Ухвала суду № 41943989, 08.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/6697/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014

у справі № 820/10271/13-а

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014, позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.10.2013 №0000064300, №0000074300, №0000084300.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 30.06.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Схід Теплоремонт» у січні-квітні, липні, жовтні, грудні 2012 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2013 №112/43-00-14/31557119, яким встановлено порушення вимог:

- пп. 138.1.1 п.138.1 п.138.8 ст.138, пп. 145.1.2. п.145.1 ст.145, п.146.2, п.146.12 ст.146 ПК України, що призвело до завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього в сумі 2108854,00 грн.;

- п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 441925,89 грн. та відповідно заниження податку на додану вартість на суму 306765,91 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2012 року у розмірі 85159,98 грн., заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за січень 2013 року на 50 тис. грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2013 року на 135159,98 грн., чим порушено п.200.4 ст.200 ПК України.

На підставі акта перевірки, відповідачем 16.10.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000064300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 460148,86 грн., в тому числі основний платіж 306765,91 грн., штрафні санкції 153382,95 грн.;

- № 0000074300, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135159,98 грн. та нараховано штраф у сумі 33790,00 грн.;

- № 0000084300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 2108854,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Схід Теплоремонт» укладено договір №570560 від 19.07.2010 року на виконання робіт з реконструкції, модернізації та ремонту теплових мереж, котелень та інших об'єктів КП «Харківські теплові мережі» згідно ДБН 1.1-1-2000.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Схід Теплоремонт», на виконання умов зазначеного договору, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт форми КБ-3, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ТОВ «Схід Теплоремонт», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 16.10.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль