Постанова № 41944392, 11.12.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року Справа № П/811/4046/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 виплачене матеріальне забезпечення у розмірі 958,44 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач звернувся до Олександрійського МРЦЗ у пошуках роботи, у зв'язку з чим 25.06.2013 р. відповідачем подано заяву про надання йому статусу безробітного, у якій вказано, що на момент подання цієї заяви він не має постійного або тимчасового заробітку, в тому числі за договором цивільно-правового характеру, та про призначення допомоги по безробіттю. Наказом Олександрійського МРЦЗ від 01.07.2013 р. №НТ130701 відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. В подальшому, позивачем здійснено перевірку (акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 67 від 23.09.2014 р.) та встановлено, що ОСОБА_1 у періоді перебування на обліку в центрі зайнятості перебував у трудових відносинах з ТОВ НВПТФ "Кран-Сервіс" згідно трудової угоди № 12/14 від 12.02.2014 р. та отримав у І кварталі 2014 р. дохід в сумі 800 грн.. В результаті виявлених порушень, відповідачем незаконно отримано кошти в сумі 958,44 грн. за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 р. у зв'язку з цим директором Олександрійського МРЦЗ прийнято наказ №140924 Р2 від 24.09.2014р. про відшкодування відповідачем коштів в сумі 958,44 грн.. Однак, кошти в добровільному порядку не відшкодовано, що й стало підставою на звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Також, до суду надано довідку від 05.12.2014 р. за №03-05/6240/03 про те, що станом на 05.12.2014 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 958,44 грн..

Відповідач у судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи, з урахуванням ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України, повідомлений вчасно та належним чином. При цьому, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав та не скористався правом на подання заперечень проти позову або ж заяви про його визнання.

У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, згідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, а також неявку відповідача в судове засідання, який про розгляд справи повідомлений належним чином, суд вважає за можливе здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно до п.1 ст.6, п.1 ст.7, п.1 ст.22, ст.23 Закону №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 (далі - Порядок №307), допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, та призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку.

Встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Олександрійського МРЦЗ за сприянням у працевлаштуванні, зокрема, 25.06.2013 року відповідач подав заяву про надання йому статусу безробітного, у якій вказав, що на момент подання цієї заяви він не має постійного або тимчасового заробітку, в тому числі за договором цивільно-правового характеру, та про призначення допомоги по безробіттю (а.с.9).

Наказом Олександрійського МРЦЗ № НТ130701 від 01.07.2013 року відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 02.07.2013 по 26.06.2014 р. (а.с.4-8, 10).

В подальшому, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття Олександрійським МРЦЗ було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами чого було складено акт №67 від 23.09.2014 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 у періоді перебування на обліку в центрі зайнятості перебував у трудових відносинах з ТОВ НВПТФ "Кран-Сервіс" згідно трудової угоди №12/14 від 12.02.2014 р. та отримав у І кварталі 2014 р. дохід в сумі 800 грн. (а.с.11-12).

Згідно довідки (а.с.13), в період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. відповідачем отримано коштів в сумі 958,44 грн..

З огляду на вказані обставини директором Олександрійського МРЦЗ прийнято наказ від 24.09.2014 року №140924 Р2 "Про відшкодування коштів безробітнім ОСОБА_1", згідно якого наказано вжити заходів по поверненню ДБ у сумі 958,44 грн., виплачених безробітному ОСОБА_1 у зв'язку з поданням недостовірних відомостей до ОМРЦЗ (а.с.15).

Наказ №140924 Р2 від 24.09.2014 р. та повідомлення від 24.09.2014 р. №03-05/4803/03 було направлено на адресу відповідача та запропоновано протягом 15-ти робочих днів від дня отримання копії наказу відшкодувати незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 958 грн. 44 грн.. Також відповідача повідомлено, що в разі невідшкодування вказаної суми, питання щодо її стягнення буде вирішуватись у судовому порядку (а.с.14).

Статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) встановлено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.17 Закону №5067-VI, формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Згідно до частини 2 статті 22 Закону №5067-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг; здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;

Відповідно до ч.ч.2, 3 статті 44 Закону №5067-VI зареєстровані безробітні зобов'язані, зокрема інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Так, згідно пп.5.5 п.5 даного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно ч.ч.2, 3 ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялось повідомлення №03-05/4803/03 від 24.09.2014 р. і наказ №140924 Р2 від 24.09.2014 р., якими Олександрійський МРЦЗ вимагав від відповідача сплатити суму боргу в 15-денний термін з дня отримання копії наказу та даного повідомлення в сумі 958,44 грн. (а.с.14-15).

Однак, доказів повернення відповідачем до Олександрійського МРЦЗ суми виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 958,44 грн. суду не надано.

Зважаючи на встановлені судом обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. код - НОМЕР_1) суму незаконно отриманої матеріальної допомоги у розмірі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 44 коп. на користь Олександрійського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 23095859).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина