ринку збуту, впровадження нових видів продукції, моніторингу ринку алкогольної продукції, а також розробки чітко сформованої податкової і бухгалтерської звітності в з*язку з заснуванням філій підприємства, а саме філії ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ «Південний регіон» м. Миколаїв та Регіональної філії ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» - «Арго-Алко» м. Умань. Економічна доцільність і ефективність послуг є оціночним поняттям та може бути встановлена за наслідками комплексного економічного аналізу діяльності підприємства, в тому числі і після сплину певного проміжку часу. Відтак, встановлення економічних вигод при використанні результатів отриманих консультацій не має правового значення для спору.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до п.14.1.36 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом, виготовленням та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованих на отримання доходу...

Тобто, для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є її спрямованість на отримання доходу, що, в свою чергу, передбачає наявність у платника відповідної мотивації при вступі у господарські правовідносини з іншими суб'єктами господарювання.

При цьому слід зазначити, що власне збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарської операції. Податкове законодавство не містить положень, що дають можливість податковому органу оцінювати здійснені платником витрати по сплаті ПДВ у ціні товару з позиції їх економічної доцільності, раціональності та ефективності господарських взаємовідносин, у зв'язку з чим прибутковість або збитковість конкретних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності без мети отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Зважаючи на те, що придбання зазначених послуг здійснювалось в межах господарської діяльності, яка спрямована на отримання доходу, то колегія суддів вважає необґрунтованим висновки податкового органу, щодо непідтвердження використання придбаних від зазначених контрагентів інформаційних та юридичних послуг в господарській діяльності ПрАТ "Кременчуцький ЛГЗ" , а також не спрямованість даних господарських відносин на отримання доходу та позитивного фінансового результату.

Під час апеляційного розгляду судом були досліджені копії додаткових угод з ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" та ТОВ «Петрус-Кондитер» до договорів від 02 січня 2013 № 01 та № 02 і від 03 грудня 2012 року № 03/12/12-1 та № 03/12/12-ю, копії платіжних доручень про сплату коштів зазначеним контрагентам за отримані послуги згідно вище зазначених договорів. Дані докази досліджені апеляційною інстанцією на підставі ч.2 ст. 195 КАС України, оскільки ненадання їх до суду першої інстанції було обґрунтованим. На час проведення перевірки податковим органом, а також під час розгляду в суді першої інстанції вони не існували, оскільки час для проведення оплати не сплинув. Додаткові угоди не були надані до перевірки та до суду першої інстанції в зв'язку з тим, що вони були повернуті товариству лише після закриття кримінальної справи у судовому порядку. Дані документи, разом з іншими первинними документами, вилучалися за результатами обшуку працівниками КРСУФР Кременчуцької ОДПІ ГУ, про що складено протокол від 27.02.2014 р.

З урахування вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку щодо протиправності прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та як наслідок постанова суду першої інстанції, через порушення норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» задоволенню.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року по справі № 816/3462/14 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горільчаний завод" задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0001862201/1234 від 04.06.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення №0001872201/1235 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 01.12.2014 р.