Ухвала суду № 41945968, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 року

справа № 804/3440/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 804/3440/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952204 від 18 лютого 2014 року, винесеного Лівобережною об’єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 621 227,00 грн. та №0000982204 від 18 лютого 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 287,00 грн., а також накладено штрафні санкції в розмірі 1 143,50 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що викладеними в Акті “Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень” №304/2204/37071009 від 29 січня 2014 року щодо безпідставного завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки даний акт перевірки ґрунтується на висновках Акту від 30 вересня 2013року № 710/2204/37071009 та Акту від 29 жовтня 2013р. №1234/2204/37071009, на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються в судовому порядку, отже є неузгодженими, що свідчить про безпідставність і передчасність висновку відповідача. Податковий кредит підтверджений та відображений в податковому обліку правомірно, у відповідача відсутнє право виключати суми невідшкодованого ПДВ із рядка 24 декларації з ПДВ та, як наслідок, нараховувати зобов’язання за платежем податок на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 621 227,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового)періоду на 2 287,00 грн.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 05 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліго-Ссрвіс» був укладений договір купівлі-продажу №050710/Д-1, відповідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» були придбані три дорожні пилососи загальною вартістю 3 909 000,00 грн. в тому числі ПДВ 651 500,00 грн. Машини були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» 21 липня 2010 року та 20 серпня 2010 року згідно актів прийому-передачі до договору № 050710/Д-1. Оплата Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» у сумі 3 909 000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліго-Сервіс» була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №31 від 05 липня 2010 року. 05 липня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліго-Сервіс», була виписана податкова накладна №37 від 05 липня 2010 року на суму 3 909 000,00 грн. На підставі ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» виникло право на податковий кредит в розмірі 651 500,00 грн., який був відображений в декларації з ПДВ за квітень 2011 року. 05 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» придбало додаткове устаткування до дорожніх пилососів, а саме поливомиюча МДК-1А, та на підставі виставленого рахунку ГФ-0000095 від 04 липня 2011 року сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГО-СЕРВІС» 239 120,00 грн., в тому числі ПДВ 39 853,33 грн, 05 липня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліго-Сервіс», була виписана податкова накладна №2 від 05 липня 2011 року на суму 39 853,33 грн. На підставі ст.198 Податкового кодексу України у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» виникло право на податковий кредит в розмірі 39 853,00 грн., який був відображений в декларації з ПДВ за червень 2012 року. Лівобережною об’єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року. Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті перевірки “Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень” №304/2204/37071009 від 29 січня 2014р. За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 “а”, “б” ст.200 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» у розмірі 621227,00 грн., та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 2287,00 грн. Висновки Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми “В4” №0000952204 від 18 лютого 2014р. яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 621 227,00 грн. та податкового повідомлення-рішення форми “Р” №0000982204 від 18.02.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпроклінер» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3430,50 грн., з яких за основним платежем – 2287,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1143, 50 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відображення в декларації з ПДВ за грудень 2013 року залишку від'ємного значення в рядку 24.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 4.6.7 п. 4 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. N 1492, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи положення з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2. ст.200 зазначеного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

У відповідності до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченої відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно п.п.14.1.39. п.14.1 ст.39 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.157. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями. п.54.3.2 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до п.4.5 зазначеного порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Підпунктом 4.6.7. п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Як встановлено судом першої інстанції, процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивач повинен був відобразити зі знаком “-” суму зменшення залишку від’ємного значення (по рядку 21.3), триває. Крім того, відсутня норма чинного законодавства, що прямо передбачає обов’язок позивача відобразити дану суму у рядку, що відповідає зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Відтак, висновки податкового органу є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкове повідомлення-рішення; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 804/3440/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко