Постанова № 41946349, 09.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 818/2319/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського районного центру зайнятості на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 818/2319/14

за позовом Сумського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

22.08.2014 року позивач - Сумський районний центр зайнятості - звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю у розмірі 3 193, 81 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року в задоволенні адміністративного позову Сумського районного центру зайнятості відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому вона заперечує проти вимог, викладених позивачем в апеляційній скарзі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.07.2013 року ОСОБА_1 ( після шлюбу - ОСОБА_1) (ідент. номер НОМЕР_1) зареєстрована в Сумському районному центрі зайнятості як шукаюча роботу, їй було надано статус безробітної відповідно до ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" та призначено допомогу по безробіттю відповідно до статей 22,23 Закону №1533-ІІІ.

З правами та обов'язками відповідач була ознайомлена під час реєстрації її в Центрі зайнятості, що підтверджується заявою про надання статусу безробітного від 11.07.2013 року, підписаною нею власноручно, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Відповідач також підтвердила факт відсутності отримання заробітку або інших передбачених законодавством доходів на момент отримання статусу безробітного. ( а.с.8).

Під час проведення звірки даних Сумського районного центру зайнятості з даними ДПА України в Сумському районі Сумської області виявлено факт отримання відповідачем додаткового доходу під час перебування її на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного.

17.06.2014 року фахівцями Сумського районного центру зайнятості складено акт №89 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 17.06.2014р. № 89 (а.с. 9-10), яким встановлено, що згідно розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації "Про встановлення стипендій голови обласної державної адміністрації обдарованим учням - переможцям олімпіад, турнірів, конкурсів, спортивних змагань у 2013 році" від 29.01.2013 № 23-ОД в четвертому кварталі 2013 року ОСОБА_1 була нарахована сума стипендії в розмірі 1800,00 грн. (а.с. 13-14).

З метою досудового врегулювання спору, Сумським районним центром зайнятості направлено відповідачу претензію №459 від 28.07.2014 року з вимогою повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3193 грн. 81 коп. у добровільному порядку. ( а.с.16).

Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не повернула допомогу по безробіттю в сумі 3193,81 грн., тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач належала до категорії зайнятого населення, або умисно не виконувала обов'язки.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" №5067 безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до робот.

Сумський районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду ЗДССУВБ, згідно із пунктом 3 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", має право перевіряти достовірність інформації, що надається до центру зайнятості роботодавцями і фізичними особами. Такі перевірки проводяться центром зайнятості відповідно до Порядку у визначених цим Порядком страхових випадках, в тому числі, якщо подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а її розмір, визначений відповідно до частини першої статті 23 цього Закону, перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб.

Відповідно до вимог "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

Судовим розглядом встановлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1. (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1) в четвертому кварталі 2013 року отримувала дохід у вигляді стипендії. (а.с. 15)

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно ч.2 ст. 8 цього Закону Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ч.2 ст.36 вищевказаного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 8 частини першої статті 31 Закону №1533-ІІІ передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що місять неправдиві відомості.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 36 цього Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136 встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Як убачається із матеріалів справи, 11.07.2013 року відповідач подала до Сумського районного центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що вона не має заробітну або інших передбачених законодавством доходів. Проте, на час подання заяви та по грудень 2013 року відповідач отримувала стипендію.

Отже, особа, яка отримує передбачені законодавством доходи, не може бути визнана безробітною і не має права на виплати допомоги по безробіттю.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Сумського районного центру зайнятості є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 30.09.2014 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 818/2319/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Сумського районного центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю у розмірі 3 193, 81 грн. (три тисячі сто дев'яносто три грн. 81 коп. )

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.