Ухвала суду № 41945750, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/2586/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року

у справі № 804/2586/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2013 року № 0013071703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23655,00 грн. та № 0013081703, яким застосовано штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року № 0013071703. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрована рішенням Апостолівської районної державної адміністрації 14 квітня 1995 року та перебуває на податковому обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2013 року, за результатами якої складено акт від 12 вересня 2013 року №161/173/НОМЕР_3.

Перевіркою встановлено порушення пункту 181.1 статті 181, пункту 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 17835,91 грн.; пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з грудня 2012 року по липень 2013 року.

На підставі акту перевірки від 12 вересня 2013 року Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 27 вересня 2013 року №0013071703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23655,00 грн., з яких 17836,00 грн. основного платежу та 5819,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0013081703, яким застосовано адміністративний штраф у розмірі 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Суд апеляційної інстанції погоджуються з висновком суду першої інстанції про те, що пункт 181.1 статті 181 Податкового кодексу України означає вирахування суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем при придбанні товару.

Оскільки встановлено, що без врахування податку на додану вартість товарооборот за спірний період склав 262903,09 грн., що є меншим ніж 300000,00 грн., то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 27 вересня 2013 року №0013071703.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 27 вересня 2013 року № 0013081703 слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідачем на адресу позивача направлявся письмовий запит щодо надання до перевірки документів, на який надано відповідь (вх. № 2838/10 від 30 серпня 2013 року) про неможливість надати документи.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

При цьому, відповідно до пункту 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим