Ухвала суду № 41943979, 08.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/12526/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013

у справі № 2а/0470/20/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013, задоволено позовні вимоги: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000608812.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року, складено акт №1244/08-02/2-05393122 від 14.07.2011, в якому зафіксовані, зокрема, порушення вимог ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит за квітень 2011 року на загальну суму 729 317,00 грн. Вказане порушення призвело до порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 729 317,00 грн. за квітень 2011 року; абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на 4 397 072,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 27.07.2011 було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000608812 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 729 317,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами, в спірному акті від 14.07.2011 зазначено, що на виконання розпорядження ДПА України від 24.02.2011 № 48-р "Про відпрацювання підприємств" та наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацювання розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", встановлені підприємства - постачальники позивача, які мають ознаку "сумнівні" та "транзитери". У розрізі контрагентів по ланцюгу постачання у квітні 2011 року податковим органом встановлено постачальники, по яким: до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію); порушено провадження у справі про банкрутство; прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру); запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Разом з тим, порушень порядку видачі чи отримання податкових накладних в акті перевірки не зафіксовано, відомості про відсутність конкретних господарських операцій з отримання та передачі товарів між позивачем та контрагентами не зазначено, а факт сплати позивачем податку на додану вартість відповідачем не спростовувався.

Таким чином, оскільки порушення норм податкового законодавства при формуванні показників податкового обліку може бути підтверджено лише посиланнями на відповідні операції та документи бухгалтерського та податкового обліку, чого відповідачем зроблено не було, суди дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000608812.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль