Ухвала суду № 41944594, 04.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 р. Справа № 125427/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;

представника відповідача - Березної Т. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року в справі за позовом селянсько-фермерського господарства «Чебені-Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства у Волинській області про стягнення суми бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву селянсько-фермерського господарства «Чебені-Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства у Волинській області про стягнення з державного бюджету на користь селянсько-фермерського господарства «Чебені-Плюс» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відшкодування ПДВ з бюджету по декларації за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн. не було проведено, оскільки Луцькою ОДПІ не надано висновку до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року позов задоволено. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь селянсько-фермерського господарства «Чебені-Плюс» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь селянсько-фермерського господарства «Чебені-Плюс» судові витрати по справі в сумі 1700,00 грн.

Зазначену постанову мотивовано тим, що згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом, але всупереч цих вимог Луцькою ОДПІ не надано органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягала відшкодуванню з бюджету за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Луцькою об'єднаною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що в ході проведення перевірок щодо правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ податковим органом проводяться зустрічні перевірки основних постачальників підприємця. У зв'язку із ненадходженням відповідей по даних перевірках неможливо підтвердити заявлену позивачем до відшкодування суму ПДВ.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що згідно поданої позивачем до Луцької ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість СФГ «Чебені-Плюс» відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за серпень 2008 року 432946,00 грн.

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який був поданий позивачем до Луцької ОДПІ 21 квітня 2011 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, становить 283122,00 грн.

Згідно акту за № 1789/23-4-31487178 від 12 грудня 2008 року та довідки № 4664/23-3/31487178 від 14 червня 2011 року про результати виїзної позапланової перевірки СФГ «Чебені-Плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, проведеної Луцькою ОДПІ, встановлено, що перевіркою буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн. після надходження відповідей на зустрічні перевірки по ланцюгу постачання до виробника.

Таким чином, із заявленої і фактично підтвердженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн. бюджетне відшкодування не проведено, оскільки податковим органом не надано висновку до органу держказначейства для проведення такого відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом "а" підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства у відповідності до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Всупереч наведених вимог Луцькою ОДПІ не надано органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягала відшкодуванню з бюджету за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн.

Враховуючи вищенаведені норми Закону України «Про податок на додану вартість», суд не приймає до уваги доводи Луцької ОДПІ в підтвердження законності дій по ненаданню висновку на відшкодування ПДВ, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність право платника податку на відшкодування від'ємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обов'язок (частина 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») податкового органу надати такий висновок, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Оскільки Луцькою ОДПІ фактично підтверджено правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн., доказів про невідповідність заявлених до відшкодування сум відповідачем не подано, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 283122,00 грн. підлягають до задоволення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року в справі № 2а-2455/11/0370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 08 грудня 2014 року.