Постанова № 41945180, 01.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року о/об 11 год. 15 хв.Справа № 2а/0570/9623/2011 СНДО/808/16/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О., розглянувши у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області

до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «Макіїввугілля»

про стягнення пені зі прострочення сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області (далі - позивач або Відділення Фонду в Совєтському районі м.Макіївки) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «Макіїввугілля» (далі - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1713656 грн. 34 коп., нараховану відповідачу за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Позивач зазначив у позові, що у період з 29.04.2011 по 06.05.2011 Відділенням Фонду в Совєтському районі м.Макіївки була проведена перевірка відповідача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.01.2010 по 31.03.2011. За наслідками цієї перевірки було встановлено, що відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 17753383 грн. 06. коп. Рішенням суду зазначена недоїмка була стягнута з відповідача на користь відділення Фонду в Совєтському районі м.Макіївки. Окрім того, за наслідками перевірки, відповідно до вимог п.5.1 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої Постановою правління Фонду №36 від 12.07.2007, Відділенням Фонду в Совєтському районі м.Макіївки відповідачу була нарахована пеня у сумі 1713656 грн. 34 коп., за несвоєчасну сплату страхових внесків. Однак, зазначена пеня відповідачем сплачена не була.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому він з посиланням на ч.4 ст.9 КАС України, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 просить у задоволенні позову відмовити.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2011 у справі №2а/0570/9623/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012, у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2011 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 скасовані, а справа №2а/0570/9623/2011 направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

17 жовтня 2014 року справа №2а/0570/9623/2011 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, а ухвалою від 20.10.2014 відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з'ясовано, що відділенням Фонду в Совєтському районі м.Макіївки у період з 29.04.2011 по 06.05.2011 була проведена перевірка відповідача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України. За наслідками цієї перевірки позивачем складений Акт №33 від 10.05.2011 (далі - Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки позивачем виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 17753383 грн. 06 коп., за що нарахована пеня у сумі 1713656 грн. 34 коп.

Відповідно до ст.ст.5-7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон України №1105-XIV) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків, де страхувальниками є роботодавці.

Відповідно до ст.14 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 №16/98-ВР, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

Згідно з ст.10 Закону України №1105-XIV для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України №1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України №1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Отже, відповідач є страхувальником і відповідно до чинного законодавства повинен, як роботодавець, здійснювати внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати пені у сумі 1713656 грн. 34 коп., нарахованої позивачем за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 17753383 грн. 06 коп.

Частиною 2 ст.52 Закону України №1105-XIV до 01.01.2011 було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Із набранням 01.01.2011 чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI) наведена вище норма матеріального права була скасована.

З 01.01.2011 на підставі постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року №31 (зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за №1286/18581) втратила чинність і «Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №36 від 12.07.2007 (зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134), відповідно до якої позивачем виявило порушення порядку сплати страхових внесків.

У той же час, відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Тобто, наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону України №1105-XIV та Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI.

У п.5.1 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» зазначено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Відповідачу нарахована пеня у зв'язку з несплатою страхових внесків, відповідно до Додатку 2 до Акту перевірки №33 від 10.05.2011, у період з 29 січня 2010 року по 27 січня 2011 року на підставі того, що заробітна плата за грудень 2010 року була сплачена 31.01.2011.

Тобто, заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і пеня, за весь період 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки така заборгованість зі слати внесків та пеня виникли у період дії ч.2 ст.52 Закону України №1105-XIV.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за підприємствами (юридичними особами).

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 48, 71, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295, місцезнаходження: 86157, Донецька область, Центрально-міський район, місто Макіївка, площа Радянська, будинок 2) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області (ідентифікаційний код 25968406) пеню у сумі 1713656 (один мільйон сімсот тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 34 копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 01.12.2014.

Суддя О.О. Прасов