Постанова № 41945809, 02.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" вересня 2014 р. справа № 804/11398/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 804/11398/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

встановив:

23 серпня 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 20 серпня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 20646 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 20 серпня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103230 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що технічний паспорт на нежитлову будівлю для зберігання інвентарю виготовлено 09.09.2013 року, тобто після проведення перевірки, посилається на порушення позивачем під час проведення будівельних робіт вимог ст. 34 та абз. п. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Окрім того зазначає, що експлуатація позивачем забійного цеху по вул. Електрометалургів, 302 в м. Нікополь Дніпропетровської області є порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що начальником відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Правобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Дирівим В.Л. та головним державним інспектором Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Правобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю уу Дніпропетровській області Галановою В.В. відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, згідно наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області «Про проведення позапланових перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства» №04ОД від 22.01.2013 року, за направленням від №1913/12 від 01.08.2013 року на здійснення позапланової перевірки у термін з 05.08.2013 року по 09.08.2013 року проведена позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності державних будівельних норм, стандартів і правил.

09.08.2013 року за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

20.08.2013 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Будаговим А.А. було винесено дві постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- постанову від 20.08.2013 року без номеру, якою позивача, за порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 20646 грн.;

- постанову від 20.08.2013 року без номеру, якою позивача, за порушення ст.. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103230 грн..

Перевіривши законність та правомірність зазначених постанов колегія суддів зазначає наступне:

Щодо постанови про вчинення правопорушення передбаченого абз. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

В акті перевірки від 09.08.2013 року зазначено, що на території ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» перевіркою виявлено одноповерхову нежитлову будівлю з керамічної цегли та пінобетонних блоків. Будівництво здійснювалось у 2011 році.

Відповідно до технічного паспорту виданого КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» зазначено 1984 рік, як рік будівництва будівлі для зберігання інвентарю.

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІ категорії складності.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивач взагалі не може нести відповідальність по зазначеному порушенню, тому що він не є замовником будівництва і зазначене порушення не вчиняв, а тому в цій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду має бути залишена без змін.

Щодо постанови про вчинення правопорушення передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

В акті перевірки від 09.08.2013 року зазначено, що позивач експлуатує будівлю забійного цеху по вул. Електрометалургів, 302 в м. Нікополь Дніпропетровської області без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до матеріалів справи, а саме актом оцінки та приймання-передачі №2 майнових цінностей, які вносяться до статутного капіталу Товариства, 22.04.2011 року до статутного капіталу позивача від ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» було передано нерухоме майно, в тому числі і будівля забійного цеху.

08.06.2011 року позивачеві було видано свідоцтво про право власності на будівлю забійного цеху, що знаходиться за адресою вул. Електрометалургів, 302 в м. Нікополь Дніпропетровської області, загальною площею 8226,9 кв. м.

Відповідно до ст.. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноособово або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Пункт 1 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Пунктом 6 зазначеної статті, визначено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Однак колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою в межах населеного пункту, його функціональної зони (селищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони.

Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

З аналізу даної статті вбачається, що суб'єктами містобудівної діяльності є будь-які юридичні та фізичні особи, не залежно від того чи є вони замовниками будівництва або підрядниками, які виконують будівельні роботи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи в частині визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 20 серпня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача у розмірі 103230 грн., що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України в цій частині. В решті постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обставин що мають значення для справи, суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, тому в іншій частині постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 р. у справі № 804/11398/13-а скасувати в частині визнання протиправною та скасування постанови від 20 серпня 2013 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» у розмірі 103230 грн., в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» в цій частині відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун