Ухвала суду № 41945983, 23.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" вересня 2014 р. справа № 808/5418/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2013 р. у справі №808/5418/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000310802/0 від 05.03.2009 р. та № 0000310802/3 від 28.08.2009 р. в повному обсязі.

Постановою суду позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 05.03.2009 р. № 0000310802/0 та від 28.08.2009 р. № 0000310802/3 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Мотор Січ» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року на 26 345 грн.

Постанова суду вмотивована тим, що надані поза межами митної території України послуги з підвищення ресурсу двигуна є зміною його якісних характеристик, а тому ці послуги в розумінні п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не об'єктом оподаткування.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Просить скасувати постанову суду та відмовити в позові.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив

залишити постанову суду без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Мотор Січ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 6847219 грн. за грудень 2008 р. на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт №41/08-02/14307794 від 20.02.2009 р.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що підприємством порушено вимоги п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.5 (а) ст.6, п. п. 7.2.1 п. 7.2 т. 7, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не було нараховано податкові зобов'язання по послугам, наданим підприємству ЗАТ «Українські вертольоти» код 31792885, і.п.н. 317928804636 (м. Київ, Україна) в грудні 2008, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 26345 грн.

05.03.2009 р. на підставі акта перевірки № 41/08-02/14307794 від 20.02.2009 р., СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310802/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 26345 грн.

20.03.2009 р. ВАТ «Мотор Січ» подана до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі первинна скарга № бух/14900 від 20.03.2009 р. Рішенням від 06.04.2009 р. № 2862/10/25-016 про результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. Прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310802/1 від 06.04.2009 р.

ВАТ «Мотор Січ» була подана повторна скарга за № бух/17042 від 17.04.2009 на податкове повідомлення-рішення № 0000310802/0 від 05.03.2009 р., яка рішенням ДПА у Запорізькій області від 12.06.2009 р. № 2594/10/25-020 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310802/2 від 15.06.2009 р.

За результатами розгляду повторної скарги ВАТ «Мотор Січ» від 25.06.2009 р. №бух/22515, ДПА України залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310802/3 від 28.08.2009 р.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №0000310802/0 від 05.03.2009 р. та № 0000310802/3 від 28.08.2009 р., ВАТ «Мотор Січ» звернулося до суду.

Суд першої інстанції встановив, що за змістом укладених між ВАТ «Мотор Січ» (виконавець), УРСНВП «Юпітер» (розробник) та ЗАТ «Українські вертольоти» (замовник) договорів № 5689/08-К (ЄРО) від 01.10.2008 р., № 6130/08-К (ЄРО) від 28.10.2008 р. виконавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання провести аналіз технічного стану двигунів за результатами виконаних робіт та оформити у відповідності із нормативною документацією дозвіл на збільшення ресурсів двигунам. Тобто, за умовами договорів ВАТ «Мотор Січ» мало провести роботи з дослідження (аналізу) технічного стану авіаційних двигунів (рухомих речей).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно актів приймання-здачі робіт № № 1308, 1309 та 1310 ВАТ «Мотор Січ» фактично проведено роботи із збільшення ресурсу до першого капітального ремонту, міжремонтного ресурсу, назначеного ресурсу та/або продовжено календарний строк служби (зберігання та експлуатації) двигунів для ЄТС.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що системний аналіз змісту договорів від 01.10.2008 р. №5689/08-К (ЄРО) та від 28.10.2008 р. № 6130/08-К (ЄРО) свідчить про те, що хоча сторони не включили збільшення міжремонтного ресурсу двигунів до предмету угод (ст. 1 Договорів), проте за змістом ст.3 таких договорів виконання робіт із збільшення міжремонтного ресурсу охоплюється порядком надання послуг, а відтак вказані роботи здійснені у межах укладених договорів.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем були виконані, по суті, профілактичні роботи для підтримання двигунів у робочому стані, що дозволяє збільшити строк їх експлуатації до капітального ремонту. Такі роботи були виконані позивачем за згодою сторін, прийняті замовником та оплачені у відповідності до умов договору; внаслідок цих робіт змінені якісні характеристики рухомого майна.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що послуги, які надавались позивачем, зводяться до діагностики (перевірки) робочих ресурсів авіаційних двигунів, яка проводиться періодично після відпрацювання двигунами певної кількості годин (польотних циклів). Договорами не передбачено виконання позивачем робіт щодо збільшення такого ресурсу, у виключному випадку незадовільного технічного стану, згідно з пунктом 3.10 договорів, такий двигун підлягає відправці на ремонт.

Отже, на думку податкового органу, договірні зобов'язання, які брав на себе позивач, не відповідають фактично виконаним роботам (послугам), зазначеним в актах приймання-передачі.

Колегія суддів не приймає до уваги ці доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Конкретизація робіт, що виконуються спеціалістами позивача на виконання зазначених договорів, згідно п. 3.5. цих договорів, передбачена «Програмою робіт…», яка знаходиться у спеціаліста «виконавця». Такою «Програмою робіт…» є в цьому випадку «Перелік робіт по оцінці технічного стану двигунів АІ-9В при поетапному збільшенні їм ресурсу або календарного строку служби», виконання яких передбачено бюлетенем № Н9В-36БЄ-Г (п.6.2), а також програми № 78.1.00ГА з перевірки технічного стану двигуна ТВЗ-117 при поетапному збільшенні ресурсу та строку служби (що містить не тільки зміст робіт, а і перелік деталей, які підлягають встановленню на двигун для можливості збільшення ресурсу двигуна).

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач помилково стверджує про виконання робіт, які не передбачені укладеними договорами, оскільки договори містять відсильні положення та конкретизуються в узгоджених сторонами технічних регламентах.

Підпунктом «а» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д» - «е» цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Підпунктом «г» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.

Таким чином, місцем поставки послуг є місце, де фактично були надані такі послуги. Зі змісту вказаних договорів чітко визначено умови та місце надання послуг - прибуття спеціаліста виконавця послуг до пункту, в якому експлуатується повітряне судно Порт-о-Пренс (о. Гаїті), м. Хартум (Республіка Судан). Також підтвердженням надання послуг за межами митної території України є направлення фахівців виконавця таких робіт на базові точки замовника (посвідчення про відрядження, звіти про відрядження, тощо).

Отже, надані ВАТ «Мотор Січ» послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ «Українські вертольоти» не є об'єктом оподаткування в розумінні п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи заявника апеляційної скарги, що територія повітряного судна, навіть якщо таке судно знаходиться на території іншої держави, не є частиною території іншої держави, в тому числі і митної, а зберігає статус території держави, під прапором якої воно знаходиться, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне.

По-перше, такі доводи не були покладені у підставу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки про це відповідач зазначив лише в апеляційній скарзі.

По-друге, такі доводи ґрунтуються на припущеннях, оскільки матеріали справи не містять доказів, що повітряні судна, на яких встановлені двигуни, знаходяться під прапором України.

По-третє, не має підстав вважати, що послуги виконувались саме на повітряних суднах.

Отже, такі доводи апелянта є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2013 р. у справі №808/5418/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун