Ухвала суду № 41946524, 08.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р.Справа № 816/2256/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 816/2256/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просив визнати нечинним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000892203 від 07.02.2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Полтаваобленерго" перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

24 січня 2014 року заступником начальника відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у м. Полтаві ОСОБА_1 у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року ПАТ "Полтаваобленерго".

За результатами перевірки контролюючим органом 24.01.2014 складено акт №76/16-01-22-05/00131819, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасним поданням ПАТ "Полтаваобленерго" податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року (граничний термін подання - 20.01.2014, фактично подано - 21.01.2014). Відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №76/16-01-22-05/00131819 від 24.01.2014, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892203 від 07.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 170,00 грн, в тому числі 170,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення нечинним (протиправним) та його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем своєчасно у строк, передбачений ст. 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), подано до контролюючого органу в електронній формі податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року, тому зі сторони ПАТ "Полтаваобленерго" не було допущено порушень вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, визначених актом перевірки №76/16-01-22-05/00131819 від 24.01.2014, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000892203 від 07.02.2014.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з положеннями статті 48 вказаного Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У відповідності до п.п. 49.1, 49.8, 49.10 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків; прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу; під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу; відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до статті 203 ПК України, податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Кодексу, податкова декларація може подаватись за вибором платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів зазначає, що загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, що затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до положень пунктів 1, 3, 4 та 7 розділу III "Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, 20.01.2014 за допомогою спеціального програмного забезпечення М.Е.DOC ПАТ "Полтаваобленерго" сформовано в електронному вигляді та відправлено до ДПІ у м. Полтаві засобами електронного зв'язку податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року, а саме: декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (реєстраційний номер 9088335838) із додатками №1 (реєстраційний номер 9088335778), №5 (реєстраційний номер 9088365993), №6 (реєстраційний номер 9088335835) та №8 (реєстраційний номер 9088335842) до неї (а.с. 109-171).

За даними спеціалізованого програмного забезпечення "Архів електронної звітності" 20.01.2014 на Порталі прийому звітності Міністерства доходів і зборів України в автоматичному режимі сформовано та надіслано ПАТ "Полтаваобленерго" квитанції №1 по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 та додатках №1, №5, №6 та №8 до неї, в яких зазначено: "Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного звіту на районному рівні".

21 січня 2014 року на порталі прийому звітності Міндоходів України в автоматичному режимі були сформовані та направлені підприємству квитанції №2, в яких зазначено: "Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки. Помилка - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме, відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів" (а.с. 35, 38, 41, 44, 47).

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України встановлено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Не погодившись з рішенням контролюючого органу від 21.01.2014 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Полтаві про скасування вказаного рішення та визнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року такою, що подана своєчасно, а саме, 20.01.2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 у справі №816/2140/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014, адміністративний позов ПАТ "Полтаваобленерго" задоволено, визнано протиправною відмову ДПІ у м. Полтаві у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, що подана ПАТ "Полтаваобленерго" та визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року такою, що подана ПАТ "Полтаваобленерго" 20.01.2014 (а.с. 93-99). Вказана постанова набрала законної сили 12.08.2014.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначеним судовим рішенням, яке набрало законну силу, було підтверджено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року подано ПАТ "Полтаваобленерго" 20.01.2014.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зі сторони ПАТ "Полтаваобленерго" не допущено порушень вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, визначених актом перевірки №76/16-01-22-05/00131819 від 24.01.2014, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000892203 від 07.02.2014.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного від 20.10.2014 року по справі №816/2256/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 816/2256/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Ральченко І.М.