Ухвала суду № 41946328, 03.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.Справа № 820/17029/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі № 820/17029/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Харків Хімпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 року № 0002452205, яким підприємству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 34 705,22 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі №820/17029/14 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області від 22 липня 2014 року №0002452205.

Стягнуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" сплачений судовий збір у розмірі 185 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів та встановлення обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі №820/17029/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог 159 КАС України, вказав на те, що на підставі акту перевірки № 1046/20-23-22-03-10/33120146 від 08.07.2014 року, яким встановлено порушення позивачем ст.5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року, винесено оскаржуване повідомлення-рішення. Стверджує, що позитивна курсова різниця, яка виникла внаслідок здійснення операції купівлі-продажу іноземної валюти ТОВ «Харків - Хімпром» до Державного бюджету України не направило, у зв`язку з чим вважає, що Харківською ОДПІ цілком правомірно було визначено грошове зобов'язання у сумі 34705,22 грн. як курсова різниця, шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення від 22.07.2014 року № 0002452205.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ХАРКІВ ХІМПРОМ" зареєстрований в Харківській районній державній адміністрації Харківської області від 24.08.2004 року свідоцтво № 14801020000000858 та на даний час перебуває на податковому обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, згідно з Наказом Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 642 від 23.06.2014, завідувачем сектору перевірок банківських та небанківських фінансових установ управління податкового аудиту Степаньковою Анжелікою Борисівною було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 09.09.2013р. №1 укладеному з "Selpac Еuгоре Ltd" за період з 09.09.2013р. по 23.04.2014р., за результатами якої було складено Акт № 1046/20-23-22-03-10/33120146 від 08.07.2014 року.

14.07.2014 року підприємством до Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було подано Заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" (код ЄДРПОУ 33120146) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 09.09.2013 № 1 укладеному з "Selpac Еuгоре Ltd" за період з 09.09.2013 по 23.04.2014 № 1046/20-23-22-03- 10/33120146 від 08.07.2014 на бланку 003772.

22.07.2014 року ТОВ "Харків Хімпром" отримало податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 року № 0002452205 Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, яким підприємству була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 34705,22 грн.

ТОВ "Харків Хімпром" не погодилось з винесеним податковим повідомленням - рішенням та оскаржило його до Головного управління Міндоходів у Харківській області та до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням від 22.07.2014 року № 0002452205, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення послугував висновок ДПІ про те, що при проведенні перевірки дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 09.09.2013 року по 23.04.2014 року встановлено, що в результаті повернення, від нерезидента "Selpac Еuгоре Ltd" (Великобританія), попередньої оплати за прокладки для кришки каністри поліетиленової та продажу раніше придбаної іноземної валюти, виникла позитивна курсова різниця, яка на думку ДПІ, повинна бути відображена підприємством як дохід при визначені податку на прибуток за 2014 рік.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, виходячи з наступного.

За приписами ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 153.1 статті 153 Податкового кодексу України доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх та податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

Витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць ) ураховується складі витрат платника податку.

Згідно з п. 4 і 8 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736, курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Обчислюються курсові різниці на дату з здійснення господарської операції та на дату балансу лише за монетарними статтями балансу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, на виконання умов контракту №1 від 09.09.2013 року, ТОВ "Харків Хімпром" було придбано іноземну валюту для проведено попередньої оплати за прокладки для кришки каністри поліетиленової, що підтверджено банківською випискою від 28.11.2013 року б/н на суму 24552,0 доларів США (202210,27 грн. по курсу 8,236).

В зв'язку з невиконанням умов договору, нерезидентом "Selpac Еuгоре Ltd" (Великобританія), було повернуто попередню оплату за прокладки для кришки каністри поліетиленової та продано раніше придбану іноземну валюту, що підтверджено банківськими виписками від 25.02.2014 року на суму 24544,00 доларів США (236184,14 грн. по курсу 9,65 грн. від 25.02.12014).

У відповідності до ст. 1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ст. 3 вказаного Закону, Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

У відповідності до вимог ст.5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що ними урегульовано порядок проведення банками операцій з продажу коштів в іноземній валюті, та, відповідно, курсової різниці, яка утворилась за наслідками операції з продажу таких коштів.

Отже, сума позитивної курсової різниці не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення податковим органом державної податкової служби.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції нації не надано доказів порушення позивачем положень ст. 3 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів ч.5 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Частиною 1 статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)

Таким чином, стягнення пені є наслідком порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.

Слід відмітити, що статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, а не терміни продажу валюти або переведення позитивної курсової різниці до Державного бюджету.

Крім того, зазначена пеня розраховується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Тобто, пеня, передбачена ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не застосовується за порушення строків, встановлених ст. 5 даного Закону.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства".

На підставі викладеного, колегія суддів вважає спростованими доводи податкового органу про порушення позивачем вимог ст.5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" та погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги ДПІ щодо перерахування до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0002452205 від 22.07.2014 року, яким підприємству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 34 705,22 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі № 820/17029/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2014 р.